Справа № 1-130/ 10

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    13 липня 2010 року.   Володимир-Волинський міський суд Волинської області                         в складі:

    головуючого – судді Сарапіна Г.С.

за участю секретаря Процюк Н.Р.,

прокурора Васьовчика І.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду               в м. Володимирі-Волинському  кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця с. Черчичі Володимир-Волинського району Волинської області, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, неодруженого, жителя  АДРЕСА_1, не працює, несудимого, –  

    у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України, –

в с т а н о в и в:

    Підсудний ОСОБА_2  04 квітня  2010  року, близько 18 години 30 хвилин,                        перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння в громадському місці, а саме біля жилого будинку АДРЕСА_2,                              прагнучи продемонструвати свою грубу фізичну силу, з хуліганських мотивів, нецензурно лаючись, умисно наніс удар кулаком у ліву ділянку обличчя потерпілого ОСОБА_1, внаслідок якого заподіяв потерпілому умисне тілесне ушкодження у вигляді закритого зламу нижньої щелепи в ділянці 44-го зуба і лівого кута, що за висновком судово-медичного експерта Бзюка М.Ю. від 21.05.2010р. № 218 відноситься до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалості розладу здоров'я.

    Своїми умисними протиправними діями підсудний ОСОБА_2 грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилась в умисному  заподіянні потерпілому                          ОСОБА_1 зазначеного вище тілесного ушкодження.

    У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 у пред’явленому обвинуваченні                  у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1  КК України, визнав себе винуватим повністю, та пояснив, що 04 квітня 2010 року близько 17 години разом                          з односельчанами:  ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 святкував Пасху і при цьому всі вони розпивали спиртні напої. Через деякий час хлопці розійшлися по домівках, а він залишився вдома відпочивати. Після 18 години до нього прийшов ОСОБА_4 та повідомив, що до нього приходив потерпілий ОСОБА_1 разом із своїм сином ОСОБА_7 та ОСОБА_8                  і намагалися його побити. Тоді він вирішив піти до потерпілого, щоб вияснити причину конфлікту. Підійшовши до будинку потерпілого ОСОБА_1, побачив на подвір’ї самого потерпілого і ОСОБА_8, яких покликав до себе. До нього підійшов лише потерпілий і тоді він, нецензурно лаючись, умисно наніс удар кулаком у ліву частину обличчя потерпілого, від якого той впав на землю. Тоді ж до нього підбіг ОСОБА_8 і більше ударів він нікому не наносив.

    З потерпілим ОСОБА_1 завжди перебував у нормальних стосунках                          як з односельчанином і вчинив ці злочини щодо нього через стан алкогольного сп’яніння,                        у в чому щиро кається.  

    Крім пояснень підсудного ОСОБА_2, його винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України, підтверджується матеріалами справи, зокрема висновком судово-медичного експерта від 21.05.2010р. № 218, які ні підсудним, ні іншими учасниками судового розгляду, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, не оспорювалися,  у зв’язку з чим дослідження доказів щодо фактичних обставин справи не проводилося відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України.

Дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 296 ч.1 КК України, оскільки він своїми протиправними діями щодо потерпілого грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства і ці його дії супроводжувались особливою зухвалістю, що виразилась у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень.    

Дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки він заподіяв потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя та не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад його здоров'я.

Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання за вчинені ним злочини, суд враховує їх ступінь тяжкості, що обидва  злочини є середньої тяжкості, особу підсудного, що він позитивно характеризується за місцем проживання, його щире каяття, що                              є обставинами, які пом'якшують його покарання, з другого боку суд враховує, що злочини вчинені підсудним у стані алкогольного сп’яніння, що є обставиною, яка обтяжує його покарання, та беручи до уваги, що підсудним не відшкодована потерпілому завдана злочинами шкода, суд доходить висновку про можливість виправлення підсудного шляхом призначення йому покарання у виді обмеження волі в межах санкцій частини першої статей 296, 122 КК України,  за якими він обвинувачується.

    Керуючись ст. ст. 323, 324  КПК України,   суд

п р и с у д и в:

    ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України,  та призначити йому покарання:

    за ст. 296 ч.1 КК України –  обмеження волі на строк 1 рік;

    за ст. 122 ч.1 КК України –  обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.

    На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити засудженому ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді обмеження волі на строк 1 ( один ) рік  6 ( шість ) місяців.

     Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню – підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

    Суддя: