ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2010 р. Справа № 2-а-2423/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,
за участю: представника позивача: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Могилів-Подільського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (далі –ТУ ГДІ у Вінницькій області) до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій
в с т а н о в и в :
В червні 2010 року Могилів-Подільський міжрайонний прокурор звернувся в суд, в інтересах держави в особі ТУ ГДІ у Вінницькій області, з позовом до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою начальника ТУ ГДІ у Вінницькій області № 088632 від 12.04.2010 року до ОСОБА_2, застосовані фінансові санкції в розмірі 510 гривень, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 4 частини1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 зазначену постанову не оскаржив, в строки встановлені законом, на добровільну сплату застосованих фінансових санкцій, борг не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету Держави, прокурор вимушений звернутись до суду.
Представник прокуратури в судове засідання не з’явився, з невідомих суду причин, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, з невідомих суду причин, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить витяг з реєстру листів та конверт, який повернувся без вручення, з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи та довідки з адресного бюро ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1.
Враховуючи вищевикладене, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності, дата реєстрації 09.11.2001 року, місце реєстрації виконавчий комітет Могилів-Подільської міської ради, ідентифікаційний номер 23720433 та перебуває на податковому обліку з 09.11.2001 року, довідка ДПА у Вінницькій області № 5872/10/29-012 від 15.03.2010 року.
26.02.2010 року державними інспекторами ТУ ГДІ у Вінницькій області, згідно завдання на перевірку від 22.02.2010 року № 110644, здійснено перевірку транспортного засобу ВАЗ, номерний знак 33912ВІ, під керуванням ОСОБА_2, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт № 168283 від 26.02.2010 року.
Проведеною перевіркою встановлено, що під час експлуатації легкового автомобіля облаштованого як таксі, у ОСОБА_2 були відсутні документи, передбачені статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме ліцензійна картка.
Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно абзацу 4 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою начальника ТУ ГДІ у Вінницькій області № 088632 від 12.04.2010 року, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” до ОСОБА_2 застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн.
Постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу, що підтверджується копією реєстру згрупованих внутрішніх відправлень від 14.04.2010 року (а.с. 13).
Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, хоча і жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.
Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.
Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.
Згідно положень частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
З приписів статей 71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) в дохід Державного бюджету України (р/р 31114106700009, код ЄДРПОУ 34701151, Держбюджет м. Могилів-Подільський, 21081100, ГУДК України у Вінницькій області, МФО 802015) фінансові санкції в розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень застосовані, відповідно до постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 088632 від 12.04.2010 року.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 14.07.10 року
Суддя/підпис/ Дончик Віталій Володимирович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
09.07.2010