ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2010 р.Справа № 12/17/10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
при секретарі судового засідання Горлачові Ю.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 06 квітня 2010 року
у справі №12/17/10
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок”
про стягнення 34071,01 грн., -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок” 34071,01 грн., з яких: 26250 грн. боргу за договором №80 купівлі-продажу торговельного павільйону від 31.10.2008р., 4856,25 грн. пені, 2241,99 грн. інфляційних витрат та 722,77 грн. трьох відсотків річних.
В процесі розгляду справи в суді першої інстанції 23.03.2010р. позивач надав до суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України (а.с. 19-20), в якій обґрунтував та збільшив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на свою користь 34931,22 грн., з яких: 26250 грн. попередньої оплати за договором №80 купівлі-продажу торговельного павільйону від 31.10.2008р., 3031 грн. інфляційних витрат за період з 20.03.2009р. по 23.03.2010р., 793,97 грн. трьох відсотків річних за період з 20.03.2009р. по 23.03.2010р. та 4856,25 грн. штрафних санкцій на підставі п.4.1 договору за період з 20.03.2009р. по 20.09.2009р., а також 3400 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06 квітня 2010 року у справі №12/17/10 (суддя Семенов А.К.) позов ФО-П ОСОБА_2 задоволено частково. З ТОВ „Южноукраїнський ринок” на користь позивача стягнуто 26250 грн. суми попередньої оплати, 3031 грн. інфляційних витрат, 793,97 грн. трьох відсотків річних, 2991,78 грн. штрафних санкцій, 330,66 грн. державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу та 3218,52 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В частині стягнення 1864,47 грн. штрафних санкцій відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобов’язань за договором №80 купівлі-продажу торговельного павільйону від 31.10.2008р. ФО-П ОСОБА_2 сплатив відповідачу 26250 грн. суми попередньої оплати –50% ціни торговельного павільйону. Натомість відповідачем свої договірні зобов’язання з передачі за актом-приймання передачі торгівельного павільйону виконані не були, а тому вимога позивача про стягнення з ТОВ „Южноукраїнський ринок” суми попередньої оплати є правомірною та обґрунтованою. Окрім того, суд першої інстанції також прийшов до висновку про необхідність задоволення вимог позивача про стягнення 3% річних та індексу інфляції. Водночас місцевим господарським судом був зроблений перерахунок пені, з огляду на який суд часткового задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені.
Відповідач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з’ясування обставин, що мають значення для справи. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що відповідач пропонував позивачу отримати на вибір інший торговельний павільйон такої ж якості та характеристик, проте позивач від пропозиції ТОВ „Южноукраїнський ринок” відмовився, що на думку відповідача свідчить про його відмову від договору, а тому застосування до відповідача штрафних санкцій є необґрунтованим. Окрім того, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив сплачені за договором 26250 грн. попередньої оплати зарахувати в рахунок оплати за користування іншими торгівельними місцями.
22.06.2010р. за вх.№1229-Д1 до Одеського апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Журавльова О.О., суддів Тофана В.М., Михайлова М.В. по справі №12/17/10.
Ухвалою голови Одеського апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Журавльова О.О., суддів Тофана В.М., Михайлова М.В. по справі №12/17/10 було відхилено.
Позивач (ФО-П ОСОБА_2А.) та відповідач (ТОВ „Южноукраїнський ринок”) в судові засідання не з’явились, про час і місце судових засідань повідомлені господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 01.06.2010р. та від 23.06.2010р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „Южноукраїнський ринок” за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2008р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Покупець, позивач) та ТОВ “Южноукраїнський ринок” (Продавець, відповідач) був укладений договір №80 купівлі-продажу торговельного павільйону, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує торговельний павільйон (тимчасову споруду без фундаменту), загальною площею 15 кв. метрів, за адресою: м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4, Южноукраїнський ринок, місце №80, на умовах даного договору.
Відповідно до п.2 договору ціна торговельного павільйону складає 52500 грн.
Згідно з п.3.1 договору термін оплати складає:
3.1.1. на протязі 7 днів від дня підписання договору Покупець сплачує Продавцю 50 відсотків ціни торговельного павільйону згідно п.2 та п.3.2 договору;
3.1.2. остаточні 50 відсотків від договірної ціни Покупець перераховує Продавцю протягом 3-х днів з моменту підписання акту передачі павільйону згідно п.2 та п.3.2 договору.
За п.3.2 договору порядок оплати: готівкою до каси Продавця.
Відповідно до п.4.1 договору Продавець зобов’язаний, зокрема:
в) протягом 120 днів з моменту передачі Покупцем коштів передбачених п.3.1.1 цього договору передати за актом передачі торгівельний павільйон Покупцю;
г) в разі невиконання Продавцем п. 4.1 “в” цього договору, тобто, не передачі в установлений цим договором строк торгівельного павільйону за актом приймання-передачі, Продавець зобов’язаний повернути сплачені Покупцем кошти протягом 7 банківських днів;
д) в разі неповернення Покупцем протягом 7 банківських днів коштів на суму заборгованості нараховується штраф в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання п.3.1.1 договору позивач 10.11.2008р. сплатив відповідачу 26250 грн. - 50 відсотків від договірної ціни, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордера №641 (а.с. 11).
Між тим, в порушення вимог п.п. 4.1. „в, г” договору відповідач торгівельний павільйон за актом приймання-передачі в строк до 10.03.2009р. позивачу не передав, сплачені на виконання п.3.1.1 договору грошові кошти не повернув.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України зобов’язання підлягає виконанню у строк (термін), встановлений для його виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, а тому вимога ФО-П ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 26250 грн. попередньої оплати обґрунтована та підлягає задоволенню.
В частині стягнення пені позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вже було зазначено вище, пунктом 4.1 „д” встановлена відповідальність відповідача за неналежне виконання умов договору, а саме: в разі неповернення покупцем протягом 7 банківських днів коштів на суму заборгованості нараховується штраф в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст. 551 ЦК України у разі якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Проте, Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, а саме розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Вказаний Закон України є спеціальним законом в порівнянні з Цивільним кодексом України, отже, має найвищу юридичну силу.
З урахуванням цього, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з відповідача на користь позивача має бути стягнення пеня в сумі 2991,78 грн. за період з 20.03.2009р. по 20.09.2009р.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовні вимоги ФО-П ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції задоволені судом першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунки 3% річних та індексу інфляції, надані представником позивача до суду першої інстанції в додатку до позовної заяви, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3031 грн. інфляційних витрат за період з 20.03.2009р. по 23.03.2010р. та 793,97 грн. трьох відсотків річних за період з 20.03.2009р. по 23.03.2010р. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Окрім того, слід зазначити, що апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, виходячи з наступного.
Статтею 44 ГПК України встановлений склад судових витрат, а саме: судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи”.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надані до суду докази надання йому адвокатських послуг саме адвокатом ОСОБА_4 та їх оплату в сумі 3400 грн. (а.с. 21-23).
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, судові витрати у вигляді адвокатських послуг підлягають задоволенню в сумі 3218,52 грн.
Водночас слід зазначити, що апеляційний господарський суд вважає доводи скаржника про те, що з відповідача не підлягають стягненню 3052,62 грн. з тієї підстави, що вони зараховані як оплата за електричну енергію та експлуатаційні витрати за заявою позивача, безпідставними та необґрунтованими, з огляду на таке.
Слід зазначити, що договором або законом не передбачено право сторін на зміну цільового призначення платежів за договором у разі неналежного виконання умов договору сторонами. Заява на яку посилається позивач в якості додатку до договору не оформлена.
Окрім того, вказана заява подана відповідачу громадянином ОСОБА_2 а не фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2
Позивач належність йому інших торгівельних павільйонів заперечує, а саме: договір від 03.05.2007р. №9 про надання торгівельних місць та оплату послуг, на який посилається відповідач, укладений з ФО-П ОСОБА_5 а не з позивачем, тобто, з іншим суб’єктом підприємницької діяльності, а тому господарським судом в якості доказу належності позивачеві іншого торгівельного павільйону не приймається.
Разом з тим, апеляційний господарський суд не приймає до уваги заперечень відповідача в частині стягнення штрафних санкції та пені з тієї підстави, що позивач відмовляється від інших торгівельних павільйонів, запропонованих йому та не бажає отримати їх у власність замість торгівельного павільйону на місці №80, передбаченого умовами договору.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають, зокрема, з договорів та актів законодавства.
Звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій з зазначеної відповідачем підстави ані договором ані актом законодавства не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог ФО-П ОСОБА_2
За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ „Южноукраїнський ринок”, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 06 квітня 2010 року у справі №12/17/10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Южноукраїнський ринок” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
В.М. Тофан
М.В. Михайлов