Справа № 2-595/10

      Р І Ш Е Н Н Я

         І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

14 липня 2010 року СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:  

                     головуючого  – судді Слоквенко Г.П.,

           при секретарі – Короті Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно,

   В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно .

    На обґрунтування  своїх вимог посилається на те, що 12 липня 2006 року між сторонами був укладений кредитний договір №1056/1 про надання кредиту в сумі 10000 гривень зі сплатою 20% річних за користуванням кредитом. Кредит був наданий на 36 місяців на споживчі цілі зі строком повернення до 11 липня 2009 року.

    Для забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором, між позивачем та відповідачкою був укладений договір застави рухомого майна.

     У встановлений кредитним договором термін кредит відповідачкою повернутий не був, незважаючи на неодноразові повідомлення про наявність боргу. Станом на 27 травня 2010 року борг за кредитним договором складає 2247 гривень 07 копійок: борг по кредиту – 1953 гривні 69 копійок, борг за відсотками – 33 гривні 19 копійок, пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 260 гривень 19 копійок, який позивач просить стягнути з відповідачки, звернувши стягнення на заставлене нерухоме майно.

     В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що у встановлений кредитним договором термін – 11 липня 2009 року кредит відповідачкою повернутий не був, незважаючи на неодноразові повідомлення про наявність боргу.

      Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, пояснила що не могла платити по кредиту оскільки в неї не було грошей.

 Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволеною з наступних підстав.

      В судовому засіданні встановлено,  що 12 липня 2006 року між сторонами був укладений Кредитний договір №1056/1 про надання кредиту в сумі 5000 гривень зі сплатою 20% річних за користуванням кредитом. Кредит був наданий на 36 місяців на споживчі цілі зі строком повернення до 11 липня 2009 року(а.с.7-11).

     Відповідно до п.п.1.2, 1.5, 1.5.1.3., 1.6, 3.3.1, 3.3.2, 4.1, 4.2 Договору відповідачка повинна до 30 числа кожного місяця погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом. У разі порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та сплати процентів за користування кредитом відповідачка зобов’язалася сплатити на користь позивача пеню в розмірі 0,07% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

      Як встановлено в судовому засідання у зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою умов Договору, її заборгованість згідно розрахунків позивача (а.с.17,18) станом на 27 травня 2010 року борг за кредитним договором складає 2247 гривень 07 копійок: борг по кредиту – 1953 гривні 69 копійок, борг за відсотками – 33 гривні 19 копійок, пеня за несвоєчасне погашення кредиту – 260 гривень 19 копійок.

      З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт наявності боргу, в зв’язку з чим з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача борг в сумі 2247 гривень 07 копійок за Кредитним договором від 12 липня 2006 року, оскільки відповідачкою погашення боргу не проводилось.

    Також в судовому засіданні встановлено, що 12 липня 2006 року між позивачем та відповідачкою був укладений Договір застави (а.с.12-16). Згідно п.1.1. Договору, заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов’язання, що випливає з кредитного договору, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності: комп’ютер, монітор, принтер, музичний центр, два телевізора, диван, меблева стінка, холодильник.

     Відповідно до ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Але відповідно до ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, а оскільки позивач не втратив можливість розпорядитись заставленим майном з метою задоволення розміру своїх вимог на умовах визначених п.6 Договору застави, то позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Крім цього, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути  судові витрати по справі.    

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.526,554,590 ЦК України, ст.ст. 10,11,57,60,79,88,212,213,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

     Позов Відкритого акціонерного товариства «Ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) гривень 07 копійок загального боргу за кредитним договором від 12 липня 2006 року.

     В задоволенні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь позивача 51 (п’ятдесят одну) гривну судового збору, 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які були сплачені останнім при подачі позовної заяви.  

     Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного суду через районний суд шляхом подання  протягом десяти днів з дня  його проголошення заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження поданням апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом строку встановленого для подачі заяви про апеляційне оскарження.

 Головуючий: суддя