Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Вавшка В.С.,
суддів: Іващука В.А.,Колоса С.С.,
при секретарі Пшеничній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити надбавку до пенсії як дитині війни,
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2010 року,
у с т а н о в и л а :
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2010 року позов задоволено частково.
Зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 1 січня 2007 року по грудень 2009 року включно у сумі 4288 грн.50 коп.
Зобов’язано Державне казначейство України виділити та перерахувати необхідні кошти управлінню Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області для виплати ОСОБА_5 нараховані надбавки до пенсії як дитині війни за період з 1 січня 2007 року по грудень 2009 року включно відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В решті позову відмовлено.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".
Зокрема, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення їй підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ст. 46).
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_5 має статус “дитини війни” у відповідності до положень Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та має право на пільги, передбачені цим Законом.
З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Встановлено і не заперечується сторонами, що позивачу у 2006-2007 роках відповідачем не було нараховано та не виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 вказаного Закону.
Пунктом 17 ст.77 Закону України “Про Державний бюджет на 2006 рік” зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік, однак вказані положення не скасовані та не були визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому суд першої інстанції вірно зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо нарахування щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 р.
Проте Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини регулюються Законом України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.2 ст. 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано зобов’язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області провести виплату у сумі 4288 грн. 50 коп. на користь ОСОБА_5, оскільки сума цієї надбавки має визначатись не судом першої інстанції, а тим органом, на який покладено Законом обов'язок проводити відповідні нарахування цієї надбавки.
Також, суд неправильно визначився із початком перебігу строку, з якого слід перерахувати пенсію з урахуванням вказаного 30% підвищення до пенсії позивачу на підставі вказаних вище законодавчих актів.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів визнала частково обґрунтованими, а саме доводи щодо безпідставно вирішеної судом вимоги про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 1 січня 2007 року по грудень 2009 року.
Інші ж доводи апеляційної скарги щодо судового рішення, в його решті, є непереконливими.
Доводи апеляційної скарги щодо решти вирішених судом питань не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Зазначені порушення норм процесуального права, відповідно до правил п.4 ч.1, ч.4 ст. 309 ЦПК України, є підставою для зміни оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуване судове рішення в частині, що підлягає залишенню без змін, є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ” від 18 лютого 2010 року №1681- VI, ст. 15, ст. 303, п.3 ч.1 ст. 307, ст.313, ч.2 ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області задовольнити частково.
Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 21 травня 2010 року у цій справі змінити.
Викласти абзац 2 (два) резолютивної частини постанови у наступній редакції :
“ Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_5 з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з відповідною виплатою різниці після здійсненого перерахунку”.
Абзац 3 (три) резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:
“ Зобов’язати Державне казначейство України виділити та перерахувати необхідні кошти управлінню Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області для виплати ОСОБА_5 нараховані надбавки до пенсії як дитині війни за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
В решті залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий суддя:
Судді: