Справа № 22ц-2537/ 2010 р. Головуючий у 1 інстанції Кошель Б.І.
Категорія 57 Доповідач Поліщук М.А.
У Х В А Л А
Іменем України.
30 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого – судді Антоненко В.І.,
суддів: Касьяненко Л.І., Поліщука М.А.
при секретарі Зінченко Ю.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про перерахунок доплати до пенсії, посилаючись на те, що вона перебуває на обліку у відповідача як непрацюючий пенсіонер, потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 4, і відповідно до ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Оскільки така доплата здійснюється у значно меншому розмірі, просила зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок цієї доплати.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 20 січня 2010 року позов задоволено. Визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква щодо перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання на території радіоактивного забруднення згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати. Зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, визначених в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік за період з 1 квітня 2009року – 625грн. щомісячно, з 1 липня 2009 року – 630грн. щомісячно, з 1 жовтня 2009 року – 650грн. щомісячно, з 1 листопада 2009 року – 744грн. щомісячно з врахуванням виплачених сум.
В апеляційній скарзі УПФУ у м. Біла Церква просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та постійно проживає у м. Біла Церква Київської області, територія якого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 віднесена до зони посиленого радіологічного контролю. Позивачка перебуває на обліку в УПФУ м. Біла Церква як непрацюючий пенсіонер, потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи категорія 4 і відповідно до ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Однак відповідачем така доплата здійснювалась позивачці у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позову, суд обгрунтовано виходив з положень ст.. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та засад пріоритетності законів над підзаконними актами та прийшов до правильного висновку про те, що при розрахунку доплати до пенсії, передбаченої ст..39 Закону, наведеного вище, застосуванню підлягають саме положення вказаного закону, а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до її скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква відхилити, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду від 20 січня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді: