Справа № 1-102/2010 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

   09.07.2010 року Сколівський районний суд Львівської області  в складі:

   головуючого – судді Янка Б.Я. ;

   при секретарі             Корнуті Т.Б. ;

   з участю прокурора   Коциби Р.Л.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, одруженого, військовозобов’язаного, працюючого директором Славського КВКП, раніше не судимого,

   за ч. 1 ст. 175 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

   Підсудний ОСОБА_1, працюючи на посаді директора Славського КВКП на підставі контракту від 05.03.2009 року і будучи розпорядником коштів підприємства, за умови існування заборгованості з виплати заробітної плати працівникам, при середньомісячному фонді оплати праці 34,6 тис. грн., в порушення вимог трудового законодавства спрямував кошти, які в період з 01.07.2009 року по 26.03.2010 року на дійшли на розрахунковий рахунок підприємства в загальній сумі 230,7 тис. грн. не на першочергові платежі, а на оплату податків та інших обов’язкових платежів у розмірі 76,3 тис. грн., на оплату енергоносіїв у розмірі 10,5 тис. грн., на оплату банківським установам та інші видатки у розмірі 55,7 тис. грн., що призвело до заборгованості із виплати заробітної плати працівникам підприємства на час проведення перевірки у розмірі 148, 7 тис. грн., чим завдав шкоди конституційним правам та інтересам вісімнадцяти працівників підприємства.

   Таким чином, ОСОБА_1, своїми умисними діями безпідставно не виплачував заробітну плату працівникам підприємства.

   В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини та щиро розкаявся у скоєному.

  Крім визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненому злочині стверджена  іншими доказами, зібраними по справі, які в судовому засіданні не досліджувалися, оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду, і фактичні обставини справи ніким не оспорювались.

   Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 175 КК України– безпідставна невиплата працівникам підприємства заробітної плати більш як за один місяць, вчинена керівником підприємства.

   Обтяжуючих вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину обставин суд не вбачає.

  При визначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину, особу підсудного, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, а також той факт, що злочин ним вчинено вперше, а завдана злочином шкода повністю відшкодована. Підсудний позитивно характеризується за місцем проживання.

   З урахуванням вказаного вище, суд вважає за можливе застосувати до підсудного ОСОБА_1, як до основної, так і до додаткової міри покарання ст. 69 КК України і не застосовувати до нього додаткової міри покарання у вигляді права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

   Керуючись ст. ст. 323 – 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1  за ч. 1 ст. 175 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до сплати штрафу в дохід держави у розмірі 1000 грн. без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.  

   Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 – підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

    Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою.

Суддя                                                                                              Б.Я. Янко