Справа № 2-60/10

   РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    « 30» червня 2010 року   Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу  Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді-             Вікторович Н.Ю

 при секретарі-                      Сальниковій О.С.

    за участю:   позивача-            Григоренка М.В.

                   представника позивача- ОСОБА_6

    відповідачів- Григоренка С.В., ОСОБА_1

          представника відповідачів- ОСОБА_11

    третьої особи- Григоренка В.С.

                        представника третьої особи- Місечко В.О.

                    представника третьої особи- Дахно Л.П.

     розглянув  у  відкритому судовому засіданні в у залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю,  ОСОБА_1, ОСОБА_4, інтереси якого представляє ОСОБА_1 про визнання такими, що не набули права на користування житловим приміщенням та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю,

В с т а н о в и в :

     Позивач звернувся до суду з вищенаведеним позовом, посилаючись на те, що                         йому, та відповідачу по справі його брату ОСОБА_3 на праві спільної часткової  власності належала трикімнатна квартира АДРЕСА_1. Квартира була успадкована ним та братом після смерті їх батьків. Квартира була придбана їх батьками ще у 1992 році і належала матері на підставі договору купівлі-продажу.

    Відповідач ОСОБА_3 мешкав у цій квартирі, був зареєстрований і мав право користуватися квартирою на умовах найму, як член сім»ї власника, з 28 червня 1994 року. Разом з ним також мешкав і його син ОСОБА_5, який набув право користуватися квартирою, як член сім»ї наймача з 22 вересня 1998 року, коли був прописаний у  спірну квартиру.  

    Починаючи з 2000 року у квартирі ніхто не проживав. Відповідач  ОСОБА_3 тривалий час  жив у іншій місцевості. Інколи у квартиру приходив неповнолітній ОСОБА_5. Під час одного з таких  відвідувань  з вини неповнолітнього у квартирі сталася пожежа.

    Після 04 січня 2005 року у вищевказаній квартирі  ніхто не проживав, житловим приміщенням ніхто не користувався, оскільки воно не було придатне для житла. Він просив  ОСОБА_3, який на той час був співвласником житла, здійснити ремонт приміщення квартири, оскільки його неповнолітній син вчинив шкоду, але відповідач ОСОБА_3 відмовився це робити, пояснивши,що не він, ні його син не мають більше наміру мешкати у квартирі, і що він прийняв рішення про продаж йому своєї частки нерухомості.

     Після  підписання угоди купівлі-продажу 1\2 частки квартири, укладеної між ним, ОСОБА_2 та його братом ОСОБА_3 22 грудня 2006 року він став єдиним власником квартири АДРЕСА_1. Його право власності зареєстровано в КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» .

    Відповідач ОСОБА_3 зобов»язувався знятися з реєстрації за вказаною адресою разом зі своїм сином, та до сьогоднішнього дня цього не зробив. Він попереджав ОСОБА_3, що не має наміру надавати ні йому, ні його синові  нерухомість у найм,оскільки має намір використовувати її для проживання членів своєї родини. Реєстрація цих осіб у спірній квартирі, як колишнього власника та члена  сім»ї колишнього власника, не давала йому змоги розпорядитися своєю власністю, тому він звернувся до суду за вирішенням цього питання.

    Крім того,  як йому стало відомо невдовзі після укладення угоди купівлі-продажу квартири в квартирі зараз зареєстровані ОСОБА_1, 1958 року народження , та її син ОСОБА_4, 1994 року народження.    

     Громадянка ОСОБА_1 16 травня 2006 року  була зареєстрована у квартирі як жінка  співвласника ОСОБА_7, а  ОСОБА_4 зареєструвався, як її син.  

