Справа № 2-1176

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року                                                                                               місто Одеса

Київський районний суд міста Одеси  у складі:

Головуючого судді          -   Непоради М.П.

при секретарі                    -   Яіцької А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммец-Україна»

до

ОСОБА_2, ОСОБА_3

про

стягнення заборгованості за договором кредиту,

Встановив:

 Позивач ПАТ «Банк Петроккомец-Україна» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 146 736,17 грн., суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, сповіщалася належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав в повному обсязі, пояснивши суду, що він не змог своєчасно розрахуватися із позивачем, так як зараз у нього тяжке матеріальне становище.

Відповідач ОСОБА_3, в судове засідання не з'явилася, з позовом ознайомлена, сповіщалася належним чином про час та місце слухання справи, заяви про розгляд справи за її відсутністю до суду не надходило.

У відповідності до ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши та з'ясувавши обставини по справі, вважає що позов підлягає задоволенню з наступний підстав.

Правовідносини між сторонами врегульовані цивільним законодавством України.

В судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна», правонаступником якого є ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» та ОСОБА_2 (відповідач 1) 9 вересня 2008 року був укладений кредитний договір № 10.1/697А.

За умовами кредитного договору відповідач 1 отримав від позивача кредит у сумі 18 230,00 доларів США на придбання автомобілю марки Nissan, модель NIDA, реєстраційний номер НОМЕР_1

Відповідно до ч. 1 і п. 1.3. кредитного договору № 10.1/697А від 09.09.2008 року, забезпеченням виконання зобов'язань відповідача 1 є зазначений автомобіль, що належить йому на підставі права власності.

Зазначений автомобіль є предметом договору застави, укладеного 09 вересня 2008 року між позивачем та відповідачем 1, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстровано в реєстрі за № 4347.

Від відповідача 1 була отримана письмова згода на укладення кредитного договору та договору застави автомобіля, що є об'єктом спільної сумісної власності відповідача 1 та відповідача ОСОБА_3 (відповідач 2).

В якості забезпечення кредитного договору між позивачем та відповідачем 2 09 вересня 2008 року було укладено договір поруки № 10.1/697А/1, який підписаний відповідачем 1 та відповідачем 2.

Згідно розділу 1 кредитного договору відповідач 1 зобов'язався сплачувати на користь банку 15% річних за користування кредитом.

Термін дії зазначеного кредитного договору до 08 вересня 2015 року.

Умовами кредитного договору встановлено, що відповідач 1 зобов'язаний здійснювати починаючи з 01.10.2008 року погашення відповідної частини кредиту та погашення нарахованих, згідно п.п. 1.5, 1.6 кредитного договору за попередній місяць процентів та нарахованої, згідно п. 1.5.2 кредитного договору комісії за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів по 10 число кожного місяця.

Позивач виконав умови кредитного договору – надав кредит відповідачу 1 , який придбав за кредитні кошти вищезазначений автомобіль.

Відповідачем 1 допущені порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором, а саме було порушено встановлений кредитним договором графік погашення кредиту.

Позивач неодноразово звертався до відповідачів з попередженнями про прострочення платежу по кредиту, що підтверджується доказами, які залучені до матеріалів справи, але відповідачі не реагували на вимоги без пояснення обставин.

Ст. 3 ч. 2 кредитного договору передбачені штрафні санкції «за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язано по цьому договору та позичальник несе відповідальність у порядку та на умовах визначених цим договором».

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частками (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишається, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.9.1, п. 1.9 ст. 1 ч. 2 кредитного договору у випадку невиконання відповідачем умов договору кредиту або умов договору застави, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань у цілому, або у визначеній банком частині.

Згідно  п. 6.4. ст. 6 Договору застави, заставодержатель має право звернутися до уповноважених органів за захистом своїх прав, у порядку, встановленому законодавством.

Як пояснив в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 заставний автомобіль він передав працівниками банку.

Відповідно до ст. 3 договору поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 зобов'язалася сплатити банку прострочену заборгованість за основною сумою кредиту, прострочену суму несплачених відсотків за користування кредитом; штрафу та пені; відшкодування судових витрат та інших збитків банку, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором.

  Згідно вимог ч. 1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення Боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Станом на 2 вересня 2009  року загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем складає 18 387,99  доларів США що відповідно курсу НБУ на 02.09.2009 року становить 146 736,17 грн. в тому числі: поточна заборгованість за кредитом – 126 163,80 грн.; прострочена заборгованість за основною сумою кредиту – 11 939,60 грн.; прострочена заборгованість суми несплачених відсотків – 5 453,61 грн.; комісія за проведення розрахунків зі списання та зарахування коштів – 43,11 грн.; пеня – 1 337,70 грн.

З'ясувавши всі обставини по справі та надані докази, суд доходить до висновку про те, що позов Публічного акціонерного товариства ««Банк Петрокоммец-Україна»» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту  підлягає задоволенню що відповідає вимогам справедливості і відповідності, при цьому виходячи із засад розумності та виваженості, та враховує той факт, що відповідач ОСОБА_2 повністю визнав позовні вимоги.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки суд задовольняє позовні вимоги позивача, то витрати, понесені ним на розгляд цивільної справи також мають бути стягнуті з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір.

Позивачем було сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 19621999  від 18 вересня 2009 р. та сплачено судовий збір, що також підтвердується меморіальним ордером № 19621991 від 18 вересня 2009 року.

Тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  також підлягають задоволенню у повному обсязі.

    Керуючись ст. 543, 551, 554, 553, 549, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 79, 88, 208, 209, 213, 217, 218, 223  ЦПК України,   суд, -

ВИРІШИВ:

    Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммец-Україна» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2  (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою м. АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3,  ідентифікаційний номер НОМЕР_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммец-Україна»  (поштова адреса м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20 к/р 32004172301 в Управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300120, код ЕДРПОУ 22906155, рахунок для зачислення заборгованості за кредитом № 2909900007 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна, код банку 300120) заборгованість за договором кредиту  № 10.1/697А від 09.09.2008 року в розмірі 146 736 (сто сорок шість тисяч сімсот тридцять шість) грн. 17 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2  (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою м. АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3,  ідентифікаційний номер НОМЕР_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммец-Україна»  (поштова адреса м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20 к/р 32004172301 в Управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300120, код ЕДРПОУ 22906155, рахунок для зачислення заборгованості за кредитом № 2909900007 в ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна, код банку 300120) судові витрати в сумі 1467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн. 32 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею Ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий                                                                                                           М.П. Непорада