2-а-1084/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.05.2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді Матохнюка Д.Б.,
при секретарі: Коробці К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання дій такими, що порушують її права та стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
В Ленінський районний суд м. Вінниці звернулась з позовом ОСОБА_1 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання дій такими, що порушують її права та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що 16.07.2001р. Ленінським районним судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 5600,00грн. на користь позивача. У 2001р. Ленінським відділом ДВС винесено постанову і відкрито виконавче провадження. 30.062009р. державний виконавець зазначеної виконавчої служби Мальована М.Ю. винесла постанову про повернення позивачу виконавчого листа без виконання на тій підставі, що матеріальних цінностей у боржника не виявлено і стягнення провести неможливо. Позивач вважає дану постанову такою, що порушує її право, що й стало підставою для звернення до суду крім того просить суд стягнути на її користь з відповідачів матеріальне відшкодування в розмірі 5600грн., моральне відшкодування у розмірі 10000грн. та судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та послався на обставини викладені в ньому.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та просила суд в його задоволенні відмовити.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
13.10.2001р. Ленінським районним судом м. Вінниці видано виконавчий лист № 1-185\01 відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 600грн. матеріальної шкоди, 5000грн. моральної шкоди, а всього 5600грн.
30.06.2009р. державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Мальована М.Ю. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки згідно акта державного виконавця від 30.06.2009р. майна належного боржнику не виявлено на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу.
Згідно ст.. 40 ч.1 п.2 виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не проводилось або було проведено частково, повертається стягувачеві: якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
13.06.2007 року державний виконавець Мальована М.Ю. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу № 1-185 ппро стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 5600грн. Боржнику було запропоновано строк для добровільного виконання до 19.06.2007р.
Згідно акту державного виконавця складеного в жовтні 2007р. при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-185 від 16.07.2001р. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 5600грн, встановлено, що при виході за адресою АДРЕСА_1, боржник не проживає, майна належного йому не виявлено на яке можливо звернути стягнення.
29.01.2007р. начальником Ленінського відділу ДВС Медяним В.Г. зроблено запити на ім’я начальника КП ВООБТІ, начальника МРЕВ УДАЇ УМВС України у Вінницькій області, начальнику ДПІ м. Вінниці, для виявлення майна боржника ОСОБА_2 для примусового виконання рішення.
Відповідно до довідки КП ВООБТІ від 14.02.2007р. за ОСОБА_2 в реєстрі прав власності на об’єкти нерухомого майна не зареєстровано.
Відповідно до відповіді від 05.02.2007р. МРЕВ ВДАІ УМВС України у Вінницькій області, повідомляє, що згідно БД АІС «Автомобіль» Вінницького МРЕВ на ім’я ОСОБА_2 транспортні засоби не зареєстровані.
Відповідно до акту державного виконавця від 20.12.2008р. при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-185 від 16.07.2001р. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 5600грн, встановлено, що при виході за адресою АДРЕСА_1, боржник не проживає, майна належного йому не виявлено на яке можливо звернути стягнення.
Державний виконавець Ленінського відділу ДВС Вінницького міського управління юстиції зверталась до суду з поданням про розшук боржника, оскільки виконавчий лист не виконується так як боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі м. Вінниця, АДРЕСА_1 не проживає. На даний час місце знаходження боржника ОСОБА_2 та місце роботи невідоме.
Згідно повідомлення від 23.02.2009р. № 2478 начальника СГІРФО Ленінського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області громадянин ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. уродженця м. Вінниця, розшукувався за ухвалою суду від 21.01.2009р. як неплатник боргу. Розшукуваний встановлений, громадянин України, зареєстрований та проживає АДРЕСА_2, працює по найму.
Відповідно до акту опису й арешту майна від 16.04.2009р. який складено державним виконавцем Мальованою М.Ю. при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-185 виданого 16.07.2001р. про стягнення з громадянина ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 5600грн. Описано і накладено арешт на таке майно: Телевізор ОRION сірого кольору 1 шт.; відеоплеєр ОRION сірого кольору 1шт.; телевізор VESTEL чорного кольору 1шт. В акті зазначені зауваження батька ОСОБА_5 в тому, що він стверджує, що телевізор VESTEL чорного кольору знаходиться у його власності, чек у нього на руках але не зазначено ім’я по батькові , зобов’язується представити документ на телевізорв якому буде зазначено ім’я по батькові. Телевізор ОRION та відеоплеєр ОRION належать племіннику ОСОБА_6, документи будуть предоставлені на протязі двох тижнів з дня складання акту.
Судом при огляді виконавчого провадження було достовірно встановлено, що вищезазначене майно яке зазначено в акті опису та арешті майна ОСОБА_2 не належить.
Згідно акту державного виконавця від 30.06.2009р. при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-185 від 16.07.2001р. щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 5600грн, встановлено, що при виході за адресою АДРЕСА_1, з метою перевірки майнового стану, майна належного йому не виявлено на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу.
Судом встановлено, що державний виконавець Мальована М.Ю. на законних підставах винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки згідно акта державного виконавця від 30.06.2009р. майна належного боржнику не виявлено на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу та державним виконавцем здійснені всі відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку майна, які виявились безрезультатними.
Твердження представника позивача про те, що державний виконавець повинен був звернутись до прокуратури з поданням про притягнення боржника ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності, не знайшло своє підтвердження оскільки відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’заний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено повно вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.69 ч.1 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст.71 ч.6 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
В судовому засіданні, представником позивача не надано доказів для підтвердження позовних вимог, щодо стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди та їх правове обґрунтування, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги позивача в повному обсязі, оскільки державний виконавець діяв у межах та в спосіб передбачений Законом України «Про виконавче провадження».
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.11,71ч.2,158-163 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання дій такими, що порушують її права та стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження
Суддя: