справа №1-157/10  

В И Р О К

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ                        

04.06.2010 року                                               м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

             в складі:

головуючого – судді           Юрківа О.Р.

при секретарі                      Чорнак З.А.

за участю прокурора         Мельник О.М.

захисників             ОСОБА_1

             ОСОБА_2

ОСОБА_3

та законних представників     ОСОБА_4

        ОСОБА_5

        ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, безпартійного, з неповною середньою освітою, учня 9 класу СЗШ №77 м.Львова, не одруженого, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судженого,

за  ст.186 ч.2 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Львова, українки, громадянки України, безпартійної, з неповною середньою освітою, студента І курсу ВПУ №20 м.Львова, не заміжньої, не працюючої, проживаючої у АДРЕСА_2 раніше не судженої,

за  ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки м. Львова, українки, громадянки України, безпартійної, з неповною середньою освітою, учениці 11 класу Львівської спеціалізованої школи №69, не заміжньої, не працюючої, проживаючої у АДРЕСА_3, раніше не судженої,

за  ст. 185 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

підсудний ОСОБА_7, 16.11.2009 року о 19 год. 00 хв. перебуваючи біля пам’ятника Міцкевичу у м.Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з підсудною ОСОБА_8, відкрито заволоділи мобільним телефоном марки "Нокіа" вартістю 1700,00 грн., з картою пам'яті вартістю 100,00 грн. та сім картою вартістю 30,00 грн., на рахунку якої було 10,00 грн., які належали потерпілому ОСОБА_10, чим завдали матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму 1840, 00 грн., з місця події втекли, викрадений мобільний телефон марки "Нокіа" продали, гроші витратили на власні потреби.

Крім того, підсудна ОСОБА_8, 25.12.2009 року о 18 год. 00 хв. перебуваючи в приміщенні гардеробу училища Культури та Мистецтв, що на вул. Нижанківського,4 у м.Львові, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб з підсудною ОСОБА_9, шляхом вільного доступу маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно викрали жіночі чоботи, які належали потерпілій ОСОБА_12, вартістю 1079,00 грн., жіночу матерчату куртку, яка належала потерпілій ОСОБА_13, вартістю 210,00 грн. та джинсові штани, які належали потерпілій ОСОБА_14, вартістю 126,00 грн.

Підсудний ОСОБА_7, у судовому засіданні свою винність у вчиненні злочину визнав повністю, пояснивши, що в листопаді 2009 року близько 19-20 год. він разом із друзями, серед яких була підсудна ОСОБА_8 перебуваючи біля пам’ятника Міцкевичу у м.Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, разом з підсудною ОСОБА_8, відкрито заволоділи мобільним телефоном марки "Нокіа", з картою пам'яті та сім картою, який належав невідомому мужчині. З місця події втекли, викрадений мобільний телефон марки "Нокіа" продали в ломбарді за 250,00 грн., гроші витратили на власні потреби. Щиро кається у скоєному.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_8, свою винність у вчиненні злочинів визнала повністю та пояснила, що 16.11.2009 року вона разом із друзями, а саме: ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16 ОСОБА_17 відпочивали біля пам'ятника Міцкевича у м.Львові, з ними також були ще люди, яких вона не знає. Вона маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, разом з підсудним ОСОБА_7, відкрито заволоділи мобільним телефоном марки "Нокіа", з картою пам'яті та сім картою, який належав невідомому мужчині та з місця події втекли, викрадений мобільний телефон марки "Нокіа" продали в ломбард за 250,00 грн., гроші витратили на власні потреби. 25.12.2009 року близько 15 год. вона з підсудною ОСОБА_9 зустрілися на пл. Ринок у м.Львові. Близько 18 год. вони перебуваючи на пл. Д.Галицького у м. Львові зайшли в приміщення училища Культури та Мистецтва, яке розташоване на вул. Нижанківського, 4 у м. Львові. Зайшовши на хореографічній кафедрі до гардеробу вони побачили, що в ній нікого не має. Вона разом із підсудною ОСОБА_9 вирішили подивитися на речі, які там знаходилися. Їй сподобались жіночі джинсові штани, синього кольору та куртка жіноча, чорного кольору із коміром, який обшитий штучним хутром, а підсудній ОСОБА_9 сподобалися жіночі шкіряні чоботи, чорного кольору. Вона взяла свій рюкзак та відкривши його заховала у нього чоботи чорного кольору та куртку чорну жіночу із штучним хутром на комірі, в цей час підсудна ОСОБА_9 у свій рюкзак заховала джинси сині жіночі. Після чого вони з даного закладу пішли. Винність свою в скоєних злочинах визнає повністю, просить її суворо не карати.

Підсудна ОСОБА_9, в судовому засіданні свою винність у вчиненні злочину визнала повністю, пояснивши, що 25.12.2009 року близько 15 год. вона зустрілися з підсудною ОСОБА_8 на пл. Ринок у м.Львові. Близько 18 год. 00 хв. вона з підсудною ОСОБА_8 зайшли в приміщення училища Культури та Мистецтва, яке розташоване на вул. Нижанківського, 4 у м. Львові. Зайшовши на хореографічній кафедрі до гардеробу вони побачили, що в ній нікого не має. Вона разом із підсудною ОСОБА_8 вирішили подивитися на речі, які там знаходилися. Підсудній ОСОБА_8 сподобались жіночі джинсові штани, синього кольору та куртка жіноча, чорного кольору із коміром, який обшитий штучним хутром, а їй сподобалися жіночі шкіряні чоботи, чорного кольору. Вона взяла свій рюкзак та заховала у нього джинси сині жіночі, а підсудна ОСОБА_8 відкривши свій рюкзак заховала у нього чоботи чорного кольору та куртку чорну жіночу із штучним хутром на комірі. Після чого вони з даного закладу пішли. Винність в скоєних злочинах визнає повністю, просить суворо не карати.

Крім повного визнання своєї винності підсудними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, факт скоєння злочинів та винність підсудних у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами.

Показаннями законного представника неповнолітнього ОСОБА_7 – ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що вину підсудного ОСОБА_7 у скоєнні злочину визнає повністю.

У судовому засіданні законний представник неповнолітньої ОСОБА_8 – ОСОБА_4 дав показання про те, що підсудна ОСОБА_8 виховується лише ним, її вину у вчиненні злочинів визнає повністю. Шкода заподіяна злочинами потерпілим відшкодована.

В судовому засіданні законний представник неповнолітньої ОСОБА_9 – ОСОБА_18 дав показання про те, що вину підсудної ОСОБА_9 у скоєному визнає повністю. Шкода заподіяна потерпілим відшкодована повністю.

Показаннями потерпілого ОСОБА_10, оголошеними та перевіреними в судовому засіданні про те, що 16.11.2009 року біля пам'ятника Міцкевича у м.Львові до нього підійшли невідомі йому особи, яких було 15-20 чоловік. Він дістав із кишені своєї куртки мобільний телефон так, як мав намір зателефонувати до свого знайомого, який проживає в центрі міста. В цей час невідомий наніс йому удар кулаком в обличчя. Від удару він впав на землю і його мобільний телефон випав у нього з руки на землю. Він намагався підняти телефон, однак невідомий хлопець наніс йому ще удар. В цей час інший невідомий хлопець підбіг та підняв мобільний телефон після чого дав його в руки іншій невідомій особі. Він попросив щоб дані особи йому повернули мобільний телефон, однак вони на нього не звернули уваги, а розвернулися та пішли. У нього викрали мобільний телефон марки "Нокія 6267", в якому знаходилася сім карта оператора "Київстар" на рахунку якої було 10 грн., а також в телефоні була флеш карта. Даним злочином йому було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1840,00 грн., тілесні ушкодження йому було завдано однак вони не були значними, тому від експертизи він відмовився. /а.с. 19-21/

Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про те, що вони займаються в гуртку балету, який знаходиться в училищі Культури та Мистецтв на вул. Нижанківського, 4 у м.Львові. В даному закладі їм надали кімнату в якій вони перевдягаються та кімнату в якій вони займаються танцями. 25.12.2009 року близько 18 год. вони прийшла в училище на заняття. Переодягнувшись вони пішли разом із іншими дівчатами на танці. Роздягалка де вони переодягаються на ключ не замикається. Під час танців потерпіла ОСОБА_20 вийшовши із кімнати танців пішла до туалету. Коли вона поверталася, проходячи по коридору помітила, як із кімнати де вони переодягаються вийшло двоє дівчат. Так як в даному закладі навчаються студенти, то вона цьому велико значення не надала. Даних дівчат вона впізнати не зможе так як бачила їх ззаду і з далеку. Коли вона повернулася в танцювальний зал, то повідомила потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_22 та інших, про те, що бачила невідомих двох дівчат, які виходили із роздягалки. Близько 20 год. 15 хв. в них закінчилося заняття і вони пішли в роздягалку. Прийшовши в роздягалку вони почали переодягатися та помітили, що у потерпілої ОСОБА_20 зникли джинсові штани синього кольору, у потерпілої ОСОБА_13 зникла чорна куртка з штучним хутром на комірі, у потерпілої ОСОБА_21 зникли чорні шкіряні чоботи. Пошукавши та не знайшовши речі вони зрозуміли, що їх викрали. Після чого, потерпіла ОСОБА_21 пішла до вахтера, яка сидить на вході в даний заклад та запитала її чи вона не бачила нікого. Вахтер повідомила, що бачила двох дівчат які виходили із даного закладу із рюкзаками. Їх батьки викликали працівників міліції до них в даний заклад, які приїхали через декілька хвилин і вони написали заяви про зникнення речей. /а.с.126-128, 130-131, 133-134/

Показаннями свідка ОСОБА_23 оголошеними та перевіреними в судовому засіданні про те, що приблизно 17.11.2009 року близько 14 год. він перебуваючи на пл. Ринок у м.Львові зустрів своїх візуально знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, прізвищ яких він не знає. Під час розмови вони запитали в нього чи має він паспорт, він відповів, що має. Після чого ОСОБА_8 та ОСОБА_7 попросили його, щоб він продав мобільний телефон марки "Нокія 6267" в ломбард, пояснивши, при цьому, що їм потрібні гроші, а в них немає паспортів і вони даний телефон не можуть продати. Так як з ним говорила ОСОБА_8, то він подумав, що даний телефон належить їй, однак точно кому належить телефон він не запитував. На його запитання, що йому з того буде ОСОБА_8 та ОСОБА_7 запропонували йому гроші у сумі 10,00 грн. на що він погодився. Після чого він разом із ОСОБА_8 пішли в ломбард на вул. Федорова в м.Львові продавати телефон, а ОСОБА_7 залишився на пл. Ринок у м.Львові чекати на них. В ломбарді він на свій паспорт продав даний мобільний телефон, за нього йому заплатили гроші в сумі 250,00 грн. Продавши телефон вони разом із ОСОБА_8 пішли на пл. Ринок у м. Львові де на них чекав ОСОБА_7. Підійшовши до ОСОБА_7 він відав гроші, які йому заплатили за телефон ОСОБА_8, а вона з тих грошей дала йому 10,00 грн. Після чого вони попрощалися і він пішов /а.с.29-31/

Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_24 про те, що 16.11.2009 року вона разом із ОСОБА_20, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 прізвища яких вона не знає йшли з вул. Крива Липа, що у м.Львові в напрямку пам'ятника Міцкевича. Попереду них йшли ОСОБА_24 та ОСОБА_24, а також ще чоловік 10 які були з ними в компанії та яких вона не знає. Підійшовши до пам'ятника Міцкевича вона помітила як хтось впав на землю. Хто саме впав вона не бачила, однак бачила , що у нього щось випало. Як їй потім стало відомо то був мобільний телефон, який випав у невідомого їй мужчини. ОСОБА_15 підійшов та підняв із землі даний мобільний телефон. Чи давав він комусь телефон який він підняв вона не бачила, та чи забирав хтось телефон вона не бачила. Однак після того вони вирішили йти в парк Б.Хмельницького у м. Львові. В парк прийшла вона із дівчатами та потім до них прийшли ще ОСОБА_24 та ОСОБА_24. В даному парку всі роздивлялися мобільний телефон, як їй потім стало відомо це був той самий телефон який ОСОБА_24 підняв із землі коли він випав у невідомо мужчини та який хтось забрав із собою в парк. ОСОБА_8 сказала ОСОБА_24, що даний мобільний телефон потрібно викинути, на що він відповів, що залишить його собі. Хто саме приніс в парк даний мобільний телефон їй не відомо. Пробувши в парку ще декілька хвилин вона пішла додому. /а.с.35-27/

Показаннями свідка ОСОБА_16 оголошеними та перевіреними в судовому засіданні про те, що 16.11.2009 року коли вона разом із подругами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15 прізвища яких їй не відомі з якими її познайомила ОСОБА_8 йшли з вул. Крива Липа, що у м.Львові до пам'ятника Міцкевича. По переду них йшов ОСОБА_15 та ОСОБА_24 прізвища якого вона не знає, та ще десь приблизно десять невідомих їй хлопців. Коли вони підійшли до пам'ятника Міцкевича, що у м.Львові там вона побачила як невідомий їй хлопець з цієї компанії які йшли перед ними , вдарив перехожого який в цей час розмовляв по телефону та був в нетверезому стані. Коли невідомий хлопець вдарив кулаком перехожого в обличчя, той від удару впав на тротуар, до нього в цей момент підбіг ОСОБА_19 і почав збирати з тротуару телефон, який розлетівся на запчастини. Коли ОСОБА_19 збирав телефон до нього підійшла ОСОБА_8 і попросила в нього щоб він дав їй подивитися телефон. ОСОБА_19 дав їй телефон, яка це була марка телефону їй невідомо і вони після цього пішли разом з ОСОБА_9, ОСОБА_19 та ОСОБА_8 в Стек парк. Коли вони сиділи в парку на лавочках до ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_24 і запитав де вони є, ОСОБА_8 сказала, що вони в парку і через декілька хвилин до них підійшли ОСОБА_24 з ОСОБА_24. Посиділи в парку десь приблизно 15 хв. та розійшлися /а.с.38/

Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_25 про те, що він працює в ПП СДФО "Кукурудза", на посаді продавця, дане підприємство займається роздрібною торгівлею мобільних телефонів та аксесуарами до мобільних телефонів та знаходиться за адресою вул. Руданського, 1 у м.Львові. Приблизно 18.11.2009 року до нього в магазин з головного офісу, який розташований на вул. Федорова, 21 біля салону мобільних телефонів, який займається скупкою та обміном вживаних телефонів, поступив мобільний телефон марки "Нокія 6267", чорного кольору, жабка, імей НОМЕР_1, який був придбаний 17.11.2009 року в невідомого молодого чоловіка за 250,00 грн. В даний мобільний телефон він поставив свою сім карту, для того щоб перевірити чи він справний. Після перевірки даний мобільний телефон він виставив на продаж за ціною 500,00 грн. Приблизно 02.12.2009 року близько 11.00-12.00 год. до нього в магазин прийшли працівники міліції та повідомили його, що мобільний телефон марки "Нокія 6267", чорного кольору, який поступив до нього з головного офісу є краденим. Після чого даний мобільний телефон в присутності понятих було вилучено, поміщено в поліетиленовий кульок та опечатано печаткою чергова частина «Галицького РВ», про що було складено відповідний протокол де всі присутні розписалися. /а.с.39-40/

Показаннями свідка ОСОБА_26 оголошеними та перевіреними в судовому засіданні про те, що вона працює в ПП "ОСОБА_27", продавцем. Дане підприємство займається продажем та ремонтом мобільних телефонів та закупівлею вживаних мобільних телефонів. 17.11.2009 року близько 15.00-16.00 год. до неї в магазин прийшов молодий хлопець та запитав чи вони куплять мобільний телефон марки "Нокія 6267" та за яку ціну. Вона відповіла йому, що даний телефон потрібно залишити на тест на дві години часу, разом із телефоном потрібно залишити копію паспорта. Молодий чоловік без вагань погодився, тому підозр у неї ніяких не виникло. Даний чоловік залишив свою копію паспорта на прізвище ОСОБА_23 та мобільний телефон марки "Нокія 6267", чорного кольору, жабка для тестування. На її запитання чому він продає даний мобільний телефон, він відповів, що телефон перестав йому подобатися і він хоче продати його, щоб придбати собі інший. Через годину ОСОБА_23 повернувся в магазин, однак він прийшов не один. Разом із ним була молода дівчина, невисокого росту, мала чорне коротко стрижене волосся, худорлявої тілобудови. На вулиці біля магазину на них чекав ще один хлопець молодого віку. Коли ОСОБА_23 повернувся вона йому відповіла, що телефон тест пройшов він у справному стані і вона може купити в нього даний мобільний телефон за 250,00 грн. ОСОБА_23 на запропоновану нею ціну погодився і вона придбала мобільний телефон марки "Нокія 6267" за 250,00 грн. Гроші за мобільний телефон вона дала ОСОБА_23 в руки і він разом із дівчиною пішов з магазину. Даний мобільний телефон вона через декілька днів передала на продаж в інший магазин, який належить підприємству. /а.с.41-42/

Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що її донька ОСОБА_20, 1994 року народження, займається в гуртку танців, балету «Гледіс» Н.Карпи, який знаходиться в училищі Культури та Мистецтва, дане училище розташоване на вул. Нижанківського, 4 у м.Львові. На гурток вона ходить на 18.00 год. щопонеділка, середи, четверга та п'ятниці. На даний час ОСОБА_20 є учнем 9-Г класу СШ №66. 25.12.2009 року ОСОБА_20 пішла в училище на репетицію близько 18.00 год. та переодягнувшись, поставила свої речі на крісло де серед речей були джинсові штани, після чого пішла разом із іншими дівчатами з гуртка в танцювальний зал на заняття. Кімната в якій переодягаються дівчатка із гуртка на ключ не замикається. Близько 20.00 год. до неї зателефонувала її донька ОСОБА_20 та повідомила їй, що в неї з роздягалки в якій вони перевдягалися та залишали свої речі викрали її сині джинсові штани, які вона залишила на кріслі. Також ОСОБА_20 повідомила, що крім її штанів у двох інших дівчат викрали також речі. У одної з дівчат викрали чоботи, у іншої дівчини викрали куртку. Після чого вона зателефонувала та викликала працівників міліції в дане училище. Вона також поїхала до доньки в даний заклад. Через декілька хвилин після неї приїхали працівники міліції і вона написала заяву про крадіжку штанів її доньки. /а.с.136-138/

Показаннями свідка ОСОБА_30 оголошеними та перевіреними в судовому засіданні про те, що 25.12.2009 року близько 17 год. її донька ОСОБА_25 пішла в училище Культури та Мистецтва на репетицію. Близько 20.30 год. до неї на мобільний телефон зателефонувала її донька та повідомила, що у неї в роздягалці в училищі викрали шкіряні чоботи, а також повідомила, що крім її чобіт у іншої дівчини зникла куртка та ще у одної з дівчат викрали джинсові штани. Вона відразу після дзвінка доньки поїхала до неї в училище. Приїхавши в дане училище донька повідомила, що вона пішла на репетицію та повернувшись з неї почала переодягатися. Під час того коли вона переодягалася дві дівчини з їхнього гуртка виявили відсутність своїх речей, а саме джинсів та куртки. Переодягнувшись донька хотіла взути чоботи, однак їх не було на місці, пошукавши та не знайшовши їх, вона зрозуміла, що їх у неї викрали та зателефонувала до неї. Через декілька хвилин після того, як вона приїхала до училища приїхали працівники міліції і її донька написала заяву. /а.с.139-140/

Оголошеними та перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_31 про те, що 26.12.2009 року вона близько 08.00 год. ранку повернулася додому від дідуся в якого була в гостях та ночувала в нього в ніч з 25.12.2009 року на 26.12.2009 року. В цю ж ніч в неї дома ночувала ОСОБА_8, яка прийшла до неї в гості 25.12.2009 року близько 22.30 год. і так, як її в дома не було то її мати запропонувала ОСОБА_8 залишитися в них переночувати. ОСОБА_8 погодилася. Коли вона прийшла зранку додому ОСОБА_8 показала їй чорні жіночі шкіряні чоботи та повідомила, що дані чоботи належать їй і що вони на неї малі, і вона хоче їх їй подарувати. Вона подивившись на чоботи та примірявши їх сказала ОСОБА_8, що вони на неї якраз і що вони їй подобаються, та вона їх собі залишає, подякувала ОСОБА_8 за подарунок. Після чого ОСОБА_8 посиділа в неї ще декілька годин та поїхала додому. Про те, що чоботи є краденими ОСОБА_8 їй нічого не говорила. Про те, що чоботи є краденими вона дізналася від працівників міліції, які прийшли до неї додому. /а.с.142-144/

Показаннями свідка ОСОБА_32 оголошеними та перевіреними в судовому засіданні про те, що 25.12.2009 року близько 22.30 год. до них додому прийшла подруга її доньки, ОСОБА_8. Її донька ОСОБА_31 в цей день залишилася в дідуся в гостях ночувати на вул. Миколайчука, 12/84 у м.Львові. Коли ОСОБА_8 прийшла вона їй повідомила, що ОСОБА_31 сьогодні вдома не буде і так як було пізно, то вона запропонувала ОСОБА_8 у них переночувати. ОСОБА_8 прийшла до них в чорних чоботах ботфордах в які вона була взута. Дані чоботи ОСОБА_8 не могла зняти так, як вони були на неї малі і тому вона допомогла їх зняти. На її пропозицію залишитися в них ночувати ОСОБА_8 погодилася. На наступний день, а саме 26.12.2009 року близько 08.00 год. ранку додому повернулася її донька і ОСОБА_8 сказала їй, що чоботи на неї малі і що вона їх хоче їй подарувати. Її донька ОСОБА_31 дані чоботи приміряла і вони їй підійшли тому ОСОБА_31 погодилася їх собі залишити. Так як ОСОБА_8 прийшла до них в даних чоботах, то вони повірили, що дані чоботи їй належать і ніяких підозр у них це не виникло. Про те, що дані чоботи є краденими вони дізналися від працівників міліції 29.12.2009 року. /а.с.145-146/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_23 та ОСОБА_8 під час проведення якої остання підтвердила свою причетність до скоєння злочину /а.с.43-44/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 під час проведення якої вони підтвердили свою причетність до скоєння злочину /а.с.45-47/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час проведення якої вони підтвердили свою причетність до скоєння злочину /а.с.48-50/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 під час проведення якої останній підтвердив свою причетність до скоєння злочину /а.с.51-53/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_24 та ОСОБА_8 під час проведення якої остання підтвердила свою причетність до скоєння злочину /а.с.54-55/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_24 та ОСОБА_9 під час проведення якої вони підтвердили свої показання /а.с.56-57/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_33 та ОСОБА_7 під час проведення якої останній підтвердив свою причетність до скоєння злочину /а.с.58-59/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_9 та ОСОБА_33 під час проведення якої вони підтвердили свої показання /а.с.56-61/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_33 та ОСОБА_8 під час проведення якої остання підтвердила свою причетність до скоєння злочину /а.с.62-64/

