Судове рішення #10090529

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

         

Справа № 22-4712/10                                  Головуючий у 1 інстанції: Лінник Г.О.

                                                                                     Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ


        «06»  липня 2010 року                                                                                    м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

          головуючого:        Бєлки В.Ю.

          суддів:                   Глазкової  О.Г.

           Кримської О.М.

          при секретарі        Тахтаул О.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області на  постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 04 листопада 2009 року у справі за  адміністративним позовом ОСОБА_3  до Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області про поновлення   пропущеного строку  для  звернення  до  суду та  стягнення  недоплаченої   щомісячної державної  соціальної допомоги  «Дітям війни»,  

В С Т А Н О В И Л А:

У  вересні 2009 року   ОСОБА_3  звернулася  до суду  із  вищезазначеним  адміністративним позовом,  в  якому   зазначала, що  має  статус   дитини  війни,  а  тому відповідно   до  ст. 6  Закону України  «Про  соціальний   захист  дітей  війни» №2195-ІV від  18 листопада  2004 року (далі   за текстом – Закон)  має  право  на  підвищення  розміру   пенсії  на 30%  мінімальної  пенсії  за віком.  Проте Управління  ПФУ    продовж  2006-2008 років  таку  надбавку  до пенсії  їй  не нараховувало та не  виплачувало. Просила поновити пропущений  строк  для  звернення до суду,  зобов’язати Управління ПФУ   здійснити  їй   перерахунок та виплату  надбавки до  пенсії  за  2006-2008 роки  у сумі  3891,90 грн.

 Постановою Пологівського районного суду Запорізької області від 04 листопада 2009  року   адміністративний  позов   задоволено  частково.  

Визнано  неправомірною  бездіяльність  Управління ПФУ в Пологівському  районі   Запорізької області  щодо  невиконання   законодавчо  визначеного обов’язку  здійснити за період  з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року  та  з 22.05.2008 року  по 31.12.2008 року перерахунок  та виплату  надбавки до пенсії  позивачу  у розмірі, встановленому ст.6 Закону України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни». Зобов’язано Управління ПФУ в Пологівському  районі  Запорізької області   здійснити  перерахунок та виплату позивачу надбавки до  пенсії  згідно   ст..6 Закону України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з   22.05.2008 року  по 31.12.2008 року в розмірі мінімальної пенсії за віком, встановленої  ч.1 ст.28 закону України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування», з урахуванням  встановленого  законодавством  прожиткового  мінімуму   для осіб, які втратили  працездатність.   У  задоволенні   решти  позовних вимог  відмовлено.

 В апеляційній скарзі Управління ПФУ в Пологівському районі Запорізької області,  посилаючись на незаконність  та  необгрунтованність    у зв’язку  з  порушенням норм матеріального права постанови суду  першої інстанції, просить скасувати  постанову  суду першої інстанції  та  ухвалити  нове  рішення, яким  відмовити   у задоволенні  позову.  

           Перевіривши  законність законність  та обгрунтованність  постанови  суду  в межах доводів апеляційної  скарги, дослідивши  матеріали справи, колегія  суддів  вважає, що апеляційна скарга  не підлягає  задоволенню  з наступних підстав.      

Як встановлено судом  першої інстанції,  позивач має  статус   дитини війни,  що  підтверджується   відміткою  у її  пенсійному посвідченні.

У відповідності  до ст..  6  Закону України  «Про  соціальний  захист  дітей  війни»  дітям війни  пенсії  або  щомісячне  довічне грошове  утримання  чи  державна  соціальна допомога,  що  виплачується   замість   пенсії,  підвищуються  на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Аналіз норм ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", п.12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та норм п. 41 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" дає можливість зробити висновок стосовно того, що нормами Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" дійсно зупинялася дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", але норми Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" звужуючи обсяг права дітей війни, водночас залишали незмінним зміст права дітей війни на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного   грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Але рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), певні норми законодавства України, у тому числі, п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

А рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу Ш "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" - визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, з прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-рп від 09.07.2007 р. та рішення № 28/2008 (№ Ю-рп/2008) від 22.05.2008 р. положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік", які призупиняли дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними, то під час вирішення спору необхідно застосовувати положення Закону з урахуванням його дії в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка стала діяти пізніше, тобто положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

    Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

 За таких обставин положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до п. 7 ст. 9 КАС України   передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

  Отже, вирішуючи даний спір, суд першої  інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

   Доводи  відповідача про відсутність  коштів  і порядку  розрахунку  підвищення   до пенсії  не є  підставою  для скасування  правильного   по суті   судового  рішення з огляду  на можливість  відповідача   звернутися   за встановленням  порядку  виконання  судового рішення.

Щодо строку на звернення до суду за захистом порушеного права, то колегія суддів з урахуванням фактичних обставин справи, вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що позивачем у даній  справі строк пропущено з поважної причини і він підлягає поновленню.

  З урахуванням наведених  обставин  постанова  відповідає  вимогам  закону  і скасуванню чи  зміні  не підлягає.

 

   Керуючись ст.ст. 307,  308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пологівському районі Запорізької області  відхилити.

     Постанову Пологівського районного суду Запорізької області від 04 листопада 2009 року залишити  без  змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

               Головуючий:  

               Судді  :  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація