Справа № 2-а-375/2009

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1.   травня 2009 року Ленінський районний суд  м. Запоріжжя у складі

            головуючого            судді Нікітенко Н.П.

            при  секретарі          Толстіковій Т.І.

розглянув у  відкритому   судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду за період з 01.01.2006 р. по 01.06.2008 р., зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп., а також за 2008 рік у сумі 1158 грн. 60 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 по 31.12.2007 р. має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач всупереч Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р., яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.

Крім того, з початку 2008 року вона отримала соціальну допомогу у розмірі 10 % від мінімальної пенсії за віком.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала і просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення на позов, в яких просить суд в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивачка у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. У відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" позивачка має права на отримання з 01.01.2006р. щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України „Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України.

Крім того, відповідач вважає свої дії щодо невиплати позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» правомірними, через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов'язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому, відповідач зазначив про необґрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Також відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову через пропущення позивачкою строку звернення до суду з адміністративним позовом, визначеного ст. 99 КАС України.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінивши в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з  наступних підстав.

Судом установлено, що позивач має статус «Дитини війни».

Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України  „Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Вирішуючи позовні вимоги щодо підвищення пенсії позивачу у 2006 суд виходить з наступного.

Відповідно  п. 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р. дію ст. 6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено. Проте  Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006р., який набрав чинності 15.03.2006р., до Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік” було внесено зміни та  виключено п. 17 ст. 77 зазначеного закону, і 02.04.2006 було відновлено дію ст. 6 в редакції від 01.01.2006.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005р. (зі змінами від 19.01.2006) зазначене підвищення повинно було запроваджуються поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 пільги, встановлені ст. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни" запроваджені не були.

Таким чином, відповідно до вищезазначених Законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 15.03.2006р. дію зазначеної норми було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України" Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005р. та „Про внесення змін до Закону України" Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 р., суд виходить з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади - Верховної Ради України. Конституція України не встановлює пріоритету в застосуванні того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає такого закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Конституційний Суд України у п. 3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997р. №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: „Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

Виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, суд приходить  до висновку, що  позовні вимоги в цій  частині  задоволенню  не підлягають.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за №6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч, 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, п.п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст., 73, ст., ст., 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення  п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону. Таким чином, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Отже, відповідач з 09.07.2007р. і до 31.12.2007 мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Згідно з ч.1 ст. 28 Закону  України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» від 09.07.2003 мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі  прожиткового мінімуму для  осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування» від 09.07.2003 не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з  мінімальною  пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною  першою статті  мінімального розміру пенсії за віком.

Так, згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України від 19.12.2006 «Про Державний бюджет  України на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007   рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня -380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1  жовтня - 411 грн.

У відповідності  до ч.3 ст. 62 Закону України  «Про держаний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу 1 частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 з 1 квітня та 1 жовтня 2007 застосовується прожитковий  мінімум для осіб, які втратили  працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Що стосується позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача виплачувати їй в 2008 році щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 2 п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції: « Дітям війни (крім тих на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки. встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Відповідно до ч.4  ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи держана соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 10 % від прожиткового м мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Підстави для підвищення пенсії за період з січня по 22.05.2008 були відсутні, оскільки позивачу пенсія виплачувалася у збільшеному розмірі у січні-березні 2008 на 48  грн., щомісяця, а в квітні на 48,10 грн., тому позовні вимоги за цей період не підлягають задоволенню.  

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008р., у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та. про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, було відновлено дію ст. 6 Про соціальний захист дітей війни".

Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про несення змін до деяких законодавчих актів України» передбачає, що прожитковий мінімум для осіб, які  втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі: з 1 січня-470 грн.,  з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня-482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення  пенсії у збільшеному у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону ,починаючи з 22.05.2008 по 01.06.2008.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч. 3 та 4 ст. 8 КАСУ звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися  на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

 Суд також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

 Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

 Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, за місцем проживання позивачки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були їй нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Разом з тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, по невиконанню з 09.07.2007р. по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 01.06.2008 приписів ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

Керуючись ст.ст. 64,124,152 Конституції України, ст.ст. 6-14,71,159-163,167,186 КАС України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  суд -

                п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р та з 22.05.2008р. по 01.06.2008 р. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., за 2008 рік - з 22.05.2008р. по 01.06.2008 р.

В решті заявлених позовних вимог - відмовити.

  Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня оголошення  постанови  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: /підпис/

            18 листопада 2009 року колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду розглянувши в порядку письмового провадження  в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2009 року по справі №2а-375/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,-

ПОСТАНОВИЛА

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2009 року по справі №2а-375/09 змінити.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Запоріжжя повести перерахунок та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як це передбачено ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням норм  ч.1 ст. 28 ЗУ „Про загальнообов’язкове державне соціальне пенсійне страхування” за 2008 р. – з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Головуючий  /підпис/

Судді              /підпис/

                                  /підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО.

Постанова набрала законної сили 18 11.2009 р.

      Оригінал даної постанови знаходиться в цивільній справі №2а-375/09 в Ленінському районному суді м. Запоріжжя.

Суддя

Секретар

Справа № 2а-375/09                                                     Для одноразового виконання

                                                                                                    Для единовременного исполнения

ВИКОНАВЧИЙ ЛИСТ                     ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ ЛИСТ

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЗАПОРІЖЖЯ

повна назва суду                         полное наименование суда

12.05.2009 року _________________________________________________________

Розглянув справу                         рассмотрел дело

ОСОБА_1 до

За позовом (за обвинуваченням)                 по иску (по обвинению)

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя

найменування позивача і відповідача                         наименование истца и ответчика

про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,  -

         Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону  України  «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік - з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., за 2008 рік - з 22.05.2008р. по 31.12.2008 р

 (резолютивна частина рішення чи вироку)         (резолютивная часть решения или приговора)

            Рішення                        набрало законної сили  18.11.2009 р.

Решение

Вирок

Приговор                        

Строк пред’явлення виконавчого листа до виконання                    18.11.2012 р.    

Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя

Прізвище, ім’я, по батькові                     фамилия, имя, отчество

(повне найменування боржника)                 (полное наименование должника)

Дата, місце народження                     дата, место рождения

69041 м. Запоріжжя вул. Трегубова 18

Адреса боржника, установа                              адрес должника, учреждение

Держбанку, № рахунку                     Госбанка, № счета

_________________________

Назва і адреса підприємства,                     наименование и адрес предприятия,

установи, організації,                         учреждения, организации,

в якій боржник працює                     в котором должник работает

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

Прізвище, ім’я, по батькові                             фамилия, имя, отчество

(повне найменування стягувача)                                              (полное наименование должника)

АДРЕСА_1

адреса стягувача, установа                     адрес взыскателя, учреждение

Держбанку, № рахунку                     Госбанка, № счета

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

              ВИКОНАВЧИЙ ЛИСТ ВИДАНИЙ                                          16 березня 2010 г.                

             ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ ЛИСТ ВЫДАН

                                 Суддя:

                                 Судья:        

                                Секретар:

                                Секретарь:                

Відмітки державного виконавця про виконання рішення/вироку або про повернення листа стягувану із зазначенням причин повернення.

Отметки государственного исполнителя об исполнении решения/приговора или о возвращении исполнительного листа взыскателю с указанием причин возвращения.

1.___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________