Справа № 2а-837/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11 червня 2010 р. Дніпровський райсуд
м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області
(як адміністративний суд)
у складі: головуючого судді Кір’яка А.В.,
при секретарі Бойко Н.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області к-на міліції Журавель Романа Валерійовича про визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопрушення та закриття провадження у справі,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1, 21 квітня 2010 року звернувся до інспектора Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області к-на міліції Журавель Романа Валерійовича і просить суд: поновити строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, визнати протиправною і скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, а також закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Свій адміністративний позов позивач обґрунтовує тим, що 18 березня 2010 року відносно позивача інспектором Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області к-ном міліції Журавель Романом Валерійовичем була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, серії АН № 618032, згідно якої на позивача було накладено штраф у розмірі 300 грн.
Вважає постанову протиправною і просить суд скасувати постанову, а провадження про адміністративне правопорушення закрити в зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідач – інспектор Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області к-н міліції Журавель Роман Валерійович в судове засідання не з’явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином судовою повісткою, направленою рекомендованим листом з повідомленням.
Дослідивши матеріали справи, допитавши позивача, свідка, суд вважає, що адміністративний позову підлягає задоволенню з наступних підстав.
1) статтею 14-1 КУпАП передбачено, що «до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники(співласники) транспортних засобів». В судовому засіданні встановлено, що правопорушення, яке начебто мало місце, було зафіксоване технічним засобом «Візір», про що зазначено в самій постанові (серійний номер приладу № 0812585 ), який не є спеціальним засобом, що працює в автоматичному режимі , так як він взагалі не працює в автоматичному режимі. Навпаки, для того, щоб зафіксувати чи мало місце правопорушення, потрібно уповноваженому працівнику ДАІ «…у той момент, коли на кольоровому дісплеї приладу відображається один автомобіль і біль менш видно його номерний знак, натиснути кнопку «Контроль» на приладі для того, щоб отримати фотографію» (див. методичні рекомендації по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візір»). Тільки після натиснення робітником ДАІ кнопки «Контроль» на приладі «Візір» можна отримати фото транспортного засобу. Без втручання людини «Візір» не може фіксувати наявність правопорушення;
2) діюча ст. 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права та ін. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Але, при застосуванні ст. 14-1 КУпАП у зв’язку з фіксацією правопорушення автоматичними приладами органу ДАІ невідома особа, яка керувала транспортним засобом, у зв’язку з чим до відповідальності за таке правопорушення притягається власник транспортного засобу, а за наявності обставин, які свідчать про вчинення такого правопорушення іншою особою, власник транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок притиправних дій інших осіб, тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з’ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення. У випадку ж використання технічного засобу «Візір», особа, яка порушила правила дорожнього руху, повинна бути встановлена працівниками ДАІ , оскільки використання цього приладу без допомоги працівника ДАІ неможливо. Таким чином, у даному випадку працівник ДАІ, фіксуючи правопорушення, мав реальну можливість зупинити правопорушника, скласти протокол по адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення у порядку, передбаченому ст. 256 КУпАП . Але відповідачем 18.03.2010 року стосовно позивача, або стосовно особи, яка керувала належним їй автомобілем, жодного протоколу складено не було; у порушення конституційних прав позивача постанова про притягнення його до
адміністративної відповідальності була винесена без попереднього ознайомлення його з матеріалами справи, без отримання його пояснень, без реалізації його права на захист за допомогою адвоката чи фахівця у галузі права;
3) В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача була складена постанова серія АН № 618032 від 18.03.2010 року, згідно якій його притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за те, що він 18 березня 2010 року о 10 годині 39 хвилині в м. Дніпропетровську на пр. Карла Маркса, керуючи автомобілем „Фольксваген Гольф” дн НОМЕР_1 здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 „Зупинку заборонено” в порушення п.8.1 ПДР України.
Але при цьому на фото, яке додане до постанови, ніяк не можна визначити, що правопорушення взагалі мало місце , оскільки:
- на фото не видно повну картина місця (відрізку шляху), де ніби мало місце порушення.
Те, що на фото є надпис «18.03.10 10:39:08 та майже не видно державний номер автомобіля, не може свідчити про вчинення ким-небудь правопорушення, так як параметри роботи приладу «Візір» налаштовуються людиною за допомогою кнопки «Настройки», а не автоматично. За допомогою цієї ж кнопки «Настройки» встановлюються: дата та час. Що дає можливість припустити що правопорушення вчинено в інший час. Крім того на зробленому фото не можна з”ясувати місця вчинення правопорушення.
4) в силу ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність . Статті ж 10 та 11 КУпАП визначають умисну та необережну вину особи , яка вчинила якісь дії чи бездіяльність, що посягають на вказані вище об’єкти, а саме:
- особа усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала, або свідомо допускала настання цих наслідків (умисел);
- передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Судом встановлено, що згідно постанови серії АН 618032 від 18 березня 2010 року, винесеної інспектором Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області к-ном міліції Журавель Романом Валерійовичем, як власника транспортного засобу визнано винним у тому, що не встановлена особа 18 березня 2010 року о 10 годині 39 хвилині в м. Дніпропетровську на пр. Карла Маркса, керуючи автомобілем „Фольксваген Гольф” дн НОМЕР_1 здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 „Зупинку заборонено”, за що на позивача за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КупАП, накладено стягнення у розмірі 300 гривень.
За думкою суду, внесена Законом України від 24.09.2008 року в Кодекс України про адміністративні правопорушення стаття 14-1, згідно з якою адміністративна відповідальність можлива без вчинення особою (власником транспортного засобу) правопорушення та без вини у вигляді умислу чи необережності, повністю суперечить приведеному вище поняттю адміністративного порушення , так як з диспозиції цієї статті не зрозуміло: за які ж саме дії чи бездіяльність буде нести відповідальність власник транспортного засобу? Яка форма вини власника (умисел чи необережність) є у тому, що якась інша особа, керуючи належним власникові транспортним засобом, скоїла правопорушення?
З вищенаведеного видно, що сама стаття 14-1 КУпАП , якою по суті законодавцем помилково введено тільки протиправність самого факту існування у особи права власності на транспортний засіб і можливість притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності без вчинення ним яких небудь дій або бездіяльності та без вини, - грубо порушує права власників транспортних засобів і позивачки теж.
Згідно зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про притиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але відповідачем інших доказів, які б підтверджували, що за кермом автомобіля у вказані в постанові місці, час та дату був саме позивач, суду не надано. Тоді суду незрозуміло, що ж такого вчинив протиправного у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху позивач та як він може нести відповідальність по ст. 122 ч.1 КУпАП за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, коли не доведена його участь в управлінні транспортним засобом, тоді як диспозиція цієї статті (122 ч.1 КУпАП) передбачає відповідальність тільки водіїв транспортних засобів, а не власників ?
В силу ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень…, та про зобов’язання вчинити певні дії…, а також прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Тому суд вважає, що оскаржувана постанова відповідача повинна бути визнана судом протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно зі ст. 247 ч.1 п.1 провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Зважаючи на це, суд, не вбачаючи у яких-небудь діях позивача склад якого-небудь з правопорушень, передбачених статтями КУпАП, а також на те, що не встановлена особа, 18 березня 2010 року о 10 годині 39 хвилині в м. Дніпропетровську на пр. Карла Маркса, керуючи автомобілем „Фольксваген Гольф” дн НОМЕР_1 здійснила зупинку в зоні дії знаку 3.34 „Зупинку заборонено”... - вважає, що провадження у справі на підставі ст. 247 ч.1 КУпАП підлягає закриттю.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного нею строку для звернення до суду з адміністративним позовом, суд приймає до уваги, що позивач ОСОБА_1, одержавши копію постанови лише 02. 04. 2010 року, а тоді 21. 04. 2010 року звернувся з позовом до суду, тобто пропустив передбачений ст. 289 КУпАП десятиденний строк для оскарження цієї постанови з поважних причин. Тому суд приходить до висновку про його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14-1, 122, 247, 254, 256, 258, 288, 289 КУпАП та ст.ст. 99,158-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області к-на міліції Журавель Романа Валерійовича про визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопрушення та закриття провадження у справі - задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 пропущений ним строк, на оскарження постанови серії АН № 618032 інспектора Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області к-на міліції Журавель Романа Валерійовича від 18.03. 2010 року.
Постанову серії АН № 618032 інспектора Дніпропетровського взводу ДПС ДАІ підпорядкованого УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області к-на міліції Журавель Романа Валерійовича від 18.03. 2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі.
Суддя А.В.Кір’як