У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів палати Верховного Суду України

з кримінальних справ у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 березня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Чернівецької області  на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 8 лютого 2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 16 травня 2006 року.

         Цим вироком засуджені:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянка України, раніше несудима,

та

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2народження,

громадянин України, раніше несудимий

кожний за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожний звільнені від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного покладено обов'язки не змінювати місце постійного проживання без згоди органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 16 травня 2006 року вирок суду залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що 20 жовтня 2005 року приблизно о 12 год. за попередньою змовою з невстановленою слідством особою на ім'я ОСОБА_3, знаходячись на перехресті вулиць Університетської - Хмельницького у м. Чернівці, відкрито заволоділи майном потерпілої ОСОБА_4 на суму 290 грн.

21 жовтня 2005 року приблизно об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи біля центру освіти молоді, який розташований по вулиці Вірменській, 16 у м. Чернівці, повторно із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито заволоділи майном ОСОБА_5 на загальну суму               1699 грн.

30 жовтня 2005 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на перехресті вулиць Університетської - Сковороди м. Чернівці, повторно із застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито заволоділи майном ОСОБА_6 на загальну суму 985 грн. 50 грн..

         У касаційному поданні заступник прокурора Чернівецької області, не оспорюючи правильності кваліфікації та обгрунтованості засудження  ОСОБА_1 та ОСОБА_2, порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень в частині призначеного їм покарання, оскільки вважає, що воно є м'яким.

         Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.

         Відповідно до вимог статті 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

         За змістом статті 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визначається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м'якості, так і суворості.

         Як видно із вироку, висновки про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені та правильності кваліфікації їх дій суд зробив на підставі показань самих засуджених, інших доказах, яким дана належна оцінка, що не оспорюється і в касаційному поданні.

         Проте, обираючи засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 міру покарання місцевий суд не врахував, що вони вчинили ряд тяжких злочинів протягом короткого проміжку часу, в тому числі і в нетверезому стані, що шкода, завдана злочином, не відшкодована.

         За таких обставин, слід визнати, що покарання, визначене              ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є явно несправедливим внаслідок м'якості та таким, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засуджених.

         Таким чином, оскільки суд визначив покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всупереч вимогам, передбаченим у статті 65 КК України, вирок місцевого суду в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

         Оскільки апеляційний суд, розглядаючи апеляцію прокурора на м'якість міри покарання, визначеної судом засудженим, не врахував вимог закону щодо визначення міри покарання, не мотивував у достатній мірі чому відхиляє апеляцію, ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.

         Якщо при новому розгляді суд дійде висновку про винність          ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за аналогічних обставин, визначене їм покарання слід вважати м'яким.

         Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

         Касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області задовольнити.

         Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 8 лютого               2006 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 16 травня         2006 року щодо ОСОБА_1та ОСОБА_2скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного  покарання ступеню тяжкості злочину та особі засуджених внаслідок його м'якості.

         Справу направити на новий судовий розгляд в місцевий суд в іншому складі суддів.

С у д д і:

Косарєв  В.І.                          Філатов  В.М.                        Глос  Л.Ф.