ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2010 р. № 2а-2243/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Крутько О.В., при секретарі судового засідання Васильків О.С., за участю представника позивача Мощинської О.В., представника відповідача: Задорожного І.В., вирішив адміністративну справу
за позовом ТзОВ «Бетсіті-Україна»
до ДПІ у Личаківському районі м. Львова
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.06.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 27.05.2009 р.: № 0001102320/0/13061, яким визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 45667 грн. та № 0008961720/0/13060, яким визначено податкове зобов»язання з податку доходів фізичних осіб в сумі 9603,84 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що: при визначенні валового доходу підприємством було враховано первісну балансову вартість товарів на початок та кінець відповідного звітного періоду з врахуванням суми вибуття визначеної за методом амортизації, обраним у бухгалтерському обліку платника податку з врахуванням абзацу сьомого п.5.9 ст. 5 Закону; податок з доходів фізичних осіб утримувався та сплачувався у відповідності до вимог чинного законодавства України; виплати виграшів, які вказані в акті перевірки, а саме, в вересні 2008 р. на суму 1650 грн., в жовтні 2008 р. в розмірі 8200 грн., 857,80 грн. та 364 грн. ТзОВ «Бетсіті-Україна»не проводились; підприємством при виплаті виграшу враховуються витрати платника податку, понесені ним у зв»язку з отриманням такого доходу протягом періоду з початку прийняття ставки до завершення розіграшу; такими витратами є ставки гравця, які було зроблено ним на певну подію; ставки гравця підтверджуються розрахунковим документом (чеком), який йому видається касиром під час прийняття ставки, тобто під час проведення розрахункової операції; ні в акті перевірки, ні в своїх запереченням на адміністративний позов відповідач не надав жодних аргументованих пояснень та належних доказів, які б підтверджували підставність проведених у акті перевірки нарахувань.
Відповідачем подано заперечення на адміністративний позов від 26.05.2010 р. у якому він стверджує, що: ТзОВ «Бетсіті-Україна»при визначенні приросту (убутку) запасів не враховано вартість МШП, які придбані протягом 2008 р., вартість яких було включено до складу валових витрат відповідних періодів та не відображено в р.1.2 декларації про прибуток підприємства на суму 140526 грн., в т.ч. в 1 кв. 2008 р. на суму 1816 грн., в ІІ кв. 2008 р. на суму 3172 грн., в ІІ кв. 2008 р. на суму 128562 грн., в ІУ кв. 2008 р. на суму 6976 грн.; підприємство виплатило суму виграшу ОСОБА_3 в серпні 2008 р. –531,75 грн., ОСОБА_4 в серпні 2008 р. –243 грн.; ОСОБА_5 в серпні 2008 р. –453,13 грн., ОСОБА_6 в вересні 2008 р. -760 грн., ОСОБА_7 в вересні 2008 р. –806 грн., ОСОБА_8 в вересні 2008 р. –37 грн., ОСОБА_26 в вересні 2008 р. –1650 грн., ОСОБА_9 в вересні 2008 р. 100 грн., ОСОБА_10 в жовтні 2008 р. –77,5 грн., ОСОБА_11 в жовтні 2008 р. –364 грн., ОСОБА_12 в жовтні 2008 р. –1118 грн., ОСОБА_13 в жовтні 2008 р. –2930 грн., ОСОБА_14 в жовтні 2008 р. –8250 грн., ОСОБА_15 в жовтні 2008 р. –857,8 грн., ОСОБА_25. в жовтні 2008 р. –64 грн., ОСОБА_16 в жовтні 2008 р. –97,5 грн., ОСОБА_17 в жовтні 2008 р. –50 грн., ОСОБА_18 в жовтні 2008 р. –415,99 грн., ОСОБА_19 в жовтні 525 грн., ОСОБА_20 в жовтні 2008 р.- 725 грн., ОСОБА_21 в листопаді 2008 р. 260 грн., ОСОБА_22 в листопаді 725 грн., ОСОБА_23 в листопаді 2008 р. –230 грн., ОСОБА_24 в листопаді 50 грн. (за мінусом понесених витрат у зв»язку з отриманням такого доходу), чим порушено п.8.1 ст. 8, п.9.5 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 від 22.05.2003 р., тому вважає, що зазначені суми підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб; просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Позивачем долучено до справи додаткові пояснення від 27.05.2010 р., де зазначається, що окремі типові форми для обліку руху малоцінних необоротних матеріальних активів не затверджені, отже можна застосовувати форми, призначені як для обліку основних засобів, так і для обліку малоцінних предметів; позивачем використовувались для обліку МНА, які введені в експлуатацію акти приймання-передавання (внутрішнього-переміщення) основних засобів (додані до справи); всі МНА, придбані підприємством за період, що перевірявся, в тому ж звітному періоді були введені в експлуатацію, що підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства; підстав для проведення перерахунку згідно п.5.9. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»у позивача не було; вважає, що висновок податкового органу щодо заниження валового доходу внаслідок не ведення приросту-убутку товарно-матеріальних цінностей є помилковим.
Ухвалою суду від 29.03.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 05.05.2010 р.
В судових засіданнях 05.05.2010 р., 27.05.2010 р., 21.06.2010 р., 23.06.2010 р. оголошувались перерви, сторонами долучено до справи додаткові докази.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Бетсіті-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.12.2007 року по 31.12.2008 року, за наслідками якої складено акт від 14.05.2009 року №190/23-2/35621177. На підставі висновків Акту перевірки відповідачем винесено спірні податкові повідомлення –рішення від 27.05.2009 року №0001102320/0/13061, яким визначено податкове зобов‘язання з податку на прибуток в сумі 45667,0 грн. (35132,0 грн. основного платежу, 10535,0 грн. штрафної санкції) та №0008961720/0/13060, яким визначено податкове зобов‘язання з податку доходів фізичних осіб в сумі 9603,84 грн. (3201,28 грн. основного платежу, 6402,56 грн. штрафної санкції).
За змістом згаданого Акту перевірки ТзОВ «Бетсіті-Україна»не велося приросту/убутку балансової вартості товарів. В порушення п. 5.9 ст. 5, п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством занижено валовий дохід в 2008 році на суму 140526,0 грн.., в тому числі І кв. 2008 року на суму 1816,0 грн., в ІІ кв. 2008 року на суму 3172 грн., в ІІІ кв. 2008 року на суму 128562,0 грн., в IV кв. 2008 року на суму 6976,0 грн..
Такі твердження відповідача не беруться судом до уваги з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємство самостійно визначає облікову політику, а також розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій.
Для відображення господарських операцій підприємство може використовувати як відповідні типові форми первинного обліку, так й інші первинні документи, що фіксують факти здійснення цих операцій (Лист Держкомстату від 05.12.2005 р. № 14/1-2-25/102 "Щодо надання роз'яснення стосовно застосування типових форм первинного обліку").
Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.
Організація обліку МШП регулюється Інструкцією щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.1999 року № 291.
Всі МШП згідно з вимогами стандартів бухгалтерського обліку класифікують, виходячи з однієї з наступних ситуацій: якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, їх включають до складу необоротних активів і амортизують; якщо МШП знаходяться на складі і відповідають вимогам П(С)БО 9 “Запаси”, вони обліковуються у складі запасів; якщо МШП передані в експлуатацію в поточному звітному періоді, вони визнаються витратами звітного періоду.
МШП зі строком корисного використання більше року включаються до складу необоротних активів, а їх вартість капіталізується, тобто відноситься на витрати звітного періоду шляхом нарахування амортизації.
Як вбачається з долучених до справи копій оборотно-сальдової відомості за 2008 р. та оборотно-сальдової відомості по рахунку 22 ТМЦ за 2008 р. ТзОВ «Бетсіті-Україна»відображено по рахунку 22 «малоцінні та швидкозношувальні предмети»матеріальні активи, згідно переліку, наведеного у оборотно-сальдовій відомості по рахунку 22 ТМЦ за 2008 р., на загальну суму 140526,15 грн.
Як встановлено плановою виїзною перевіркою ТзОВ «Бетсіті-Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.12.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 17.12.2007 р. по 31.12.2008 р. у бухгалтерському обліку операція з придбання малоцінних предметів в 2008 р. відображена проведенням Д-т 22 К-т 631, Д-т 93 К-т-22. В податковому обліку віднесено до складу валових витрат та відображено в р.4.13 декларації з ПНП підприємства за відповідні податкові періоди.
Згідно із п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)") від 28.12.1994, № 334/94-ВР (надалі Закон) витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.
За змістом п. 5.9 ст. 5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).
Зі змісту долучених до справи документів вбачається, що позивачем обліковувалися саме малоцінні необоротні матеріальні активи, а не малоцінні швидкозношувані предмети, як зазначено відповідачем в акті перевірки. Відповідно до п. 5.2 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" малоцінні необоротні матеріальні активи відносяться саме до основних засобів.
Листом Державного комітету статистики України від 05.12.2005 року №14/1-2-25/102 підприємствам рекомендовано для обліку малоцінних необоротних матеріальних активів, які включаються до складу основних засобів, застосовувати типові форми обліку основних засобів, затверджені наказом Мінстату від 29.12.1995 року № 352 - ф. № ОЗ-1, ф. № ОЗ-3, ф. № ОЗ-6; для відображення в обліку господарських операцій щодо наявності та руху малоцінних і швидкозношуваних предметів, які відносяться до складу запасів, - типові форми первинного обліку, затверджені наказом Мінстату від 22.05.1996 року № 145 - ф. № МШ-4, ф. № МШ-5, ф. № МШ-8.
Окремі типові форми для обліку руху малоцінних необоротних матеріальних активів не затверджені. Відтак позивачем правомірно застосовано форми, призначені як для обліку основних засобів, затверджені наказом Мінстату України від 29.12.95 р. № 352, зокрема позивачем використовувались для обліку малоцінних необоротних матеріальних активів, які введені в експлуатацію акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (додані до матеріалів справи).
Судом встановлено, що всі малоцінні необоротні матеріальні активи, придбані підприємством за період, що перевірявся, в тому ж звітному періоді були введені в експлуатацію, що підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства, зокрема оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 22.
З метою податкового обліку вартість малоцінних необоротних активів, як і МШП, згідно з правом «першої вимоги»відображається у складі валових витрат, котрі згодом коригуються шляхом перерахунку за п.5.9 Закону до моменту відпуску МШП в експлуатацію, а в перерахунку за зазначеною нормою закону братимуть участь лише малоцінні активи, що перебувають на складах (тобто ще не введені в експлуатацію). При цьому з моменту передачі в експлуатацію вартість малоцінки відповідно включається до залишків запасів у загальному порядку проведення перерахунку за п.5.9 і вже в подальшому в ньому участі не бере.
Відповідно до п.27 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"", затв. наказом Мінфіну № 92 від 27.04.2000 р. амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об'єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об'єкта 100 відсотків його вартості.
Оскільки, позивачем затверджено нарахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів у розмірі 100% амортизованої вартості у першому місяці використання об'єкта, то нарахування амортизації здійснювалось в місяці придбання на суму вартості об'єктів малоцінних необоротних матеріальних активів
По бухгалтерському обліку дана операція відображена в обліку за рахунками Д-т 92, 93, К-т 22.
Отже, при визначенні валового доходу підприємством було враховано первісну балансову вартість товарів на початок та кінець відповідного звітного періоду, з врахуванням суми вибуття визначеної за методом амортизації, обраним у бухгалтерському обліку платника податку з врахуванням п.5.9. ст. 5 Закону.
Стосовно твердження відповідача, що на момент перевірки спірні товарно-матеріальні цінності перебували на балансі підприємства, суд зазначає наступне.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку підприємства на момент перевірки всі малоцінні необоротні матеріальні активи введені в експлуатацію та перебувають на позабалансовому рахунку. Факт перебування спірних активів на балансі позивача не підтверджено відповідачем жодними первинними документами або іншими доказами.
Що стосується інвентаризаційного опису ТзОВ «Бетсіті-Україна»на 23.04.2009 р., посилання на який міститься у акті перевірки як обґрунтування, що малоцінні предмети, про які йде мова у акті знаходяться на балансі підприємства, то суд зазначає, що порівняльний аналіз найменувань предметів, що містить даний опис та найменувань предметів у графі «субконто»оборотно-сальдової відомості по рахунку 22 ТМЦ за 2008 р. не дає підстав для висновку, що інвентаризаційний опис містить найменування окремих предметів, які відображені по рахунку 22.
Відповідно до вимог п. 2.3.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року №327, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.
Не допускається відображення в акті перевірок необґрунтованих даних, а також суб’єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів.
Викладені в Акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем вимог Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення суми валових витрат не підтверджені належними доказами.
Таким чином, безпідставним є висновок ДПІ у Личаківському районі м. Львова про те, що платником податків занижено валовий дохід в 2008 р. на суму 140526 грн., а тому неправомірно встановлено заниження податку на прибуток за період з 17.12.2007 р. по 31.12.2008 р. в сумі 35132 грн.
За змістом акту перевірки від 14.05.2009 року №190/23-2/35621177 ТзОВ «Бетсіті-Україна»при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб при виплаті виграшів перерахованим у акті гравцям, порушено п.8.1 ст. 8, п.9.5 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889 від 22.05.2003 р.
