Справа №2 -706/2010

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

Іменем     України

08 липня 2010 року                    Дніпровський районний суд

                                                          м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області

          в складі: головуючого судді         Кір'яка А.В.

           при секретарі               Бойко Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 і просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дітьми віку повноліття. Обґрунтовуючи позов, зазначає, що вона з відповідачем по справі з 06 листопада 2004 р. перебувають зареєстрованому шлоюбі, від якого  мають неповнолітніх дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. З серпня 2009 року по теперішній час позивач з відповідачем проживають окремо, шлюбні відносини між ними фактично припиненили, спільне господарство не ведуть. Діти проживають разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач на утримання дитини добровільно матеріальну допомогу не надає. Відповідач працює, працездатний і тому моє змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.  У зв’язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився  та про причини своїх неявок суд не повідомив, хоча про день та час сьогоднішнього судового засідання була належним чином повідомлений судовою повісткою, про що свідчить особистий підпис на розписці, яка приєднана до матеріалів справи.

Зі згоди  позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення  позивача та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо даних про права та обов’язки сторін і тому згідно зі ст. 169 ч.4 ЦПК України є всі підстави для винесення заочного рішення  на підставі наявних у справі доказів, а вимоги ОСОБА_1  підлягають задоволенню, так як в судовому засіданні з’ясовані фактичні взаємовідносини сторін та дійсні причини позову про про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, а саме:  сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 06 литопада 2004 року, відповідно до свідоцтва про одруження виданого відділом РАЦС Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська від 06 листопада 2004 року, від якого мають неповнолітніх дітей– ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до свідоцтва про народження виданого відділом РАЦС Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська від 01 вересня 2006 року та 04 липня 2006 року, відповідно . З серпня 2009 року по теперішній час позивач з відповідачем проживають окремо, шлюбні відносини між ними фактично припиненили, спільне господарство не ведуть. Діти проживають разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач на утримання дитини добровільно матеріальну допомогу не надає. Відповідач працює, працездатний і тому моє змогу надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. В силу ст.181 СК України той із них, хто проживає окремо від дитини може добровільно брати участь у її утриманні в грошовій або натуральній формі за домовленістю між батьками дітей, а коли домовленості немає – за рішенням суду. В судовому засіданні встановлено, що відповідач є батьком дитини, що підтверджується копією свідоцтва  про народження.  

Відповідно до ст.182 СК України  при вирішенні питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище як дитини, так і платника аліментів, - і вважає за можливе стягувати з відповідача аліменти у  розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менкше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку  щомісячно з дня звернення до суду до досягнення дітьми -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, повноліття.

Суд дійшов до переконання, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 180-183,191 СК України та  ст. ст. 10, 59, 60, 213-215,218,224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.

Стягувати з  ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, який мешкає за адресою:  АДРЕСА_1,  приватного підприємця, аліменти на утримання неповнолітніх доньок : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для  кожної дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1, починаючи з 09 лютого 2010 року і до досягнення доньками повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 51 (п”ятдесят одна) гривна і 120 (сто двадцять) гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150 (сто п”ятдесят) гривень у відшкодування її витрат, пов”язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення в частині суми місячного платежу допустити до негайного виконання.

Копію даного рішення напрвити відповідачу рекомендованим листом не пізніше п”яти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя                                                                                 Кір'як А.В.