Заявою потерпілого ОСОБА_10 про скоєний злочин від 02.12.2009 року /а.с.6/

Протоколом вилучення від 02.12.2009 року, згідно якого у ОСОБА_25 було вилучено мобільний телефон марки "Нокіа  6267" ІМЕІ НОМЕР_1 який, як пояснив ОСОБА_25 йому передали з офісу для продажу /а.с.12/

Протоколом огляду речових доказів від 29.12.2009 року, яким було оглянуто мобільний телефон марки "Нокіа 6267", ІМЕІ НОМЕР_1, панель корпусу чорного кольору, на передній панелі розташовано екран та клавіші, сіра вставка, зверху на панелі напис "Нокіа", в лівому верхньому куті розташована камера, телефон жабка, всередині телефон сірого кольору, має потертості, зверху на панелі напис "Нокіа", задня панель телефону сірого кольору, зверху вставка срібного кольору /а.с.97/

Протоколом ставки віч-на-віч між ОСОБА_31 та ОСОБА_8 під час проведення якої вони підтвердили свої показання /а.с.153-155/

Протоколом вилучення від 29.12.2009 року, згідно якого у підсудної ОСОБА_8 було вилучено чорну жіночу куртку на замок, коротку, із штучним хутром, сині з білим жіночі джинси марки "D&J"  які, як пояснила підсудна ОСОБА_8, вона викрала разом із підсудною ОСОБА_9 25.12.2009 року в училищі на вул. Нижанківського, 4 /а.с.115-116/

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 28.01.2010 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_21 вказала, що чоботи під номером 3 були у неї таємно викрадені 25.12.2009 року /а.с.191/

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 28.01.2010 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_13 вказала, що куртка під номером 1 була у неї таємно викрадена 25.12.2009 року /а.с.193/

Протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 28.01.2010 року, згідно якого свідок ОСОБА_14 вказала, що штани під номером 3 були таємно викрадені у її доньки 25.12.2009 року /а.с.195/

Протоколом огляду речових доказів від 28.01.2010 року , яким було оглянуто  жіночу куртку чорного кольору із штучним хутром на комірі, марки "towmi", 48 розміру, застібається на застібку "блискавка", штани джинсові жіночі, синього кольору, фірми " D&J", розміру "L" /а.с.197/

Протоколом огляду речових доказів від 28.01.2010 року , яким було оглянуто  чоботи жіночі шкіряні, чорного кольору, на каблуку з білою підошвою /а.с.199/

Заявою потерпілої ОСОБА_21 про скоєний злочин від 25.12.2009 року /а.с.110/

Заявою ОСОБА_14 про скоєний злочин  від 25.12.2009 року /а.с.109/

Заявою потерпілої ОСОБА_13 про скоєний злочин від 29.12.2009 року /а.с.111/

Протоколом огляду місця події від 25.12.2009 року   яким було оглянуто приміщення навчального класу Львівського училища культури і мистецтв у м.Львові на вул. Нижанківського, 4 /а.с.112-113/

Рапортом працівника міліції від 29.12.2009 року, згідно якого було встановлено, що крадіжку особистих речей ОСОБА_14, ОСОБА_22 та ОСОБА_13, 25.12.2009 року на вул. Нижанківського, 4 вчинили підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 /а.с.108а/

Оцінюючи показання потерпілих та свідків, суд надає їм віри оскільки вони знаходяться у об’єктивному взаємозв’язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються іншими доказами.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння злочинів та винність підсудних у вчиненні злочинних дій доведені повністю.

Дії підсудного ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудної ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки вона вчинила відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за попередньою змовою групою осіб та за ст. 185 ч. 2 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб .

Дії підсудної ОСОБА_9 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України, оскільки вона вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку) за попередньою змовою групою осіб .

Обираючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх наслідки, особи підсудних,  які вину у вчиненні злочинів визнали повністю,  раніше не притягалися до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику підсудного ОСОБА_7 за місцем проживання та посередню характеристику за місцем навчання, позитивну характеристику підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 за місцем навчання та посередню характеристику за місцем проживання, те що підсудна ОСОБА_8 інвалід дитинства, а також зізналися у вчиненому злочині, щиро розкаялися у скоєному, активно сприяли розкриттю злочину, добровільно відшкодували завдані збитки, вчинення злочину неповнолітніми, що є обставинами, які пом’якшують покарання, обставини, які обтяжують покарання відсутні, тому покарання підсудним слід обрати в межах санкції статей за якими кваліфіковано злочини у вигляді позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст.ст.75,104 КК України, оскільки їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Принцип обрання остаточного покарання підсудній ОСОБА_8, відповідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, слід призначити  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу, враховуючи особу та тяжкість злочинних діянь, слід залишити підписку про невиїзд.

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу, враховуючи особу та тяжкість злочинних діянь, слід залишити підписку про невиїзд.

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу, враховуючи особу та тяжкість злочинних діянь, слід залишити підписку про невиїзд.

Речові докази – куртку жіночу чорну із штучним хутром на комірі марки "towmi" слід залишити потерпілій ОСОБА_13, штани джинсові жіночі синього кольору слід залишити потерпілій ОСОБА_20, чоботи жіночі шкіряні чорного кольору слід залишити потерпілій ОСОБА_21 /а.с.197-203/

Судові витрати, вартість проведення експертизи №9/1 від 15.01.2010 року в сумі 300 грн. 48 коп. слід покласти солідарно на законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_18 /а.с.179-183/

Керуючись  ст.ст. 299,321,323-324  КПК України,  суд , -  

З А С У Д И В :

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ст.186 ч.2 КК України та обрати покарання – 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_7   звільнити від відбуття покарання із визначенням 1 року  6 місяців іспитового строку .

Згідно ст.ст.76,104 КК України покласти на ОСОБА_7   обов’язок періодично реєструватись в органах кримінально-виконавчої системи та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання, без призначення громадського вихователя.

ОСОБА_8 визнати винною у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України та  обрати покарання:

-   за ст.  185 ч.2 КК України -  2 роки позбавлення волі;

-   за ст.  186 ч.2 КК України -  4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно обрати покарання ОСОБА_8 4 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_8   звільнити від відбуття покарання із визначенням 2 років іспитового строку .

Згідно ст.ст.76,104 КК України покласти на ОСОБА_8   обов’язок періодично реєструватись в органах кримінально-виконавчої системи та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання, без призначення громадського вихователя.

ОСОБА_9 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та обрати покарання – 2 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75,104 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбуття покарання із визначенням 1 року  іспитового строку .

Згідно ст.ст.76,104 КК України покласти на ОСОБА_9 обов’язок періодично реєструватись в органах кримінально-виконавчої системи та повідомляти їх про зміну місця проживання, роботи або навчання, без призначення громадського вихователя.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

    Запобіжний захід засудженій ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

 Речові докази – куртку жіночу чорну із штучним хутром на комірі марки "towmi" залишити потерпілій ОСОБА_34, штани джинсові жіночі синього кольору залишити потерпілій ОСОБА_20, чоботи жіночі шкіряні чорного кольору залишити потерпілій ОСОБА_21. /а.с.197-203/.

 Стягнути солідарно з законних представників ОСОБА_4 та ОСОБА_18 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх Справ України у Львівській області 300 гривень 48 копійок судових витрат.

 На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

                                  Суддя:                                                               О.Р.Юрків