< Список >
Україна
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 травня 2010 року Справа № 2а-689/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого –судді Ясенової Т.І.
при секретарі –Сириці І.О., Сіліоновій І.В.
за участю сторін:
представника позивача: Когут Т.Л.
відповідача: участі не приймав
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
03 березня 2010 року Олександрійська об’єднана державна податкова інспекція (далі за текстом –Олександрійська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом –ФОП ОСОБА_2), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 1870647,19 грн., за рахунок активів платника, на підставі винесених податкових повідомлень-рішень №0000431710/0 від 21.04.2009р. на суму 512711,94 грн. з податку з доходів фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності та №0000441710/0 від 21.04.2009р. на суму 1364803,50 грн. з податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Олександрійської міської Ради Кіровоградської області та взятий на податковий облік Олександрійською ОДПІ.
Відповідно направлення на перевірку №324 від 25.03.2009, виданого Олександрійською ОДПІ, працівниками зазначеної установи проведена планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) відповідачем за період з 16.01.2007 р. по 31.12.2008. Відповідача повідомлено про проведення перевірки повідомленням від 26.01.2009, яке було отримано ним особисто пошто. 29.01.2009.
За результатами перевірки складено акт від 08.04.2009 року №264/17-00-2635007097.
Перевіркою встановлено порушення: пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податкові зобов’язання по ПДВ на суму 909869,00 грн.; а, в) п.п. 19.1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”, в результаті чого занижено податкові зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб за 2008 р. на суму 3418079,50 грн., що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік на суму 512711,94 грн.
09.04.2009 Олександрійською ОДПІ рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення направлений акт документальної перевірки, проте 12.05.2009 лист повернутий поштою з відміткою про неможливість вручення - з причин незнаходження платника податків за зазначеною адресою і за закінченням терміну зберігання.
21.04.2009 керівником Олександрійської ОДПІ відповідачу винесено податкові повідомлення - рішення №0000431710/0 на суму 512711,94 грн. з податку з доходів фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності та №0000441710/0 на суму 1364803,50 грн. з податку на додану вартість.
Олександрійською ОДПІ 21.04.2009 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення направлені зазначені податкові повідомлення –рішення, проте 04.06.2009 повернуті поштою з відміткою про неможливість вручення у зв’язку з неможливістю вручення адресату.
04.06.2009 зазначені податкові повідомлення - рішення були вивішені на дошку податкових оголошень –повідомлень. День такого розміщення є днем його вручення.
10.11.2009 відповідач згідно платіжного доручення №12 сплатив 200 грн. податку з доходів фізичних осіб. Таким чином недоїмка, з урахуванням переплати у розмірі 0,37 грн. становить 512511,57 грн.
Також відповідач з податку на додану вартість сплатив 6667,88 грн. (14,25 грн. - платіжне доручення №6 від 14.07.2009; 60,00 грн. - платіжне доручення №7 від 22.07.2009; 1383,99 грн. - платіжне доручення №8 від 17.08.2009; 170,00 грн. - платіжне доручення №9 від 16.09.2009; 439,99 грн. - платіжне доручення №10 від 24.09.2009; 2999,88 грн. - платіжне доручення №11 від 10.11.2009, 1599,77 грн. - платіжна вимога-доручення №159 від 19.11.2009). Таким чином недоїмка становить 1358135,62 грн.
Податковий борг відповідача становить 1870647,19 грн. який просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.
Відповідач в судове засідання призначені на 25.04.2010 та 19.05.2010 не з’явився.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою –підприємцем.
Судом на адресу відповідача, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, направлялись судові повістки, проте були повернуті на адресу суду поштовим відділенням з довідками пошти про неможливість вручення – „за закінчення терміну зберігання” (а.с.31,39).
Відповідно до ст. 37 КАС України особа, яка відмовилась одержати повістку, вважається такою, що її повідомлено про дату, час і місце судового засідання.
Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності відповідача.
Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2 та 16.01.2007 взятий на податковий облік Олександрійською ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 18.05.2010. (а.с. 5, 44)
25.03.2009 відповідачу вручено направлення Олександрійської ОДПІ №324 від 25.03.2009 про проведення виїзної планової документальної перевірки. (а.с.42)
08.04.2009 посадовими особами Олександрійської ОДПІ проведена планова перевірка фінансово - господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_2 за період з 16.01.2007 по 31.12.2008.
За результатами перевірки Олександрійською ОДПІ складено акт від 08.04.2009 №264/17-00-2635007097, яким встановлено порушення: пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого занижено податкові зобов’язання по ПДВ на суму 909869 грн. за рахунок завищення податкового кредиту в тому числі: за липень 2008 року на суму 273350 грн., за серпень 2008 року на суму 234624 грн., за вересень 2008 року на суму 28902 грн., за жовтень 2008 року на суму 238696 грн., за листопад 2008 року на суму 65820 грн., за грудень 2008 року на суму 68477 грн.; а, в) п.п. 19.1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” в результаті чого занижено податкові зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб за 2008 на суму 3418079,50 грн., що призвело до несплати податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік на суму 512711,94 грн.
Акт документальної перевірки направлений Олександрійською ОДПІ відповідачу 09.04.2009 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте 12.05.2009 був повернутий поштовим відділенням з відміткою про неможливість вручення з причин незнаходження платника податків за зазначеною адресою і за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією реєстру на відправку рекомендованих листів від 09.04.2009 та фіскальним чеком, а також актом № 348 від 12.05.2009. ( а.с. 14, 15)
На підставі висновків акту перевірки №264/17-00-2635007097 від 08.04.2009 заступником начальника Олександрійської ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000431710/0 від 21.04.2009, відповідно до якого відповідачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем - податок з доходів фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, за основним платежем –512711,94грн. та податкове повідомлення - рішення № 000044710/0 від 21.04.2009, відповідно до якого відповідачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість з вироблених і Україні товарів у розмірі 1364803,50 грн. (за основним платежем –909869 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями –454934,50 грн.). (а.с.16)
Зазначені податкові повідомлення –рішення направлені відповідачу 21.04.2009 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення проте 04.06.2009 повернуті поштовим відділенням з відміткою про неможливість вручення у зв’язку з неможливістю вручення адресату, що підтверджується що копією реєстру на відправку рекомендованих листів від 21.04.2009 та фіскальним чеком, а також актом № 3 від 04.06.2009. (а.с.18,19)
Згідно акту № 3 від 04.06.2009 вказані податкові повідомлення - рішення були вивішені на дошку податкових оголошень –повідомлень. День такого розміщення є днем його вручення. (а.с.19)
10.11.2009 відповідач згідно платіжного доручення №12 сплатив 200 грн. податку з доходів фізичних осіб. Таким чином недоїмка, з урахуванням переплати у розмірі 0,37 грн. становить 512511,57 грн. (а.с.21)
Також відповідач з податку на додану вартість сплатив 6667,88 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (14,25 грн. - платіжне доручення №6 від 14.07.2009; 60,00 грн. - платіжне доручення №7 від 22.07.2009; 1383,99 грн. - платіжне доручення №8 від 17.08.2009; 170,00 грн. - платіжне доручення №9 від 16.09.2009; 439,99 грн. - платіжне доручення №10 від 24.09.2009; 2999,88 грн. - платіжне доручення №11 від 10.11.2009, 1599,77 грн. - платіжна вимога-доручення №159 від 19.11.2009). Таким чином недоїмка становить 1358135,62 грн. (а.с21-26).
Відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.200 № 2181 ( далі –Закон № 2181) до відповідача були вжиті заходи по примусовому стягненню податкового боргу.
Відповідно до п.8.2 ст.8 Закону № 2181 та ст. 39 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень позивачем 08.09.2009 зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна податкову заставу за № 24612058 з терміном дії до 08.09.2014. ( а.с.20)
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 9 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 №1251-XII (далі за текстом –Закон №1251-XII) передбачено обов’язок платників податків і зборів (обов’язкових платежів) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пп. 16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 №889-ІV (далі - Закон №889-ІV) фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету: у випадку, коли така фізична особа є податковим агентом, - за місцем реєстрації у податкових органах; в інших випадках - за її податковою адресою.
Згідно пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п. а,в п. 19.1 ст. 19 Закону №889-VI, платники податку зобов'язані: вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики. Та подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим.
На вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.
Відповідно до положень ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 № 13-92 (далі за текстом –Декрет № 13-92) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N 2181-III (Далі- Закон N 2181) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону N 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону N 2181 податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181 (далі за текстом –Закон № 2181) встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону №2181, активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п.1.7 ст.1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Підпунктом 4.2.2 п. 4.2. ст.4 Закону N 2181 передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:
а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;
б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;
в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону N 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Згідно пп.5.4.1. п.5.4 ст.5 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Протягом встановленого Законом України N2181 строку сума податкового зобов'язання відповідачем не погашена.
В зв'язку з цим, в силу норм Закону N 2181 зазначене податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи викладене, порушення відповідачем п.п. а, в п. 19.1 ст. 19 Закону 889-VI, ст. 13 Декрету № 13-92, та відповідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону 168/97-ВР, та відповідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-ІІІ, знайшло своє підтвердження, а тому податковий орган правомірно виніс податкові повідомлення–рішення № 0000431710/0 від 21.04.2009, № 000044710/0 від 21.04.2009.
Згідно акту № 3 від 04.06.2009 вказані податкові повідомлення - рішення були вивішені на дошку податкових оголошень –повідомлень у зв’язку з неможливістю їх вручення відповідачу. (а.с.19)
Відповідно до положень пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
Таким, чином податкові повідомлення-рішення № 0000431710/0 від 21.04.2009, № 000044710/0 від 21.04.2009, на підставі пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, вважаються врученими 04.06.2009.
Враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 6667,88 грн., переплату у розмірі 0,37 грн., та часткову сплату по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 200 грн., заборгованість відповідача з податку на додану вартість складає 1358135,62 грн. (1364803,5 грн. –6667,88 грн.) та з податку з доходів фізичних осіб –512511,57 грн. (512711,94 грн. –200 грн. –0,37 грн.). Загальна сума заборгованості складає 1870647,19 грн. (1358135,62 грн.+512511,57 грн.) Зазначена сума заборгованості підтверджується зворотнім боком облікової картки платника з податку з доходів фізичних осіб, що є суб’єктами підприємницької діяльності та податку на додану вартість. (а.с.21-26)
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач не скористався правом подати письмові заперечення щодо позовних вимог та не надав суду доказів про сплату заборгованості в розмірі 1870647,19 грн.
На підставі викладеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.15 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито” від 21.03.1991р. №7-93 Олександрійська об’єднана державна податкова інспекція звільняється від сплати державного мита.
Згідно з ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість в розмірі 1870647 (один мільйон вісімсот сімдесят тисяч шістсот сорок сім) грн. 19 коп., за рахунок активів платника податків.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано –24.05.2010.
Суддя Т.І. Ясенова