2-63/10р.

У Х В А Л А

12 липня 2010 року                         Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська  у складі:

головуючого                                     Ковальової А.Б.

при секретарі                                    Сірко І.І.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні при розгляді цивільної справи за позовом  Приватного підприємства “Пасаж” до ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради, Дніпродзержинська міська Рада, управління головного архітектора Дніпродзержинської міської ради, управління земельних відносин Дніпродзержинської міської Ради, комунальне підприємство “Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації” про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою , позовом третьої особи з самостійними вимогами  виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Приватне підприємство “Пасаж”, управління головного архітектора Дніпродзержинської міської ради, управління земельних відносин Дніпродзержинської міської ради, комунальне підприємство “Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації” про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою   клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі ,-

ВСТАНОВИВ:

 ПП “Пасаж” звернулося до суду з позовом /зустрічним/ до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування земельною ділянкою. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що згідно до рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 01 березня 2001 року ПП “Пасаж” укладено договір оренди земельної ділянки від 26 червня 2001 року, згідно якого йому передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,9033 га за адресою: АДРЕСА_1. Згідно цього договору частина площі земельної ділянки розміром 0,8433 га відводиться для торгівельних павільйонів, які збудує ПП “Пасаж” згідно архітектурно-будівельного плану, та 0,06 га для автотранспорту. При цьому ОСОБА_1 з цієї земельної ділянки не відводилась ніяка частина. Купуючи торгівельний павільйон, ОСОБА_1 не вирішив питання про відведення йому  земельної ділянки для цього павільйону. Незважаючи на це, ОСОБА_1 без передбачених законом дозволів самовільно добудував до свого торгівельного павільйону нові будови загальною площею 32,4 кв.м. на земельній ділянці, що передана позивачу в оренду. ПП “Пасаж” не надавало ОСОБА_1 згоди на передачу йому в оренду частини земельної ділянки площею 32,4 кв.м. для здійснення прибудови до торгівельного павільйону. Просить суд  зобов’язати ОСОБА_1 за свій кошт знести зроблені ним прибудови площею 32,4 кв.м. і відновити стан цієї частини земельної ділянки, який був до перебудови торгівельного павільйону.

Третя особа з самостійними вимогами виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування земельною ділянкою. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що згідно до рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради від 01 березня 2001 року ПП “Пасаж” уклав договір оренди земельної ділянки від 26 червня 2001 року, за яким приватному підприємству “Пасаж” передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,9033 га по АДРЕСА_1. Згідно договору оренди, частина площі земельної ділянки розміром 0,8433 га відводиться для торгівельних павільйонів, які збудує ПП “Пасаж” згідно до архітектурно-будівельного плану, та 0,06 га для автотранспорту. При цьому ОСОБА_1 з цієї земельної ділянки не відводилась ніяка частина. Купуючи торгівельний павільйон площею 25 кв.м. ОСОБА_1 не вирішив питання про відведення йому земельної ділянки для цього павільйону. Незважаючи на це, ОСОБА_1 без передбачених законом дозволів самовільно добудував до свого торгівельного павільйону нові будови загальною площею 32,4 кв.м. на земельній ділянці, що передана ПП «Пасаж» в оренду. ПП “Пасаж” не надавало ОСОБА_1 згоди на передачу йому в оренду частини земельної ділянки площею 32,4 кв.м. для здійснення прибудови до торгівельного павільйону. Відповідно до акту обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 09 жовтня 2008 року, складеного управлінням земельних відносин міської ради, ОСОБА_1 самовільно зайняв під торговий павільйон земельну ділянку загальною площею 0,0058 га, розташовану по АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка передана в користування ПП “Пасаж”. Документи, що посвідчують право користування даною земельною ділянкою, ОСОБА_1 Дніпродзержинською міською радою не оформлялися. Просить суд  зобов’язати його за свій кошт знести торгівельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці площею 0,0058 га по АДРЕСА_1 та відновити стан цієї земельної ділянки.  

У попередньому судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження в цивільній справі за п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України з тих підстав, що:

- звернення ПП "Пасаж" та третьої особи з самостійними вимогами виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради до нього з зазначеними позовами про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 вважає таким, що пов’язане з його підприємницькою діяльністю в сфері торгівлі;

- раніше в провадженні Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПП "Пасаж" про визнання договору оренди земельної ділянки частково недійсним, визнання за ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ПП "Пасаж" до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Предметом зустрічного позову було суб’єктивне право ПП "Пасаж" на земельну ділянку площею 0,0064 га по АДРЕСА_1, підставою зустрічного позову була відсутність згоди ПП "Пасаж" на передачу ОСОБА_1 цієї земельної ділянки, а змістом зустрічного позову була вимога до суду про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.   Ухвалою Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 27 липня 2007 року (в порядку касаційного провадження) провадження по цій цивільній справі було припинено з тих підстав, що спір відповідно до ст.24 ЦПК України 1963р. та ст.12 ГПК України підвідомчий господарським судам.  Справа, що розглядається зараз, та справа, яка вже була в провадженні Дніпровського районного суду і закрита провадженням, мають тотожний предмет, підстави та зміст, а також суб’єктний склад. ОСОБА_1 вважає, що підлягає застосуванню ч.3 ст.206 ЦПК України, за якою повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав не допускаються.  

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: 1) заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства; 2) є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відмова від позову не позбавляє другу сторону права пред’явити такий самий позов до особи, яка відмовилась від позову.

При вирішенні питання про відкриття провадження в даній цивільній справі, яке вирішувалося спочатку щодо первинного позову ОСОБА_1 до ПП "Пасаж" про визнання права власності на нерухоме майно – торгівельний павільйон загальною площею 53,5 кв.м. по АДРЕСА_1, ухвалою судді Гнєзділова В.В. від 25 березня 2008 року позивачеві було відмовлено у відкритті провадження в справі в зв’язку з тим, що суд прийшов до висновку, що заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується підприємницької діяльності ПП ОСОБА_1 та виник між ПП ОСОБА_1, та ПП "Пасаж". Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 червня 2008 року, постановленою за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на зазначену ухвалу про відмову у відкритті провадження, матеріали позовної заяви повернуті до Дніпровського районного суду для вирішення питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі. В ухвалі від 17 червня 2008 року Апеляційний суд Дніпропетровської області прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 придбав спірний торгівельний павільйон як фізична особа, став його власником, тому має право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства. При подальшому розгляді цивільної справи Дніпровським районним судом надійшли зустрічні позовні заяви: від ПП "Пасаж" /т.1, а.с.123/ та від виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради /т.1, а.с.148/, які ухвалами від 20 листопада 2008 року та від 04 березня 2009 року були прийняті до спільного розгляду з первинним позовом як такі, що взаємопов’язані з первинним позовом, і їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, як зазначив суд, "вони виникають з одних правовідносин".

19 лютого 2010 року в даній цивільній справі винесено рішення по суті, яке було оскаржене позивачем ОСОБА_1 Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2010 року зазначене рішення в частині зобов’язання ОСОБА_1 знести торгівельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_1 та відновити стан земельної ділянки скасоване та справу в цій частині направлено до Дніпровського районного суду на новий розгляд. На виконання зазначеної ухвали   Апеляційного суду Дніпропетровської області ухвалою судді Ковальової від 17 травня 2010 року цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до попереднього судового засідання.

З увагою на викладені обставини та на той факт, що ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2010 року цивільна справа саме в частині зобов’язання ОСОБА_1 знести торгівельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_1 та відновити стан земельної ділянки направлена до Дніпровського районного суду на новий розгляд, суд приходить до висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про закриття провадження в цивільній справі щодо зустрічного позову ПП "Пасаж" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та позову третьої особи з самостійними вимогами виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Окрім зазначеного вище, не відповідають дійсності і посилання ОСОБА_1 на ті обставини, що справа, яка розглядається на теперішній час, та справа, яка вже була в провадженні Дніпровського районного суду і закрита провадженням, мають тотожний предмет, підстави та зміст, а також суб’єктний склад, тому на його думку повинна бути застосована вимога ч.3 ст.206 ЦПК України, за якою повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав не допускаються.

Згідно ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Дійсно, в провадженні Дніпровського районного суду перебувала справа за №2-67/04 за позовом ОСОБА_1 до ПП "Пасаж" про визнання договору оренди земельної ділянки частково недійсним, визнання права користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ПП "Пасаж" до ОСОБА_1 В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просив суд  визнати договір оренди земельної ділянки площею 0,0065 га за адресою: АДРЕСА_1  в м.Дніпродзержинську, укладений між ПП "Пасаж" та виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради частково недійсним, зменшивши   в договорі площу переданої в оренду земельної ділянки на 0,0065 га, виключивши з договору оренди земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 0,0065 га. та зобов’язати власника  земельної ділянки – виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради укласти з позивачем договір оренди земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0065 га. В зустрічній позовній заяві ПП "Пасаж" просило суд  про усунення перешкоди в користуванні земельною ділянкою, зобов’язання усунути кіоск з ринку за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення заборгованості по оплаті за займане місце.  Тобто, спір по справі за №2-67/04 виник щодо земельної ділянки площею 0,0065 га за адресою: АДРЕСА_1  в м.Дніпродзержинську між сторонами: ОСОБА_1 та ПП "Пасаж".

Але, що стосується даної цивільної справи, згідно ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 квітня 2010 року ця справа надійшла до Дніпровського районного суду для розгляду в частині зобов’язання ОСОБА_1 знести торгівельний павільйон площею 53,5 кв.м. на земельній ділянці 0,0058 га за адресою: АДРЕСА_1 та відновити стан земельної ділянки.

Сторонами  по даній цивільній справі є: позивач ПП “Пасаж”, відповідач ОСОБА_1, третя особа з самостійними вимогами виконавчий комітет Дніпродзержинської міської ради, треті особи: Дніпродзержинська міська Рада, управління головного архітектора Дніпродзержинської міської ради, управління земельних відносин Дніпродзержинської міської Ради, комунальне підприємство “Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації”.   Підставами в обґрунтування позову ПП "Пасаж"  є ті обставини, що ОСОБА_1  зі спірної земельної ділянки не відводилась ніяка частина, купуючи торгівельний павільйон, ОСОБА_1 не вирішив питання про відведення йому  земельної ділянки для цього павільйону, і самовільно добудував до свого торгівельного павільйону нові будови загальною площею 32,4 кв.м. на земельній ділянці, що передана позивачу в оренду. ПП “Пасаж” не надавало ОСОБА_1 згоди на передачу йому в оренду частини земельної ділянки площею 32,4 кв.м. для здійснення прибудови до торгівельного павільйону. Підставами в обґрунтування позову виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради  є  ті обставини, що відповідно до акту обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки від 09 жовтня 2008 року, складеного управлінням земельних відносин міської ради, ОСОБА_1 самовільно зайняв під торговий павільйон земельну ділянку загальною площею 0,0058 га, розташовану по АДРЕСА_1. Дана земельна ділянка передана в користування ПП “Пасаж”. Документи, що посвідчують право користування даною земельною ділянкою, ОСОБА_1 Дніпродзержинською міською радою не оформлялися.

При цьому в справі за №2-67/04 підставою в обґрунтування зустрічної позовної заяви ПП "Пасаж" був той факт, що ОСОБА_1 не виконував свої обов’язки по сплаті за займане місце, тому утворилася заборгованість тощо.

Дана цивільна справа, та цивільна справа за №2-67/04, яка перебувала в провадженні Дніпровського районного суду, мають різний суб’єктний склад, предмет та підстави, покладені сторонами в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.  

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.205, 209, 210  ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження в цивільній справі  - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали та шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                 Ковальова А.Б.

Дніпровського районного суду

    м.Дніпродзержинска