     Заява про реєстрацію ОСОБА_1 та її сина приймалися до виконання паспортистом з дозволу начальника Енергетичного цеху  ВАТ «ІнГЗК», а рішення про реєстрацію було винесено начальником сектору з питань громадянства, міграції  та реєстрації фізичних осіб Інгулецького РВ КМУ УМВС України у Дніпропетровській області.  У заяві про реєстрацію, яка заповнюється громадянином для подання в орган реєстрації , зразок якої затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 року №985 «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» є  графа у якій вносяться відомості про погодження питання реєстрації особи з іншими співвласниками квартири.  Він і ОСОБА_3 на той час були співвласниками квартири. Кожному з них на правах спільної часткової власності належала 1\2 частина квартири. Ними, співвласниками, не визначався порядок користування та володіння власністю, а тому, усі питання, пов»язані з реалізацією права власності вони повинні були вирішувати сумісно.

     Після пожежі, що сталася 04 січня 2005 року, спірна квартира була не придатна для житла, тому відповідачка ОСОБА_1 та її неповнолітня дитина ОСОБА_4, які зареєструвалися у квартирі як члени сім»ї співвласника житла 16 травня 2006 року не користувалися квартирою, не мешкали у квартирі ні одного дня, про що свідчіть акт перевірки ЕЦ ВАТ «ІнГЗК». Фіктивна реєстрація цими особами без наміру проживати у спірній квартирі, була здійснена з метою отримання житла, оскільки будинок АДРЕСА_1 підлягає зносу.

    Він мешкає зі своєю родиною у приватному будинку, який належить  його тещі, винаймаючи кімнати з дружиною та двома дорослими дітьми. Він має намір розпорядитися  спірною квартирою АДРЕСА_1 яка належить йому на праві приватної власності,  для вирішення житлових проблем його родини. Як власник квартири він не має зараз можливості вирішити питання про відчуження нерухомості, оскільки у квартирі залишаються зареєстрованими відповідачі по справі. Він не мав і не має наміру укладати з відповідачами договору найму своєї квартири, і вважає, що відмова відповідачів знятися з реєстрації у його квартирі, порушує його права, як власника по розпорядженню та користуванню нерухомістю.    

     Внаслідок незаконних  дій по реєстрації громадянки ОСОБА_1 та ОСОБА_4, які набули право користуватися приміщенням квартири без його згоди, були порушені його права власника.  Він не має можливості вільно розпоряджатися своїм майном, відчужувати його, тому вимушений звернутися за захистом своїх прав до суду.  Просить усунути перешкоди у розпорядженні належною йому квартирою АДРЕСА_1,що чиняться відповідачами ОСОБА_3,  ОСОБА_1, ОСОБА_4, в інтересах якого діє ОСОБА_1 визнавши ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування цією квартирою, а ОСОБА_1, ОСОБА_8, в інтересах якого діє ОСОБА_1 визнати такими, що не набули право на користування даним житловим приміщенням, а також зняти відповідачів з реєстрації за вищезазначеною адресою.

    В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просить задовільнити їх у повному обсязі.

    Представник позивача у судовому засіданні підтримав позицію позивача та просить задовільнити позовні вимоги.

    Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

    Відповідач ОСОБА_1, яка також дії в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4  у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх безпідставними та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

    Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та надала суду заперечення, де зазначає, що позивач в своєму позові не охарактеризував , в чому саме заключаються перешкоди у здійснені права користування майном, та яким чином вони чиняться відповідачами,так як в позові зазначив, що відповідачі не мешкають в квартирі та не чинять йому перешкод у доступі до помешкання. Однак вбачається, що відчуження 1/2 частки квартири на користь позивача відповідачем відбулося тоді, коли в житловій квартирі були зареєстровані всі ті особи, що зареєстровані в ній і зараз. Позивач зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 та її син незаконно зареєструвалися в квартиру, однак не вказує коли йому стало відомо. Окрім того, купуючи ? частку квартири у відповідача позивачу було відомо, що в квартирі на той час були зареєстровані відповідач і його син, і тоді це не стало для нього перешкодою у придбанні ним данної частки нерухомості, тому це свідчить, що він свідомо пішов на придбання з обтяженнями. Тому вона вважає, що і  зараз реєстрація відповідачів не є підставою для звернення з позовом. Позивач посилається на те, що в квартирі він не проживає, оскільки вона була повністю знищена під час пожежі, тому позивач сам не реалізовує своє право на користування майном, а не з вини відповідачів. Просить відмовити позивачу у позові у повному обсязі.  

       Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог.

       Представник третьої особи – Сектору громадянства, реєстрації, еміграції фізичних осіб Інгулецького  РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з”явився, був повідомлений належним чином. Суд вважає можливим розглянути справу без його участі.

       Представник третьої особи ВАТ «ІнГЗК» в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позову, просить винести рішення на розсуд суду.

       Представник третьої особи Органа опіки та піклування виконкому Інгулецької районної у місті ради в судовому засіданні не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить їх задовільнити.

       Так, свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює у ВАТ «ІнГЗК» та займався створенням графіка з 2007 року по відселенню мешканців з промислової території. Сторони окремо зверталися до нього з питанням про виділення їм житла, однак він їм запропонував узгодити сумісну позицію між собою, так як їм призначено отримати спільне житло на всіх.  

      Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він працює у ВАТ «ІнГЗК» та займається питання по видачі житла населенню. Зазначив, що питання про видачу іншого житла сторонам буде розглядатися лише після вирішення спору між сторонами в судовому порядку.

      Вислухав сторони, свідків, дослідив письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини.

      Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 22 червня 1999 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є спадкоємцями майна, а саме квартири № АДРЕСА_1 /а.с.5/.

      22 грудня 2006 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 належну йому ? частку квартири № АДРЕСА_1 /а.с.7/.

      Згідно з Актом про пожежу від 04 січня 2005 року в квартирі АДРЕСА_1 сталася пожежа, в результаті якої було пошкоджено дане житлове приміщення /а.с.8/.

      Відповідно до Акту, виданого 18 березня 2008 року Енергоцехом ВАТ «ІнГЗК» ОСОБА_3 з дружиною та сином з 2000 року не проживають за адресою: АДРЕСА_1

      Згідно з довідкою, виданою 12 січня 2009 року Інгулецьким РВ за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4 /а.с.12/.

      Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.  

      Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмеження у його здійснені.

      Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

      Встановленим обставинам відповідають правовідносини, що виникають із права власності та захисті права власності від порушень.

      Таким чином, враховуючи те, що квартира АДРЕСА_1 є в непригодному для проживання стані в результаті пожежі,  та відповідач ОСОБА_3 не мав змоги мешкати в ній зі своєю сім»єю, а саме відповідачами по справі – дружиною ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_4, відповідно останні не мали змоги також в ній мешкати як члени сім»ї колишнього співвласника, тому позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, ОСОБА_1, ОСОБА_4, інтереси якого представляє ОСОБА_1 про визнання такими, що не набули права на користування житловим приміщенням є безпідставними та задоволенню не підлягають.

      Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3,  ОСОБА_1, ОСОБА_4, інтереси якого представляє ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю, то вони знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та є такими, що підлягають задоволенню, оскільки дійсно позивач ОСОБА_2 є єдиним власником квартири АДРЕСА_1, однак, у зв»язку з реєстрацією в зазначеній квартирі відповідачів він не має змоги вільно володіти, розпоряджатися, користуватися належним йому житлом, що є порушенням його права власності.

             Керуючись ст.ст.316-319, 391 ЦК України, ст.ст. 10,11,60,88,212 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

      Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю,  ОСОБА_1, ОСОБА_4, інтереси якого представляє ОСОБА_1 про визнання такими, що не набули права на користування житловим приміщенням та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні власністю -  задовольнити частково.

    Усунути ОСОБА_2 перешкоди в здійсненні права користування та распоряджатися  квартирою АДРЕСА_1 Зняти з реєстрації відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4, інтереси якого представляє ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не подано. Заява подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо заяву подано, але скарга не надійшла в зазначенний строк рішення набирає законної сили після закінчення 20-денного строку. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заяви та скарги подаються  до апеляційного суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя