Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 червня 2010 р. справа № 2а-14828/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 45 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Чалян Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Павенко С.Є. – за довіреністю,
від відповідача: ОСОБА_2 – особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Макіївського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області
до громадянки Російської Федерації ОСОБА_2
про видворення за межі території України в примусовому порядку
В С Т А Н О В И В:
Макіївське міське управління ГУМВС України в Донецькій області (далі-Макіївське МУ ГУМВС України в Донецькій області, Позивач) звернулось з позовом про видворення за межі території України в примусовому порядку громадянки Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-Відповідач).
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що Відповідачем порушуються вимоги міграційного законодавства, на час подання позову коштів на своє існування не мав, не працевлаштований, в добровільному порядку з території України не виїхав, хоча зобов'язувався це зробити на вимогу рішення виконуючого обов'язки начальника СГІРФО Червоногвардійського РВ Макіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області, затвердженого начальником Червоногвардійського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 08 квітня 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, в обґрунтування яких зазначив, що Відповідачем порушено встановлений порядок перебування на території України. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач позов визнав у повному обсязі, у своїх поясненнях підтвердив факт порушення міграційного законодавства. Невиїзд з території України у добровільному порядку пояснив відсутністю коштів.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, громадянка Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибула до України разом з батьками наприкінці листопада 1996 року через КПП «Успенка», мешкала за адресою: АДРЕСА_1.
18 квітня 2006 року була засуджена до позбавлення волі терміном на 7 років за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України, 06 квітня 2010 року звільнена з місця відбування покарання умовно-достроково. На території України проживає за довідкою про звільнення серії ЛУГ № 006230, виданою Червонопартизанською виправною колонією (арк. справи 9).
Постановою Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 08 квітня 2010 року встановлено факт вчинення Відповідачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме проживання на території України без реєстрації. Через малозначність вчиненого правопорушення ОСОБА_2 звільнена від адміністративної відповідальності і їй оголошено усне зауваження (арк. справи 10). Інформація про оскарження цієї постанови в матеріалах справи відсутня.
Рішенням виконуючого обов'язки начальника СГІРФО Червоногвардійського РВ Макіївського МВ ГУМВС України в Донецькій області, затвердженого начальником Червоногвардійського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 08 квітня 2010 року визнано доцільним видворити Відповідача за межі України (арк. справи 6-7).
Вказаним рішенням, зокрема було встановлено, що Відповідач прибув на територію України разом з батьками у приватних справах наприкінці листопада 1996 року автобусом через КПП «Успенка», на території України проживає за довідкою про звільнення з місця відбування покарання серії ЛУГ № 006230. На час винесення рішення про видворення не мав джерел для існування.
На цій підставі було зроблено висновок, що Відповідачем порушено вимоги Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 4 лютого 1994 року №3929-XII, з урахуванням наступних змін та доповнень, (далі –Закон), а також вимоги пунктів 18-33 "Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1995 року №1074. Відомості про оскарження Відповідачем рішення про видворення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до розписки Відповідач був ознайомлений з рішенням про видворення. Крім того його було попереджено про примусове видворення у випадку невиїзду. З розписки вбачається, що Відповідач зобов'язувався у місячний термін після оформлення довідки на повернення на Батьківщину у Консульському відділі Російської Федерації покинути територію України. Проте, на час подання позову Державу не покинув, ухиляючись від виконання рішення про примусове видворення.
Згідно зі статтею 32 Закону іноземця та особу без громадянства може бути видворено за межі України за рішенням органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону (стосовно осіб, які затримані у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону в Україну) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства, або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку, або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України (частина друга). Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення (частина третя). Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду (частина п'ята).
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
На підставі наявних у справі доказів – рішення компетентного органу про видворення, наявності повідомленням про ознайомлення з цим рішення і згодою на добровільне його виконання, а також враховуючи визнання позову Відповідачем, суд дійшов висновку, що він ухиляється від виїзду за межі України. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем-фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Макіївського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до громадянки Російської Федерації ОСОБА_2 про видворення за межі території України в примусовому порядку – задовольнити повністю.
Громадянку Російської Федерації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, піддати адміністративному видворенню за межі території України в примусовому порядку.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 24 червня 2010 року в присутності представника позивача та відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 29 червня 2010 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Іванченков А. С.