Справа № 2-1823/10

Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    09 липня 2010 року                         сел. Ювілейне

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

        головуючого – судді Макарова М.О.

        при секретарі – Ратушній Л.В.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Комунальне підприємство Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації», про визнання рішень та державного акту недійсними,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, КПДР «Бюро технічної інвентаризації», про визнання рішень та державного акту недійсними, посилаючись на те, що у період 1984-1990 pоки, вона з усного дозволу голови Кіровської селищної ради побудувала за власні кошти індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1. За її заявою, станом на 14 січня 2008 року ДРКП «БТІ» виготовило технічний паспорт на цей будинок. Згідно технічного паспорту будинок складався з цокольного поверху, першого, другого поверхів та мансарди. Загальна площа будинку становила 502, 7 кв.м, готовність будинку 69%, інвентаризаційна вартість - 857 661 грн.

У зв'язку з тим, що накопичені раніше кошти на будівництво скінчилися, в недобудованому будинку проживати було ще неможливо, роботи в селищі не було, а тому вона зупинила будівельні роботи і подалася в м. Дніпропетровськ на заробітки та в пошуках тимчасового житла.

У 1994 році з метою узаконення будівництва, вона звернулася до Кіровської селищної ради із заявою про виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку по АДРЕСА_1. Кіровська селищна рада прийняла рішення про виділення їй земельної ділянки по
АДРЕСА_1, проте рішення селищною радою пізніше було загублено про що свідчать відповіді Кіровської селищної ради №642 від 06 вересня 2007 року та архівного відділу Дніпропетровської райдержадміністрації №682 від 12 вересня 2007 року.

Доки вона намагалася отримати рішення Кіровської селищної ради, гр. ОСОБА_4, який не будучи ні власником недобудованого її будинку, ні земельної ділянки, на якій він розташований, восени 2007 року продав його, як будівельні матеріали за домашньою угодою гр. ОСОБА_3, який добудував його.

21 травня 2008 року Кіровська селищна рада рішенням №104 за заявою ОСОБА_3 узаконила за ним будинок, а рішенням №105 присвоїла цьому домоволодінню нову адресу - АДРЕСА_2.

На підставі рішення селищної ради комунальне підприємство ДРКП «Бюро технічної інвентаризації» видало ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на нерухоме майно №115 від 18 червня 2008 року.

На підставі рішення Кіровської селищної ради №435 від 05 листопада 2008 року ОСОБА_3 зареєстровано Державний акт ЯЖ № 138618 від 26 січня 2009 року на право власності на земельну ділянку на якій розташований недобудований її будинок. Державний акт виданий ДРКП «БТІ».

Вважає, що домашня угода про купівлю-продаж належних їй будівельних матеріалів у вигляді збудованого на 69% будинку, укладена таємно ОСОБА_4 та ОСОБА_3, позбавила її власності на ці матеріали та дала підстави Кіровській селищній раді узаконити за ОСОБА_3 належний їй недобудований будинок, а в подальшому і виділити йому у власність земельну ділянку, на якій розташований цей будинок.

Просила визнати недійними рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області №104 від 21 травня 2008 року  про узаконення ОСОБА_3 самовільно збудованого житлового будинку та від 05.11.2008 року. №435 про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, а також просила визнати недійсним державний акт ЯЖ №3138681 від 26.01.2009 року на право власності на земельну ділянку, що виданий ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовну заяву та просила її задовольнити.

Відповідач Кіровська селищна рада в судове засідання не з’явилися, надали листа, в якому просили справу розглянути без їх присутності та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до рішення виконкому Кіровської селищної ради № 53 від 20 листопада 1991 року гр. ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку, сараю, літньої кухні, гаражу на земельній ділянці загальною площею 0,1500 га за адресою : АДРЕСА_2.

ОСОБА_4, вказане рішення не реалізував та уклав угоду з ОСОБА_3 згідно до якої останній прийняв земельну ділянку на якій в подальшому самовільно побудував будинок літ. А. Вказаний будинок було узаконено рішенням виконавчого комітету селищної ради № 104 від 21 травня 2008 року. Також рішенням Кіровської селищної ради №435 від 05 листопада 2008 року ОСОБА_3 було передано в приватну власність земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт нерухомості, що належить останньому на праві приватної власності.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав листа з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги не визнав.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився та відповідно до довідки з адресного секторі ВГІРФО ГУМВС у Дніпропетровській області зареєстрованим або знятим з реєстрації не значиться та його місце знаходження не відоме.

Третя особа КП ДР «БТІ» в судове засідання не з’явилися.

Суд вислухавши у судовому засіданні пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не може бути задоволений виходячи з наступного.            

Відповідно до ст. 392 ЦК України Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, ОСОБА_1 в судовому засіданні, як на підставу задоволення позову, зазначила, що їй належить житловий будинок по АДРЕСА_1, а також їй було виділено і земельну ділянку за зазначеною адресою, про що було винесено Кіровською селищною радою відповідні рішення, які в подальшому були втрачені.

Як вбачається з листа №642 від 06 вересня 2007 року Кіровська селищна рада повідомляє, що рішення сесій Кіровської селищної ради до 2000 року знаходяться в архіві Дніпропетровського району, а згідно відповіді архівного відділу Дніпропетровської районної державної адміністрації від 12 вересня 2007 року №682 протоколи та рішення виконкому Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області за 1994 рік на державне зберігання до архівного відділу не передавалися, оскільки відповідно до акту №1 від 25 березня 1999 року вищевказані документи були загублені виконкомом Кіровської селищної ради, за 1992-1997 роки протоколи та рішення засідань виконкому Кіровської селищної ради передані також в неповному обсязі, а по протоколам засідань виконкому Кіровської селищної ради за 1990-1997 роки, що зберігаються в архівному відділі райдержадміністрації на виділення земельної ділянки по АДРЕСА_1 не значиться (вул. Сонячна значиться без номерів) (а.с.14,15).

Однак, як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно: будинок по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3, а також як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №138618 від 26 січня 2009 року земельна ділянка, площею 0,1500 га, що розташована по АДРЕСА_2 також належить ОСОБА_3    

Крім цього з пояснень Кіровської селищної ради за вих. №92 від 02 березня 2010 року та №323 від 07 липня 2010 року вбачається, що відповідно до рішення виконкому Кіровської селищної ради від 20.11.1991 № 53 гр. ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку, сараю, літньої кухні, гаражу на земельній ділянці загальною площею 0,1500 га за адресою : АДРЕСА_2.

ОСОБА_4, вказане рішення не реалізував та уклав угоду з ОСОБА_3 згідно до якої останній прийняв земельну ділянку на якій в подальшому самовільно побудував будинок літ. А. Вказаний будинок було узаконено рішенням виконавчого комітету селищної ради від 21.05.2008 № 104. Також рішенням Кіровської селищної ради від 05.11.2008 № 435 ОСОБА_3 було передано в приватну власність земельну ділянку, на якій розташовано об’єкт нерухомості, що належить останньому на праві приватної власності.

А відповідно до листа КП ДР «БТІ» за вих. №694/01-09 від 01 липня 2010 року, згідно з архівними данними та данними електронного Реєстру прав власності станом на 30.06.10р., нерухоме майно по Дніпропетровському р-ну, належне ОСОБА_1, в «БТІ» не зареєстроване. Житловий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності від 25.06.08р. Документи на будинок АДРЕСА_1 в «БТІ» не оформлялись.

Також позивачкою були представлені копії квитанцій, чеків та накладних, але з них не можливо встановити, що саме ці матеріали придбавались позивачкою для будівництва спірного будинку, чи вони були придбані іншою особою.

Що стосується показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, то суд не може їх прийняти до уваги, оскільки зазначені свідки в судовому засіданні будь-яких пояснень та доказів, того, що саме позивачці було виділено спірну земельну ділянку, на якій вона побудувала спірний будинок не надали.

Відповідно до ст.10 ЦПК України с торони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно ст.ст. 11, 60 ЦПК України с уд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, проте позивач інших доказів на підтвердження своїх вимог не надала, у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволенні, а тому в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Дніпропетровське районне Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», про визнання рішень та державного акту недійсними - відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                     М.О. Макаров