У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року                                 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

Головуючого Вавшка В.С.,

суддів: Колоса С.С., Іващука В.А.,

при секретарі: Пшеничній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) «Тульчинм’ясо», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Національна акціонерна страхова компанія (далі-НАСК) «Оранта», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці   від 26 квітня 2010 року,

у с т а н о в и л а :

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці   від 26 квітня 2010 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

    У апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на невірну оцінку судом доказів у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 3 жовтня 2008 року близько                 12 год.00 хв. по вул. Фрунзе в напрямку вул. Некрасова у м. Вінниці відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП), під час якої було пошкоджено автомобіль марки ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_5 Іншим учасником ДТП являється ОСОБА_6, який керував автомобілем марки УАЗ-330, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Тульчинм'ясо».

Постановою Тульчинського районного суду Вінницької області від                        20 листопада 2008 року, яка набула законної сили, адміністративну справу по вищевказаному факту відносно ОСОБА_6 закрито у в’язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.  

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.  

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року             № 14 роз’яснено, що розглядаючи позов, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.    

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову на підставі ч.2 ст.1166 ЦКУкраїни.

    Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним  є рішення, яким суд, виконавши  всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим  є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Встановивши вказані вище обставини, суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

  Суд правильно дійшов висновку про відсутність в діях відповідача вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди також в силу ст..61 ЦПК України.

Суд оцінив зібрані у справі докази відповідно до положень ст.212 ЦПК України та мотивував у рішенні чому прийняв до уваги одні із них і відхилив інші,  а тому доводи скарги про невірну оцінку доказів як такі, що висновків суду не спростовують, не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

   у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці   від 26 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Судді: