Справа № 2-О-115/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        31 березня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Гниличенко М.В.

при секретарі –          Марковій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів, -

ВСТАНОВИВ:

       Заявниця звернулася до суду з заявою, в якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючих документів, а саме: свідоцтва про право власності на житло, розпорядження органу приватизації, договору дарування від 28 лютого 1997 року, договору дарування від 29 січня 1998 року, договору купівлі-продажу від 22.04.1997 року,  посилаючись на те, що при отриманні нового паспорта її прізвище було зазначено як  «ОСОБА_1», однак у вищевказаних правовстановлюючих документах прізвище заявниці зазначено як «ОСОБА_1», у зв’язку з чим заявниця була змушена звернутися до суду з даною заявою.  

       У судовому засіданні представник заявниці підтримала заявлені вимоги у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

       Суд, вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

        У судовому засіданні встановлено, що 17 березня 2004 року Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області заявниці було видано паспорт, в якому її прізвище українською мовою зазначено як «ОСОБА_1», російською як «ОСОБА_1».  

        Правовстановлюючі документи були видані заявнику на прізвище «ОСОБА_1», відповідно до паспорту, який був у заявника раніше. Так у договорах купівлі-продажу №2043 та №2044 від 28 вересня 2000 року його прізвище заявника зазначено як «ОСОБА_1».

       Таким чином прізвище заявника, яке зазначено у паспорті «Анфьоров» не відповідає прізвищу, яке зазначено у правовстановлюючих документах «ОСОБА_1».

       Ця обставина перешкоджає заявнику здійснювати його права як власника у зв’язку з чим він звернувся до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу

        У судовому засіданні заявник на підтвердження доводів своєї заяви надав суду наступні докази:

-   Паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданого Київським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 20 жовтня 2000 року на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 8).

-   Посвідчення водія НОМЕР_3 від 06.06.1999 року, видане на ім’я ОСОБА_2 (а.с. 6)

-   Посвідчення водія НОМЕР_4 від 27.11.2009 року, видане на ім’я ОСОБА_2. (а.с. 14 ).

-   Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_5 від 04.05.1998 року, видане на ім’я ОСОБА_2. (а.с.7).

-   Картка фізичної особи – платника податків, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 від 21.04.2008 року, видане на ім’я ОСОБА_2. (а.с.12).

-   Запис акту про укладення шлюбу №42 від 18 січня 1990 року, в якому прізвище заявника вказано російською мовою «ОСОБА_2».

-   Договір купівлі-продажу від 28.09.2000 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, де прізвище заявника зазначено як «ОСОБА_2».

-   Договір купівлі-продажу від 28.09.2000 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, де прізвище заявника зазначено як «ОСОБА_2».

       Таким чином, на підставі досліджених доказів у справі, суд приходить до висновку, що вони є достатніми для задоволення вимог заявника, тому суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, встановлює факт приналежності правовстановлюючого документа заявнику.

        Керуючись ст. ст. 213-215, 218, 223, п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд -                                        

ВИРІШИВ:

        Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів – задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 - свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_6, виданого 17 травня 1993 року Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, виданого на ім’я ОСОБА_1.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 – розпорядження органу приватизації УЖКГ за №10551, виданого 17 травня 1993 року  на ім’я ОСОБА_1.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1  – договору дарування від 28.02.1997 року, за яким ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 подарували, а ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за №2607.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 – договору дарування від 29.01.1998 року, за яким ОСОБА_12 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар квартиру АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за №1166.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 – договору купівлі-продажу від 22.04.1997 року, укладеного між ОСОБА_13, ОСОБА_14, який діяв особисто та зі згоди матері ОСОБА_13 та ОСОБА_6, за яким ОСОБА_13, ОСОБА_14, який діяв особисто та зі згоди матері ОСОБА_13 продали, а ОСОБА_15 купила квартиру АДРЕСА_2, посвідченого на Одеській товарній біржі, зареєстрованого в журналі біржових угод з нерухомістю за №20107.

       Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                        Суддя                                                          М.В.Гниличенко