Справа №2-6824/09

№2-806/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 лютого 2010 року.

            Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

            Головуючої судді Сороки К.М.

            При секретарі Кучарській Т.Є.

    Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  приватного підприємства  «Автомир» про  відшкодування  матеріальної та моральної шкоди в зв»язку з ушкодженням здоров»я,-

                                                                      В с т а н о в и в :

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Октябрського районного суду м.Полтави з позовом до ПП  «Автомир»  про  відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв»язку з ушкодженням здоров»я,посилаючись  на те,що  зранку 08.07.2009 року  лизько 08год 30 хв. вона їхала громадським транспортом  в м.Полтаві  від зуп.Алмазна до Центрального міського ринку  на  маршрутному  автобусі «Богдан» який рухався  за маршрутом  «Левада-Кільцевий –Левада»,в зв»язку з тим,що має пільговий проїзд,то квитка не придбавала .  Салон автобуса був переповнений  і водій  при  початкові руху  з наступної зупинки різко   почав рух ,вона впала ,вдарившись головою  об кожух двигуна , а лівою стороною  вдарилася об сходинку.  Внаслідок різкого початку руху  пасажирка ,що стояла поруч з нею, впала  на неї,чим ще більше збільшила силу удару.

    На її, позивачки,  зауваження,водій навіть не вибачився.

    В результаті отриманого удару  вона відчула сильний біль  в грудній клітині  та голови .  Біль був нестерпний і вона,позивачка,повернулася додому,а вже з дому разом з сусідкою звернулася в 4- міську лікарню, де їй надали медичну допомогу та  було встановлено  діагноз: перелом 8 та 9 ребер зліва та гематому  під вухом.  Згідно висновку судмедекспертизи,отримані тілесні ушкодження  відносяться до середнього ступеня тяжкості.

    Вона,позивачка,тривалий час амбулаторно лікувалася, була обмежена в рухах. На звернення до   відповідача,директор ПП «Автомир»   відповів,що вони ніякого відношення до  вказаних  подій не мають але люб»язно запропонував її,позивачки,синові  компенсувати лікування сумою в 100грн.

    Після  вказаних подій  позивачка запам»ятала лише номер  автобуса НОМЕР_1. Як було встановлено органами   державтоінспекції,  автобус  НОМЕР_1 належить ПП «Автомир».

    Позивачка просила стягнути з відповідача  матеріальну шкоду в сумі 789,51 коп.

Моральну шкоду в сумі 10 000 грн. та витрати за звернення до суду  в сумі 15 грн.

    В судове   засідання   позивачка ОСОБА_1. не з»явилася, її представник ОСОБА_2 просив  справу розглянути у відсутність позивачки та представника та винести рішення за наявними в справі доказами.

    Представник ПП «Автомир» до суду не з»явився,будучи належним чином повідомленим про дань та час слухання справи в суді.

    Третя особа ОСОБА_3 в суд не з»явився,будучи повідомленим про  день та час слухання справи  в  суді.

    Суд вважає за можливе  у відповідності до ст..169 ч.4 ЦПК України провести судовий розгляд у відсутність  належно повідомленого, позивача, відповідача та третьої особи та винести заочне рішення.

    Суд, вивчивши матеріали справи , прийшов до висновку   про задоволення вимог позивачки частково.

    Судом встановлено,що  08.07.2009 року  близько 08год30 хв. в салоні автобуса «Богдан»  державний номер НОМЕР_1 який належить відповідачу приватному підприємству «Автомир» під керуванням водія  ОСОБА_3  позивачка ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження в вигляді  переломів 8-го та 9-го ребер зліва,гематоми м»яких тканин,крововилива тулуба,лівого вуха,які утворилися від дії тупих предметів,можливо в строк  та при обставинах вказаних вище,кваліфікуються,  як  ушкодження  середнього  ступеня тяжкості у відповідності до висновку  судово-медичного дослідження !1489 від 10.07.2010 по 17.07.2010року   (а.с.10-11).

    Вказані тілесні ушкодження позивачка отримала,рухаючись в автобусі відповідача,коли водій різко рушив з місця,вона впала і отримала тілесні ушкодження.

    Вказані обставини знайшли своє підтвердження в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 18.07.2009 року  (а.с.13) старшого інспектора  відділення з оформлення  ДТП  та дізнання ВДАІ з обслуговування  м.Полтави  та АТІ п/п ГУМВС  України в Полтавській області.

    В постанові зазначено,що причиною дорожно-транспортної пригоди  та її наслідків  стало невиконання  водієм  ОСОБА_3 вимог п.п. 1.3,1.4,1.5,2.10,12.9 (г) Правил дорожнього руху України.

    Таким чином судом встановлено,що винним  у вказаній  пригоді є водій автобуса, в якому  позивачка отримала тілесні ушкодження.

    Позивачка  після отриманих травм  тривалий час лікувалася,їй було  призначено курс лікування,була малорухливою,не могла  себе належним чином обслуговувати.

    Водій маршрутного автобуса   відвідував її на дому зі своєю дружиною та повідомив про те,що його відсторонили від роботи,визнав подію,яка  відбулася в автобусі,але ніякої матеріальної  допомоги їй не надав, посилаючись на  важкий матеріальний стан.

    Ст.1187 ЦК України передбачено відшкодування шкоди,завданої джерелом підвищеної небезпеки.

    Джерелом підвищеної небезпеки  є діяльність, пов»язана  з використанням, зберіганням або утриманням  транспортних засобів ,механізмів та обладнання …,що створює підвищену небезпеку для особи,яка цю діяльність здійснює,та інших осіб.

    Шкода ,завдана джерелом підвищеної небезпеки ,відшкодовується  особою,яка на  відповідній правовій підставі  (право власності,інше речове право,договір підряду,оренди,тощо)  володіє транспортним  засобом ,механізмом,іншим  об»єктом,  використання, зберігання або утримання  якого  створює підвищену небезпеку.

    Отже суд прийшов до висновку що приватне підприємство «Автомир» є належним відповідачем по справі.

    У відповідності до ст..1167 ЦК України,моральна шкода ,завдана фізичній   або юридичній особі  неправомірними  діями ,відшкодовується особою,яка її завдала ,за наявності її вини.

    Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини  юридичної особи,яка її завдала:

    якщо шкода завдана  каліцтвом ,або іншим ушкодженням здоров»я  або смертю фізичної особи  внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

    Таким чином суд вважає,що   позивачці  необхідно відшкодувати завдану моральну шкоду  за  рахунок  відповідача.

    Позивачкою суду не надано доказів  реальних витрат  на лікування, придбання ліків, втрати заробітної плати, що позбавляє суд можливості  оцінити зазначені докази належним чином.                                                  Судом встановлено,що в результаті отриманих тілесних ушкоджень  позивачка зазнала фізичного болю та страждань,вимушена  самостійно організовувати  своє життя,маючи   травму грудної клітки та голови.

    Щоб  організувати свій побут, позивачка вимушена була прохати допомоги у сторонніх осіб,оскільки її син проживає в іншому місці,а лікарі  заборонили їй пересування з міста в місто  в зв»язку зі станом здоров»я.

    Таким чином суд вважає,що  діями  відповідача позивачці завдано моральну шкоду,яка підлягає стягненню з ПП «Автомир».

    Викладені обставини підтверджуються матеріалами справи.

    Керуючись ст..5,10.60,224 ЦПК України,ст.23,1167,1187 ЦК України,суд,-

                                                                        В И Р І Ш И В :

    Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягнути з   приватного підприємства «Автомир» розташованого  в АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 3 000 грн.

    В іншій частині  позову відмовити за недоведеністю позовних вимог.

    Стягнути з ПП «Автомир» на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду  15  грн. та на користь ОСОБА_1 – 15 грн.

    На заочне  рішення може бути подано заяву про  його перегляд протягом 10 днів з дня   отримання копії рішення суду.

              Суддя                                                                                              К.М.Сорока.