У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

                Верховного Суду України у складі :

          Головуючого                     Міщенка С.М.,

Суддів                                Філатова В.М., Школярова В.Ф.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Чорнухинського районного суду від 18.11.2005 р. та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 01.02.2006 р..

                Цим вироком                        

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, раніше судимий вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.12.2004 р. за ст. 310 ч.2 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 1 рік

засуджений за ст. 115 ч.1 КК України на 10 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до цього покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 08.12.2004 р. та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання - 11 років позбавлення волі.

         Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 01.02.2006 р. вирок суду залишено без змін.

                За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 21.07.2005 р. приблизно о 4 год. 30 хвил., перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння  у помешканні ОСОБА_2 у АДРЕСА_1на грунті неприязних стосунків під час сварки позбавив життя ОСОБА_2.

         У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень, оскільки вважає, що він непричетний до вбивства потерпілого. На думку засудженого, смерть потерпілого настала внаслідок падіння останнього на підлогу, а висновки суду про доведеність його винності у вчиненні злочину грунтуються на доказах, які були отримані працівниками міліції з порушенням вимог закону. Одночасно просить пом”якшити міру покарання.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, суд зробив на підставі доказів, ретельно перевірених в судовому засіданні.

Під час досудового слідства засуджений не заперечив, що в ході сварки  здавлював руками шию потерпілого до тих пір, поки останній перестав дихати. Ці показання засуджений повністю підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події.

Суд обгрунтовано поклав вказані показання в основу вироку, оскільки вони підтверджуються, даними висновків судово-медичної експертизи, в тому числі і додаткової, про характер та локалізацію заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень та про причини його смерті, протоколу огляду місця події, а також іншими доказами, яким дана належна оцінка.

Оскільки засуджений, здавлюючи шию потерпілого, знав про вік та його хворобливий стан, він усвідомлював, що такі дії можуть призвести до смерті останнього. Виходячи з цього, суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 умисно позбавив життя ОСОБА_2.

Викладені в скарзі засудженого доводи про застосування щодо нього під час досудового слідства недозволених методів ведення слідства, перевірені і визнані безпідставними.

Суд повно та всебічно з”ясував всі обставини, які мали істотне значення для справи і дійшов обгрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ст. 115 ч.1 КК України, правильно кваліфікувавши його дії.

Викладені в скарзі засудженого доводи про суворість обраного йому покарання перевірені і визнані безпідставними, оскільки при його призначенні було у повній мірі враховано ступінь суспільної небезпечності вчиненого засудженим злочину, дані про його особу, обтяжуючі покарання обставини, а також те, що останній вчинив злочин у період іспитового строку, встановленого за попереднім вироком, а тому обгрунтовано остаточне покарання призначено на підставі ст. 71 КК України.

Колегія суддів не знаходить підстав для пом”якшення покарання засудженому ОСОБА_1, вважаючи його справедливим.

         Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень, не встановлено.

         Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України, колегія суддів

                                               У х в а л и л а :

         У задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1   відмовити.

С У Д  Д І :

Міщенко С.М.                                    Філатов В.М.                             Школяров В.Ф.