Судове рішення #10091914


  

Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

   

 25 червня 2010 р.                                                                       справа № 2а-12360/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  10 год. 45 хв.    

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Іванченкова А.С.

при секретарі                                                  Чалян Н.А.,   

за участю представників:

від позивача: Шутов Р.М., за довіреністю №14/38-261 від 12 травня 2010 року,

від відповідача: Федченко О.В., за довіреністю №349 від 18 червня 2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Артемвугілля», м. Горлівка,

до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області

про визнання неправомірними дій в частині строку винесення рішення №330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій по акту перевірки № 1 від 06 січня 2010 року, про визнання недійсним рішення за № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 563 994 грн. 00 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Артемвугілля» (надалі – позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі міста Горлівки Донецької області (далі – Управління, відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача в частині строку винесення рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій по акту перевірки № 1 від 06 січня 2010 року, про визнання недійсним рішення за №330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 563994 грн. 00 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем на підставі акту №1 від 06 січня 2010 року планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування прийнято рішення №330/32270533 від 25 грудня 2009 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків.   

Вважає, що вищевказане рішення прийнято з порушенням норм чинного пенсійного законодавства з наступних підстав. У пункті 1.6 акту перевірки №1 від 06 січня 2010 року  вказано про порушення щодо пропорційної сплати авансових платежів при виплаті заробітної плати за липень 2009 року, яка була виплачена 21 серпня 2009 року. Однак, у вказаний місяць заробітна плата виплачувалась не за звітний місяць, а за попередній. Відповідно до положень Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2009 року, авансові платежі у вигляді сум страхових внесків сплачуються одночасно тільки у разі виплат за базовий звітний період. Пунктом 9.5 Інструкції рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акту та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Тобто, на думку позивача, винесення рішення майже ніж за чотири місяця з дня складення акту перевірки, є порушенням чинного законодавства. На підставі викладеного просив визнати неправомірними дії відповідача в частині строку винесення рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій по акту перевірки № 1 від 06 січня 2010 року, недійсним рішення за № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 563 994 грн. 00 коп. (арк. справи 4-7).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, пояснив, що перевіркою правильно виявлено вчинене позивачем порушення та відповідачем у повній відповідності з висновками акту перевірки та вимогами чинного законодавства застосовані штрафні санкції. Часовий проміжок між датою складення акту перевірки та датою прийняття рішення про застосування фінансових санкцій пояснив процедурою узгодження результатів перевірки, правом на яку скористався позивач. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та наданих заперечень, встановив наступне.

Державне підприємство «Артемвугілля» (код ЄДРПОУ 32270533) знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі міста Горлівки як платник страхових внесків (арк. справи 17).

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі міста Горлівки Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 (надалі Закон № 1058) відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Статтею 5 цього Закону визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, визначаються, зокрема платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Частиною першою наведеної статті зазначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до статті 12 Прикінцевих положень Закону № 1058, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями,  Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно із статтею 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Територіальним органом Пенсійного фонду України проведено перевірку Державного підприємства «Артемвугілля», за результатами якої складено акт від 06 січня 2010 року №1 про результати планової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01 липня 2008 року до 01 жовтня 2009 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01 січня 2008 року по 01 січня 2009 року, відповідно до якого виявлено, зокрема, порушення вимог частини 6 статті 20 Закону №1058 в частині пропорційної сплати страхових внесків при отриманні коштів на виплату заробітної плати (арк. справи 24-34).

На підставі акту прийнято рішення від 06 травня 2010 року №330/32270533, яким за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків накладено штраф у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів у сумі 563994 грн. 27 коп. (арк. справи 9).

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право, зокрема, не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів перевірок платників з питань дотримання чинного законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 01 грудня 2008 року №21-1, органи Пенсійного фонду України здійснюють планові та позапланові заходи державного контролю шляхом проведення перевірок (далі - планові та позапланові перевірки).

Згідно з пунктом 1.5 вказаного Порядку плановою перевіркою вважається перевірка дотримання платником вимог законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним страхових внесків до Пенсійного фонду, а також щодо формування та надання відомостей про застрахованих осіб, яка передбачена у квартальному плані роботи, що затверджується відповідним органом Пенсійного фонду України, до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

За результатами перевірки в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт. За результатами планової перевірки складається акт за уніфікованою формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Відповідно до пункту 9.5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного Фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 (надалі –Інструкція) рішення про застосування штрафу за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті або його заступник. Рішення приймаються за встановленою формою у двох примірниках.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-міському районі міста Горлівки Донецької області прийняте рішення №330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, на підставі пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків застосовано фінансові санкції до позивача у вигляді стягнення суми штрафу у розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів - 563994 грн. 27 коп.; рішення отримано позивачем 07 травня 2010 року.

Зазначене рішення винесено відповідачем на підставі акту планової перевірки від 06 січня 2010 року №1 з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів за період з 01 липня 2008 року до 01 жовтня 2009 року та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01 січня 2008 року до 01 січня 2009 року (арк. справи 24-34).

За приписами пункту 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підпункту 5.1.4 пункту 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж за 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.    

Позивачем 21 серпня 2009 року платіжними дорученнями №№ 524, 502, 527, 488, 489, 513, 539, 475, 694, 509, 602, 600, 632, 690, 704, 616, 617, 703, 566, 512, 487, 692, 601, 702, 536, 689, 489, 691, 603, 490, 510, 701, 537, 484, 567, 668, 670 сплачено заробітну плату працівникам за липень 2009 року у розмірі 10858288 грн. 30 коп. Сума страхових внесків, що мала бути сплаченою, дорівнює 3604951 грн. 72 коп. Відповідно до акту перевірки недоотримано страхових внесків в розмірі 1127696 грн. 73 грн.

На підставі наведених вище положень законодавства суд дійшов висновку, що зазначені виплати не є авансовими платежами, оскільки сплачуються не за базовий звітний період, а є розрахунком по заробітній платі за липень 2009 року і підлягають сплаті позивачем як страхові внески.

Таким чином, орган Пенсійного фонду України, керуючись пунктом 7 частини 9 статті 106 Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року застосував до позивача штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів, що призвело до застосування штрафу у підвищеному розмірі, а саме в розмірі 563848 грн. 37 коп. (1127696 грн. 73 коп. Х 50 % / 100%). З огляду на викладене, спірне рішення про застосування фінансових санкцій в цій частині є незаконним.

Одночасно суд зазначає, що недоотримані суми страхових внесків при виплаті заробітної плати за липень 2008 року згідно платіжного доручення № 04867 від 31 липня 2008 року в розмірі 0 грн. 04 грн. та за вересень 2008 року згідно платіжного доручення №3066 від 25 вересня 2008 року в розмірі 291 грн. 77 коп. підлягали сплаті як авансові внески, оскільки мали сплачуватися при виплаті заробітної плати за базовий звітний період відповідно до положень Закону 1058.

З огляду на викладене, застосування відповідачем штрафу у розмірі 50 відсотків сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів в цій частині є правомірним, а саме в частині застосування штрафу у розмірі 145 грн. 91 коп. (0 грн. 04 коп. + 291 грн. 77 коп.) Х 50 % / 100 %).

Щодо вимог позивача визнати неправомірними дії відповідача в частині строку винесення рішення №330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій по акту перевірки № 1 від 06 січня 2010 року суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» строк винесення рішення про застосування фінансових санкцій від моменту виявлення правопорушення не регламентований, однак цими правовими актами визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.    

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону.

Відповідачем частково невірно визначено базу для нарахування штрафу, тому суд приходить до висновку, що спірне рішення має бути визнано недійсним частково, а саме в частині застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків в розмірі 563848 грн. 37 коп.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі адміністративного позову сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією (арк. справи 2).

Відповідно до положень частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Артемвугілля» до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області про визнання неправомірними дій відповідача в частині строку винесення рішення № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій по акту перевірки № 1 від 06 січня 2010 року, про визнання недійсним рішення за № 330/32270533 від 06 травня 2010 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 563 994 грн. 00 коп. – задовольнити частково.  

Визнати частково недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області № 330/32270533 від 06 травня 2010 року в частині застосування до Державного підприємства «Артемвугілля» фінансових санкцій у розмірі 563848 грн. 37 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Артемвугілля» (84601, Донецька область, місто Горлівка, пр. Леніна, 13, ЄДРПОУ 32270533) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.     

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 25 червня 2010 року в присутності представника позивача та представника відповідача. Постанова у повному обсязі складена  30 червня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                      Іванченков А. С.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація