Справа № 2-а-1121/10р.

ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        25 червня 2010 року, Світловодський міськрайонний суд  Кіровоградської області в складі:      

           головуючого судді:    Регеша В.О.                                        

           при секретарі:             Фадєєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Світловодська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:    

    Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення посилаючись на неправомірність дій відповідача та незаконність накладення на нього штрафу.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що  накладене на нього  стягнення  є незаконним  та необґрунтованим, оскільки порушено порядок накладення    адміністративного стягнення. Зокрема, як видно із постанови про накладення адміністративного  стягнення, швидкість руху вимірювалась приладом « Іскра 18707».Такий  прилад  не має функції фото-, кінозйомки чи відеозапису, тому  показання приладу « Іскара 18707» не можуть  бути належним  доказом у справі.

 Окрім того, у протоколі  про адміністративне правопорушення  на постанові відсутні  докази належності  виміряної швидкості саме  автомобілю позивача. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість  саме  автомобіля   позивача, неможливо, а за таких  умов  різниця  у кілька секунд може  означати, що насправді  виміряно швидкість автомобіля, який  рухався   у кількох десятках метрів від автомобіля позивача.

 Співробітник ДАІ  під час  вимірювання тримав  вимірювальний  пристрій у руці, що  робить   можливим  рух назустріч автомобілю, швидкість  якого  вимірюється ,внаслідок чого відносна  швидкість, зафіксована приладом, збільшується.

 Відповідач  не надав позивачу документів на підтвердження своєчасного проходження  перевірки та державної метрологічної атестації  вимірювального приладу « Іскра  18707»,  а також не був обізнаний із характеристиками   можливих  похибок у вимірах, а тому відповідно  до  ст..1,2,4,10 ЗУ « По метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.1998 р., це також виключає подальше   використання показань приладу в якості доказів у справі   про адміністративне  правопорушення.

Інший доказ по справі - протокол про адміністративне правопорушення - складений з порушенням вимог законодавства, тому не може бути  належним доказом у адміністративній  справі.

 Вважає, що при складанні  протоколу  про адміністративне правопорушення   інспектором ДАІ було допущено ряд  порушень.

Крім того позивач  ні особисто, ні поштою копію постанови   не отримав, тому пропустив строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Позивач в судовому  засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився,  надав суду  заяву, в якій просить справу розглянути  без його участі , крім того надав заперечення  на адміністративний позов .

Виходячи з викладеного, дослідивши та врахувавши всі інші матеріали справи суд дійшов висновку, що  адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи не доведено, що порушення зазначене в постанові про адміністративне правопорушення мало місце.

Відповідно до статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Отже постанова відповідача ВІ № 059226  від 17.11.2009 року є неправомірною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7, 122, 247, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 18, 19, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

    Поновити строк на оскарження постанови ВІ № 059226  від  17.11.2009 року.

  Скасувати постанову  ВІ № 059226  від  17.11.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, як незаконну та закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду                                                                                      В.О. Регеша