Такі твердженнями відповідача не беруться судом до уваги з наступних мотивів.
Пункт 9.5.1 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІУ від 22.05.2003 р. (надалі Закон № 889-ІУ) встановлює, що податковим агентом платника податку при нарахуванні на його користь доходу у вигляді призів, виграшів у лотерею (крім державних лотерей), інших розіграшів або виграшів в азартних іграх, є особа, яка здійснює таке нарахування.
При нарахуванні доходу, отриманого у вигляді виграшу в азартних іграх в тоталізатор, враховуються витрати платника податку, понесені ним у зв'язку з отриманням такого доходу протягом періоду з початку прийняття ставки до завершення розіграшу.
Доходи, зазначені у цьому підпункті, кінцево оподатковуються при їх виплаті за їх рахунок.
Відповідно до п.5 Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 20.10.2003, № 494 придбання особами фішок, жетонів, отримання інших документів, які засвідчують прийняття ставок для участі в азартній грі, здійснюється через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій з видачею чеків, які повинні зберігатися фізичною особою-гравцем до закінчення її участі в азартній грі.
На вимогу фізичної особи-гравця службова особа грального закладу повинна надати персоніфіковані відомості про виграш та понесені таким гравцем витрати шляхом оформлення та видачі довідки про виграш в азартні ігри та понесені у зв'язку з отриманням такого виграшу витрати (п.6 Порядку).
На підставі долучених до справи копій чеків судом встановлено, що при виплаті виграшів у спірний період ТзОВ «Бетсіті-Україна», як податковим агентом, враховувалися витрати, які було понесено гравцями у зв»язку з отриманням такого доходу протягом періоду з початку прийняття ставки до завершення розіграшу. При цьому, у відповідності до вимог п. 9.5.1 Закону № 889-ІУ, утримувався податок з доходів фізичних осіб.
В акті перевірки № 190/23-2/35621177 від 14.05.2009 р. зазначається, що була здійснена вибіркова перевірка виплачених сум виграшів (з зазначенням прізвищ та ініціалів гравців), на підставі якої встановлено порушення п.8.1 ст. 8, п.9.5 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3201,28 грн.
Під час розгляду справи представник відповідача не надав обґрунтованих пояснень яким чином та згідно яких документів здійснювалась така вибіркова перевірка, пояснив, що інспектор, що здійснював перевірку не працює на даний час у податковому органі. В самому акті перевірки відсутнє посилання на підтверджуючі первинні документи.
Натомість, ТзОВ «Бетсіті-Україна»обґрунтовано посилається на те, що персоніфікація гравців не є можливою, оскільки в чеках прізвища гравців не вказуються, а від фізичних осіб-гравців до службових осіб позивача не надходило вимог про надання персоніфікованих відомостей про виграш та понесених таким гравцем витрат, не видавалися довідки про виграш в азартні ігри та понесені у зв»язку з отриманням такого доходу витрати, що цілком узгоджується вищенаведеною нормою Порядку обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікації таких осіб (п.6).
Таким чином, ДПІ у Личаківському районі не доведено правомірність визначення ТзОВ «Бетсіті-Україна»податкового зобов»язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3201,28 грн., а позивачем надано належні докази дотримання ним вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Тому, безпідставним є донарахування ТзОВ «Бетсіті-Україна»податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 3201,28 грн. та штрафної санкції за зазначеним зобов»язанням в сумі 6402,56 грн.
Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податкові повідомлення-рішення від 27.05.2009 року №0001102320/0/13061, яким визначено податкове зобов‘язання з податку на прибуток в сумі 45667,0 грн., №0008961720/0/13060, яким визначено податкове зобов‘язання з податку доходів фізичних осіб в сумі 9603,84 грн. прийняті ДПІ у Личаківському районі м. Львова на підставі хибних висновків щодо порушення ТзОВ «Бетсіті - Україна»податкового законодавства. Суд констатує, що відповідач не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень та на неодноразову пропозицію суду не надав доказів на обґрунтування власних заперечень.
З огляду на вищевикладене, Львівський окружний адміністративний суд вважає, що позов слід задоволити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 27.05.2009 р. № 0001102320/0/13061, яким визначено податкове зобов»язання з податку на прибуток в сумі 45667,0 грн., № 0008961720/0/13060, яким визначено податкове зобов»язання з податку доходів фізичних осіб в сумі 9603,84 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України судові витрати у формі сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 27.05.2009 р. № 0001102320/0/13061.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 27.05.2009 р. № 0008961720/0/13060.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Бетсіті-Україна»судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Крутько О.В.