Справа № 22ц-2608/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Володько І.С.
Категорія 57 Доповідач Поліщук М.А.
У Х В А Л А
Іменем України.
30 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого – судді Антоненко В.І.,
суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
при секретарі Зінченко Ю.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом і просила визнати дії управління Пенсійного фонду України у м.Біла Церква Київської області щодо відмови в перерахунку державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії, ст.ст.49, 50, 54 Закону України від 28 лютого 1991 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796) неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначено законом з 1 грудня 2009 року.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що є інвалідом третьої групи і постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, та одержує державну та додаткову пенсію, виплата яких передбачена ст.ст. 50, 54 Закону №796, у значно меншому розмірі, ніж передбачено вказаним законом. Оскільки відповідач відмовляється провести відповідний перерахунок пенсії, такі дії відповідача вважає неправомірними.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 лютого 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області щодо перерахунку пенсії і додаткової пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по третій групі інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні
6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її на рівні 50 процентів від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством за період з 1 грудня 2008 року.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС, віднесена до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і отримує пенсію по інвалідності.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 49, 50, 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та прийшов до правильного висновку про те, що позивач відповідно до вказаних нормативно-правових актів має право на одержання державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком. При цьому суд обґрунтовано виходив із засад пріоритету законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком не поширюються на спірні правовідносини, не заслуговують на увагу, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 вказаної статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква відхилити, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 11 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді: