Справа №2-2427/10

Р І Ш Е Н Н Я  І М Е Н Е М

 У К Р А Ї Н И

18 червня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

              головуючого - судді Макарова М.О.

              при секретарі Ісаченко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: садове товариство «Ландиш», комунальне підприємство Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудований садовий будинок,

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на садовий будинок посилаючись на те, що йому на підставі рішення виконавчого комітету Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 19 вересня 1996 року № 131 виділено земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 0,0688 га, що розташована в садовому товаристві «Ландиш» на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області для ведення садівництва.

    На вказаній земельній ділянці в 1992 році ним самочинно було побудовано садовий будинок А, загальною площею 77,7 кв.м., основною площею 41,9 кв.м., допоміжною площею 35,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: Мс-Мансарда, Пд-Підвал, Б-альтанка, В-вбиральня, Г-теплиця, №1-Хвіртка, №2-Ворота, №3-Огорожа, І-замощення.

     В лютому 2010 року позивач звернулася до КП «БТІ» для оформлення права власності на вказане нерухоме майно, але рішенням реєстратора у реєстрації права власності йому було відмовлено, оскільки вказане нерухоме майно було   побудовано самочинно, із відхиленням від проектної та дозвільної документації.

    Згідно сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам реєстраційний номер ДП 000124 від 15 січня 2010 року, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об’єкта – садового будинку АДРЕСА_1, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, а тому позивач просив визнати за ним право власності на самочинно збудований садовий будинок А, загальною площею 77,7 кв.м., основною площею 41,9 кв.м., допоміжною площею 35,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: Мс-Мансарда, Пд-Підвал, Б-альтанка, В-вбиральня, Г-теплиця, №1-Хвіртка, №2-Ворота, №3-Огорожа, І-замощення, що знаходиться по АДРЕСА_1.

    Позивач та його представник адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

    Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.  

    Представник Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з’явився, надав листа, в якому просив справу розглянути за їхньої відсутності, позов визнали у повному обсязі.  

    Представник комунального підприємства Дніпропетровського району «БТІ» у судове засіданні не з’явився, надали суду заяву, в якій просили справу розглянути у їх відсутність.

    Представник садового  товариства «Ландиш» в судове засідання не з’явився, надав листа, в якому просив справу розглянути за їхньої відсутності, позов визнали у повному обсязі.  

    Суд заслухавши думку позивача, його представника, третьої особи ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

    Судом встановлено, що позивачці на підставі рішення виконавчого комітету Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 19 вересня 1996 року № 131 виділено земельну ділянку НОМЕР_1 загальною площею 0,0688 га, що розташована в садовому товаристві «Ландиш» на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області для ведення садівництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ДПДН № 009141, виданого 23 грудня 1996 року Ювілейною селищною радою народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області (а.с. 16).

    На вказаній земельній ділянці земельній ділянці в 1992 році позивачем самочинно було побудовано садовий будинок А, загальною площею 77,7 кв.м., основною площею 41,9 кв.м., допоміжною площею 35,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: Мс-Мансарда, Пд-Підвал, Б-альтанка, В-вбиральня, Г-теплиця, №1-Хвіртка, №2-Ворота, №3-Огорожа, І-замощення.

    Позивачем було отримано у виконавчому комітеті Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області довідку про погодження прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію, виданої на підставі рішення виконавчого комітету Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області № 406 від 16 грудня 2009 року (а.с.18,21).

    В лютому 2010 року позивач звернулася до КП «БТІ» для оформлення права власності на вказане нерухоме майно, але рішенням реєстратора у реєстрації права власності йому було відмовлено, оскільки вказане нерухоме майно було   побудовано самочинно, із відхиленням від проектної та дозвільної документації (а.с.9).

    Згідно сертифікату відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам реєстраційний номер ДП 000124 від 15 січня 2010 року, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області засвідчила відповідність закінченого будівництвом об’єкта – садового будинку АДРЕСА_1, державним стандартам, будівельним нормам і правилам, а тому позивач просив визнати за ним право власності на самочинно збудований садовий будинок А, загальною площею 77,7 кв.м., основною площею 41,9 кв.м., допоміжною площею 35,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: Мс-Мансарда, Пд-Підвал, Б-альтанка, В-вбиральня, Г-теплиця, №1-Хвіртка, №2-Ворота, №3-Огорожа, І-замощення, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.19).

     Відповідно до вимог ст. 376 ЦК України право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може  бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання  земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже забудоване нерухоме майно. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

     Встановлено, що права інших осіб в даному випадку не порушено, а тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

     Керуючись ст.ст.10,27,31,57,88,215,223 ЦПК України, ст.ст. 375,376,392 ЦК України,   суд –

В И Р І Ш И В:

     Позов ОСОБА_1 до Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: садове товариство «Ландиш», комунальне підприємство Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудований садовий будинок – задовольнити.

     Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинно збудований садовий будинок А, загальною площею 77,7 кв.м., основною площею 41,9 кв.м., допоміжною площею 35,8 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: Мс-Мансарда, Пд-Підвал, Б-альтанка, В-вбиральня, Г-теплиця, №1-Хвіртка, №2-Ворота, №3-Огорожа, І-замощення, що розташовані на земельній ділянці НОМЕР_1 в садовому товаристві «Ландиш» на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

                Суддя                                                                       М.О.Макаров