Судове рішення #10090053

       Справа № 22- 7332/10                                  Головуючий у 1-й інстанції –

                                                                               Гончарук В.П.

                                                                               Доповідач – Слюсар Т.А.                      

 РІ Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

      29 червня 2010р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді  Слюсар Т.А.,

суддів: Олійник А.С., Лапчевської О.Ф.

при  секретарі: Кухленко Д.С.

 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу    за апеляційною скаргою  Державного казначейства України на  рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2010р. в справі за позовом  ОСОБА_2 до військової частини А-0415, треті особи: Державне казначейство України, військова прокуратура Дарницького гарнізону про стягнення матеріальної і моральної шкоди.

        Колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А :

 Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24.03.2010р. позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з  військової частини А -0415 через Державне казначейство України на користь ОСОБА_2 58 360грн.64коп. матеріальної шкоди, 1000грн. моральної шкоди, 1500грн. за проведення авто технічного дослідження, 60 грн. за фото послуги, 36грн.72коп. за надання телеграми, 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 608грн.07коп. судового збору, а всього 61685грн.43коп.

  В апеляційній скарзі Державне казначейство України, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи,  неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову  у позові до казначейства.  

 Колегія суддів, заслухавши представника казначейства, який підтримав апеляційну скаргу, представника військової частини, який вважав апеляційну скаргу обґрунтованою, думку ОСОБА_2 та його представника,  вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що  підлягає  задоволенню.

          Як убачається з матеріалів справи і встановлено судом,   19.11.2009р., приблизно о16год.50хв. на пр. Ватутіна  в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів  «Опель-Астра», номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який управляв автомобілем на підставі доручення, та автомобілем «КАМАЗ», номерний знак 5590Т, який належить військовій частині  А -0415 та за кермом якого знаходився  ОСОБА_3

         Встановлено, що винним у даній дорожньо-транспортній пригоді визнано  ОСОБА_3

          Відповідно до постанови  Дніпровського районного суду м.Києва від 15.12.2009р.  винну особу притягнуто до адміністративної відповідальності.

           Матеріалами  авто товарознавчого дослідження встановлено, що заподіяний внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальний збиток, пов’язаний з ремонтно-відновлювальними роботами автомобіля «Опель Астра» НОМЕР_1 становить  83 860грн.64коп.

          Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2,  який користувався автомобілем «Опель Астра» НОМЕР_1 на праві оперативного управління, була застрахована, подія, яка мала місце 19.11.2009р., визнана страховою, МТСБУ позивачеві було виплачено  25 500грн.

          Рішення суду першої інстанції щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, вини у пригоді ОСОБА_3, який під час аварії керував належним відповідачу автомобілем, та розмір матеріальної й моральної шкоди, а також судових витрат, не оскаржено, тому суд апеляційної інстанції перевіряє  матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги.

         Приймаючи рішення про  часткове задоволення позову та стягнення заподіяних ОСОБА_2 збитків  з військової частини А 0415 через Державне казначейство України,  суд першої інстанції кервався тим, що  військова частина є державною установою й її фінансування здійснюється через Державне казначейство України, а тому  й обов’язок по їх відшкодуванню  необхідно покласти на військову частину через казначейство.  

        Між тим, з такими висновками суду погодитися неможливо.

        Так, відповідно до повноважень,  встановлених Бюджетним Кодексом України, Положенням  Про державне казначейство України, затвердженим постановою КМ України № 1232 від 21.12.2005р.,  Державне казначейство України здійснює  розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, не є розпорядником всіх бюджетних коштів, не несе відповідальність за дії  державних органів, не обслуговує рахунки військової частини А -0415.

         Відповідно до  положень Бюджетного Кодексу України,  розпорядники бюджетних коштів, бюджетні установи обслуговуються органами Державного казначейства України за територіальною належністю.

         Окрім цього, районний суд не врахував положень ст.2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», відповідно до яких органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно  за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.

          Отже, суд першої інстанції, приймаючи рішення про покладення обов’язку по відшкодуванню збитків військовою частиною через Державне казначейство України, неправильно застосував норми матеріального права.

            Враховуючи зазначені обставини, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення посилання про стягнення грошових коштів з відповідача через Державне казначейство України.  

 

    Керуючись ст.ст.  303, 307,  308, 309, 316  ЦПК України, колегія суддів, -

 В И Р І Ш И Л А :

   

Апеляційну скаргу Державного казначейства України задовольнити частково.

 

  Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24.03.2010р. змінити шляхом виключення посилання суду на стягнення грошових коштів з   військової частини А -0415 через Державне казначейство України та резолютивну частину рішення викласти в наступні редакції:

Стягнути з  військової частини А -0415 на користь ОСОБА_2 58 360грн.64коп. матеріальної шкоди, 1000грн. моральної шкоди, а також судові витрати по справі, у вигляді 1500грн. за проведення авто технічного дослідження, 60 грн. за фото послуги, 36грн.72коп. за надання телеграми, 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 608грн.07коп. судового збору, а всього 61685грн.43коп.

 Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з моменту проголошення до Верховного Суду України.  

     

        Головуючий:                  

        Судді:                          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація