УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
14 липня 2010 року м. Запоріжжя
у складі: головуючого – судді Гриценка С.І.
суддів Шпоньки В.П., Абрамова В.І.
за участю прокурора Шелудько З.Л.
потерпілого ОСОБА_1 та його законного представника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
захисника засудженого – адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника засудженого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5 на вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2010 року
ВСТАНОВИВ
Цим вироком, ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в Республіці Арсенія, місто Кіровокан, вірмена, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні п’ятьох неповнолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -
засуджено до позбавлення волі за ч.1 ст.263 КК України на 2 роки, за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України і за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України остаточно на 3 роки (на день апеляційної перевірки вироку ОСОБА_3 знаходиться на підписці про невиїзд).
Постановлено про обчислення початку строку відбуття покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_3 з моменту приведення вироку у виконання.
На користь законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 стягнуто: 20000 гривен на відшкодування моральної шкоди, 5430 гривен витрат на правову допомогу.
Питання про речові докази вирішені вироком відповідно до вимог статті 81 КПК України.
Згідно з вироком :
19 грудня 2008 року, за місцем проживання, ОСОБА_3 незаконно виготовив з шумового пістолету «ZORAKI MOD.914» (НОМЕР_1) гладкостовбурну вогнепальну зброю, який незаконно носив при собі по 21 грудня 2008 року - до моменту вилучення пістолету працівниками міліції;
21 грудня 2008 року, приблизно о 1 год. 30 хв., біля бару «Скорпіон» в селищі Пришиб Михайлівського району, ОСОБА_3 застосував цю зброю. В результаті умисно здійсненого пострілу, потерпілому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, були нанесені кульові поранення тулубу з проникненням у плевральну порожнину та пошкодження легенів, чим спричинено умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.
В апеляції, захисник ОСОБА_5 стверджує про наявність конфлікту між потерпілим і засудженим наслідком чого сталося спричинення останньому легкого тілесного ушкодження. Посилаючись на: утримання ОСОБА_3 п’ятьох дітей, щодо одного з яких вирішується питання про встановлення інвалідності; позитивні характеристики обвинуваченого; відшкодування матеріальної шкоди в сумі 3384,44грн., - просить про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
У письмових запереченнях на апеляцію, законний представник неповнолітнього потерпілого і прокурор вважають висновки суду обгрунтованими, а тому не вбачають підстав до задоволення апеляції
У судовому засіданні апеляційної інстанції , вислухавши доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він був оскаржений, та основних доводах апеляцій і заперечень інших учасників процесу:
потерпілий заперечив наявність конфлікту між ним і засудженим, якого він взагалі під час подій біля бару не бачив, як і направленої на нього зброї. Стверджує про отримання порання одразу після виходу з дверей бару;
законний представник підтримала доводи письмових заперечень і підтвердила отримання нею поштового переказу на отримання стягнутих вироком на її користь сум відшкодування;
засуджений вибачився перед потерпілим і законним представником, підтвердив здійснення ним поштового переказу стягнутих сум, - всього 25430 гривен та просить про звільнення від відбування покарання з випробуванням посилаючись на утримання п’ятьох дітей та необхідність їх лікування. Стверджує про випадковість поранення потерпілого, оскільки зброю застосував при захисті від нападу на нього інших осіб біля бару, нанесення йому удару по голові;
захисник засудженого навів аналогічні доводи та стверджуючи про можливість виправлення засудженого без реального позбавлення волі також просить про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
Перевіривши матеріали справи , апеляційний суд вбачає підстави до задоволення апеляції захисника ОСОБА_5 виходячи з такого.
Винність засудженого_у вчинені інкримінованих йому злочинних дій підтверджена доказами, які є в матеріалах справи, і його діям місцевий суд дав належну і відповідну юридичну оцінку, яка не оспорюється особами, які мають право подати апеляцію.
Тому, розглядаючи справу в межах скарги, апеляційний суд обговорюючи виконання місцевим судом виконання загальних засад призначення покарання ОСОБА_3 враховує таке.
Згідно ч.3 ст.67 КК України, при призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Всупереч цим вимогам закону, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд визнав такими, що його обтяжують, обставини, не зазначені в частині першій цієї статті, а саме: визнання вини частково; вчинення злочину щодо неповнолітнього тоді, як за виписами п.6 ч.1 ст.67 КК України ця обставина має місце лише у випаду вчинення злочину щодо неповнолітнього; наполягання законного представника на суворому покаранні винного.
Відповідно до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Всупереч цьому, таку ознаку злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, як «тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння» суд ще раз врахував при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
Враховуючи викладене та на виконання виписів п.4 ч.1 ст.373 КПК України апеляційний суд змінює вирок виключенням з нього вищезазначених обтяжуючих обставин.
Одночасно апеляційний суд, в силу вимог п.п.1 і 2 ч.1 ст.66 КК України, відносить до обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_3 такі обставини, як: щире каяття (з урахуванням його пояснень суду апеляційної інстанції); добровільне і повне відшкодування матеріальних і моральних збитків заподіяних потерпілим його злочинними діями.
Наведена в цій ухвалі та у вироку сукупність обставин, які суттєво пом’якшують покарання ОСОБА_3, поряд з позитивними даними про його особу до вчинення злочину, утримання ним п’ятьох дітей, деякі з яких потребують лікування за даними наданих суду медичних документів, дають можливість дійти до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. Тому, апеляційний суд приймає рішення про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.
Керуючись статтями 362, 363, 365, 373 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ
апеляцією захисника засудженого ОСОБА_3 – адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Вирок Михайлівського районного суду Запорізької області від 28 квітня 2010 року щодо ОСОБА_3 змінити:
виключити з вироку обставини, як обтяжуючі покарання ОСОБА_3 - визнання вини частково; вчинення злочину щодо неповнолітнього, наполягання законного представника на суворому покаранні винного, «тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння»;
ОСОБА_3, якого засуджено до позбавлення волі за ч.1 ст.263 КК України на 2 роки, за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України і за сукупністю злочинів на підставі ст.70 КК України остаточно на 3 роки, - в силу ст.75 КК Укр аїни звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки .
На підставі статті 76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покласти обов’язки, які передбачені:
пунктом 2 цієї статті, а саме - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
пунктом 3 цієї статті, а саме - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
пунктом 4 цієї статті, а саме періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на кримінально-виконавчу інспекцією за його місцем проживання.
В решті цей вирок залишити без зміни.
судді
Шпонька В.П. Гриценко С.І. Абрамов В.І.