№ 2-188/10
УХВАЛА
про повернення державного мита
05 липня 2010 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Артемова Л.Г. заяви ОСОБА_1 про уточнення розміру раніш сплаченого державного мита, що належить до повернення та про зарахування раніш сплаченого державного мита, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з 03.08.2009 року по 03.03.2010 року знаходилась цивільна справа №2-188/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Ухвалою суду від 03.03.2010 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду, повернуто судовий збір в сумі 351 (триста п’ятдесят одна) гривень 84 (вісімдесят чотири) коп., сплачений в Шевченківське відділення «ОЩАДБАНКУ» № 7858, заява на переказ готівки № 11/19 від 31.07.2009 року на рахунок НОМЕР_1, код отримувача 34676911, отримувач платежу – Державний бюджет Шевченківського району, банк отримувача – ГУДКУ у Запорізькій області, код банку отримувача 813015, код платежу 22090100, призначення платежу – державне мито
30.06.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Ухвалою судді Дацюк О.І. зазначена позовна заява залишена без руху, надано строк для усунення недоліків до 19.07.2010 року.
30.06.2010 року позивач ОСОБА_1 подав заяви про уточнення розміру раніш сплаченого державного мита, що належить до повернення та про зарахування раніш сплаченого державного мита.
За змістом заяв, при винесенні ухвали про залишення без розгляду від 03.03.2010 року судом частково повернуто державне мито, сплачене позивачем – лише за однією квитанцією, на суму 351,84 грн., натомість сума державного мита в розмірі 819,06 грн., сплачена згідно квитанції № 17/23 від 19.08.2009 року повернута не була. Позивач в заяві просить у відповідності ст. 25 Інструкції ГДПІ України «Про порядок обчислення та справляння державного мита» №15 від 22.04.1993 року зарахувати сплачене державне мито, що підлягало поверненню, але не було повернуто.
Суддя вважає, що заяви позивача не підлягають задоволенню на наступних підставах.
Дійсно, позивачем на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 06.08.2009 року згідно квитанції № 17/23 від 19.08.2009 року (а.с.16) було сплачено суму державного мита в розмірі 819,06 грн., яку не було повернуто за ухвалою суду від 03.03.2010 року.
Нормою п. 4 ч. 1 ст. 83 ЦПК України передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення позовної заяви без розгляду, що є пріоритетною нормою.
Вважаю за доцільне повернути суму державного мита, сплачену позивачем при поданні первісного позову в розмірі 819,06 грн., згідно квитанції № 17/23 від 19.08.2009 року, яка не була врахована при винесенні ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду. Позивач матимете можливість повернути зазначені кошти у встановленому порядку та сплатити державне мито за повторно пред’явленим позовом.
На підставі вищевикладеного та к еруючись п.4 ч.1 ст. 83, ст.ст. 208-210 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяв ОСОБА_1 про уточнення розміру раніш сплаченого державного мита, що належить до повернення та про зарахування раніш сплаченого державного мита відмовити.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 819 (вісімсот дев’ятнадцять) гривень 06 (шість) копійок, сплачений в Шевченківське відділення ВАТ «Державний ощадний банк України» № 7858, заява на переказ готівки № 17/23 від 19.08.2009 року на рахунок НОМЕР_1, код отримувача 34676911, отримувач платежу – Державний бюджет Шевченківського району, банк отримувача – ГУДКУ у Запорізькій області, код банку отримувача 813015, код платежу 22090100, призначення платежу – державне мито.
Ухвала суду не оскаржується.
Суддя Л.Г. Артемова