2-1603/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

/вступна та резолютивна частини/

07 червня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді                                 Пархоменко О.В.,

при секретарі                                         Гордієнко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2008- 2009 роки,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради щодо невиплати йому щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із суми мінімальної заробітної плати за виключенням суми фактично проведених виплат , стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради на його користь суму щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період 2008- 2009 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення суми фактично проведених виплат, а саме суму у розмірі 6 505 грн.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, враховуючи об’ємність мотивувальної частини та те, що для виготовлення повного тексту рішення необхідний значний час, керуючись п.3 ст. 209 ЦПК України , згідно якої складання повного рішення може бути відкладене на строк не більше ніж п’ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частину суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, суд оголошує резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного та ст.ст. 19,92 Конституції України, ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2008- 2009 роки в розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із суми мінімальної заробітної плати з урахуванням суми фактично проведених виплат у розмірі 5 625 гривен /п’ять тисяч шістсот двадцять п’ять грн./.

В інший частині позов залишити без задоволення.

Копію рішення направити відповідачу для відома.

Повний текст рішення буде виготовлений 11 червня 2010 року.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд.

Суддя                                                  Пархоменко О.В.

2-1603/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 червня 2010 року Ірпінський міський суд Київської області в складі

головуючого судді                                 Пархоменко О.В.,

при секретарі                                         Гордієнко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2008- 2009 роки,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він являється ліквідатором аварії на ЧАЕС 2 категорії і згідно ч. 4 ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Вказує, що він отримував зазначену допомогу у розмірі, який встановлено у відповідності до постанови КМУ “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ № 836 від 26 липня 1996 року, що на його думку є порушенням наданих йому Конституцією України прав. На його звернення до відповідача про виплату вказаної допомоги у відповідності до ст. 48 вказаного закону за виключенням суми фактично проведених виплат, йому було відмовлено, а тому він вважає дії відповідача такими, що порушують надані йому чинним законодавством права, в зв’язку із чим він змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради щодо невиплати йому щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із суми мінімальної заробітної плати за виключенням суми фактично проведених виплат , стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради на його користь суму щорічної допомоги на оздоровлення, передбачену ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період 2008- 2009 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення суми фактично проведених виплат, а саме суму у розмірі 6 505 грн.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позов підтримав, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити..

Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій вказує, що просить розглядати справу в його відсутність, позов не визнає та надав суду письмові заперечення, в яких вказує, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії і через управління праці та соціального захисту отримує щорічну допомогу на оздоровлення.  Відповідно до ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії має виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Відповідно до ст. 62 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” роз’яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності. Постановою № 562 від 12.07.2005 року Кабінет Міністрів України встановив розміри щорічної допомоги на оздоровлення, а саме : інвалідам І та ІІ групи – 120 грн., учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії – 100 грн., інвалідам ІІІ групи та дітям-інвалідам – 90 грн.; учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей – 75 грн. Відповідно до п. 11 ст. 28 розділу ІІ Закону України “ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Тому у 2008 році позивачу допомога нарахована та виплачена у розмірі 100 грн. Відповідно до ст. 71 розділу УІ Закону України “ Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. В 2009 році виплата щорічної допомоги на оздоровлення проведена в сумі 100 гривен. Враховуючи те, що бюджетні призначення на виплату щорічної допомоги на оздоровлення не враховували їх виплату у розмірах, встановлених Законом України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, вважає, що відсутні підстави для виплати допомоги у розмірі, зазначеному в позовній заяві.

В зв’язку із цим суд, заслухавши думку позивача ОСОБА_1, вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії і через Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області отримує щорічну допомогу на оздоровлення. Згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області від 25.05.2010 року № 2284 позивачу 18.03.2008 р. та 09.10.2009 року відповідачем виплачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 100 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України  від 12.07.2005 року № 562.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому допомоги на оздоровлення, однак відповідач своїм листом від 10.03.2010 року № 1130-Б відмовив у перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, посилаючись на постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 та від 12 липня 2005 року № 562.

У відповідності до ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.

Таким чином позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, виходячи з положень ч.4 ст. 48 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача у письмовому запереченні про необхідність застосування постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року для визначення розміру виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки зазначеною постановою встановлено розміри такої виплати у конкретній сумі, що суперечить вимогам ч.4 ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, якими встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

У даному випадку мають враховуватись засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина та основи соціального захисту.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За таких обставин суд приходить до висновку що відповідач незаконно відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки відповідно до  ч.4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

В зв’язку із цим суд вважає за необхідне визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з того, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення повинен становити 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

Як вбачається із вищезазначеної довідки відповідача від 25.05.2010 року № 2284 розмір щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2008-2009 роки з розрахунку п’яти мінімальних заробітних плат згідно ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з урахуванням виплачених сум допомоги становив би за 2008 рік – 2 475,0 грн., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати 18.03.2008 року – 515,00 грн., а за 2009 рік –3 150,0 грн., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати 09.10.2009 року – 650 грн., а всього 5 625,0 гривен.

В зв’язку із вищевикладеним суд вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути щорічну допомогу на оздоровлення за 2008- 2009 роки у відповідності до вимог ч.4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням виплачених сум допомоги в розмірі 5 625,0 гривен.

Таким чином суд задовольняє заявлений позов частково.

На підставі викладеного та ст.ст. 19,92 Конституції України, ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 15, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2008- 2009 роки в розмірі, встановленому ч.4 ст. 48 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із суми мінімальної заробітної плати з урахуванням суми фактично проведених виплат у розмірі 5 625 гривен /п’ять тисяч шістсот двадцять п’ять грн./.

В інший частині позов залишити без задоволення.

Копію рішення направити відповідачу для відома.

Повний текст рішення буде виготовлений 11 червня 2010 року.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд.

Суддя                                                  Пархоменко О.В.