Справа  №2-А- 937/10

            ПОСТАНОВА

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                 23 квітня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

 головуючого -      судді Кадрової О.О.

при секретарі -        Панченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративний позов Начальника  Київського   районного   відділу   Одеського   міського   управління   Головного управління Міністерства внутрішніх справ України  в  Одеській  області до громадина Грузії ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України та заборону в'їзду на територію України терміном на один рік,

ВСТАНОВИВ:

Начальник Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про примусове видворення за межі України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина Грузії та заборону відповідачу в'їзду на територію України строком на один рік.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, додатково пояснивши, що 22 березня 2010 року до чергової частини Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області співробітниками СГІРФО Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з адреси: м. Одеса, вул. Зої Космодем?’янської, 3 для перевірки законності перебування на території України був доставлений громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець республіки Грузія.

Для перевірки, громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження надав національний паспорт серії НОМЕР_1, виданий 12.08.2009 року терміном дії до 12.09.2019 року.

Перевіркою паспорту встановлено, що до України громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження прибув в Україну 14.09.2009 року через  КПП «Іллічівський МТП», поромом. На момент затримання займався трудовою діяльністю.

Реєстрації за місцем проживання у національному паспорті у громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження немає. З пояснення вищезазначеного громадянина, встановлено, що він прибув на територію України з метою працевлаштування, весь час, який знаходився на території України працював на різноманітних будівельних майданчиках м. Одеси без відповідного дозволу. Постійного міста мешкання не має. У державний центр зайнятості не звертався, документів на право працевлаштування на території України, регламентуюче порядок зайняття трудовою діяльністю іноземних громадян. Після дозволеного терміну перебування в державі ( 90 діб) будь-яких заходів для подовження терміну перебування не уживав. Притягувався до адміністративної відповідальності за ст.. 203 ч.1 КУпАП України.

Термін реєстрації у громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження закінчився 14.12.2009 року. Після закінчення дозволеного терміну перебування в Україні до органів внутрішніх справ з приводу реєстрації не звертався, з території держави не виїхав, в Україні перебував на нелегальному становищу. Також перевіркою встановлено, що 23.02.2010 року СГІРФЛ Київського РВ було прийнято рішення про видворення, однак громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження територію держави не покинув.

В даний час громадянин ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження перебуває на території України у порушення діючого законодавства, ухиляється від виїзду на Батьківщину після закінчення визначеного йому терміну перебування на території України, законних джерел існування у нього не має.

Підстав для можливого продовження терміну перебування на території України не має.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд примусово видворити за межі України громадянина Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження та заборонити відповідачу  в'їзд на територію України строком на один рік.

            Відповідач у судове засідання не з’явився, однак повідомлявся належним чином,

але причини неявки суду не повідомив. Згідно, наявного у матеріалах справи, пояснення відповідача, він повністю визнає порушення правил перебування на території України та зобов’язується в найближчий час покинути територію України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»  за порушення  іноземцями  та особами  без  громадянства  встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» за рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення вказаного рішення, іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до ЗО днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення. Орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця, або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Громадянин Грузії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, з дня прибуття на територію України термін дії реєстрації не продовжував щодо подальшого перебування на території держави, заходів для легалізації не вживав та мешкав на нелегальному становищі.

Органами внутрішніх справ СГІРФО Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області прийнято рішення  про видворення з території України відповідача та заборони йому в'їзду на територію України строком на один рік.

Для виконання рішення відповідачу був встановлений строк для добровільного виїзду за межі України, але у встановлений строк відповідач рішення органів внутрішніх справ не виконав.

Враховуючи те, що затримання і примусове видворення з України іноземця здійснюється органами внутрішніх справ тільки на підставі постанови суду, яка приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, якщо іноземець ухиляється від виїзду після прийняття рішення про видворення, та те, що рішення СГІРФО Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області не оскаржувалось, але й у встановлений строк виконане не було, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення адміністративного позову та про примусове видворення громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, з подальшою забороною в'їзду на територію України.

Керуючись ст. 26 Конституції України, ст. ст. 8. 30. 32. Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 158-163, 184-186,254, 256 ч.2 п. З КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Начальника Київського районного відділу Одеського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області до громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження  про примусове видворення за межі України та заборону в'їзду на територію України терміном на один рік - задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Заборонити громадянину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в'їзд на територію України терміном на один рік.

           Допустити негайне виконання постанови.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси. Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження але не подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий