ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
02 липня 2010 року 11:32 № 2а-4724/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шрамко Ю.Т.
при секретарі судового засідання Четвертак Я. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва
до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод "Агромаш"
про стягнення заборгованості у розмірі 6294,12грн.
за участю представників сторін:
від позивача:Юхименко М.С., довіреність № 267/08 від 13.01.2010 р.
від відповідача: Темченко І.В., довіреність б/н від 30.03.2010 р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні 02.07.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (надалі - Позивач) в березні 2010 р. звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод "Агромаш" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 11771, 68 грн., яка виникла за період з квітня 2009 р. по лютий 2010 р.
В судовому засіданні представником Позивача була подана заява про уточнення розміру позовних вимог в зв'язку з частковою сплатою Відповідачем заборгованості у розмірі 5477, 56 коп., сума заборгованості, яку просить стягнути Позивач становить 6294, 12 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.03.2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4724/10/2670.
В судовому засіданні представник Позивача позов підтримала та пояснила, що позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 6294, 12 грн., просила позов задовольнити повністю з урахуванням уточнення суми позовних вимог.
Представник Відповідача в судовому засіданні визнав наявність та розмір заборгованості, проте просив надати підприємству більш тривалий час для її погашення через скрутне матеріальне становище. Представник Позивача наголосила на неможливості надання Відповідачу більш тривалого часу для погашення заборгованності.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вказаної статті, страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду України.
Як вбачається з наведених норм, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами, Відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”–“з” статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Стаття 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці (відповідно до пп.. «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.
До введення пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому зберігається порядок відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, який діяв до набрання чинності (з 01.01.2004 р.) цього Закону. Підприємства та організації також відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»із грошових коштів, передбачених на оплату праці, вносять у Пенсійний фонд плату, яка покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Починаючи із дня набрання чинності цього Закону, у розмірі 20 % із наступним збільшенням її на 10% до 100% розміру покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.
Як встановлено в судовому засіданні, вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, у Відповідача виникла заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій перед Пенсійним фондом України за списком № 2, яка визначається як сума 100% витрат Управління на виплату та доставку пенсій і становила 11771, 68 грн. за період з квітня 2009 р. по лютий 2010 р. Станом на день розгляду спору у суді заборгованість Відповідачем була частково сплачена і становить 6294, 12 грн.
Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно зі статтею 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги до уваги те, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6294, 12 грн. Відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується розрахунками, які знаходяться в матеріалах справи та не заперечувались представником Відповідача; доказів погашення Відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київський завод "Агромаш" (вул. Воскресенська, 7 м. Київ, ЄДРПОУ 30251744) заборгованість у розмірі 6294 (шість тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 12 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва (вул. Краківська, 18, м. Київ, ЄДРПОУ 22869448) на р/р 256033012603 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, ЄДРПОУ 22869069.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено і підписано 06 липня 2010 р.
Суддя Шрамко Ю.Т.