Справа № 2-9937/10
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2010 року Приморський районний суд м.Одеси у складі
головуючого - судді Андрухіва В.В.
при секретарі Василенко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Одеської міської ради про визнання права власності на реконструйовану квартиру, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Одеської міської ради про визнання права власності на реконструйовану квартиру,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Одеської міської ради, в якому просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею 23,8 кв.м, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20.04.2010 року він уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 55/100 частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 60 кв.м, житловою 39,3 кв.м, договір був нотаріально посвідчений. На момент підписання договору позивач здійснив повний розрахунок, але зареєструвати у встановленому законом порядку даний договір він досі не може, оскільки ОСОБА_2 на момент укладання договору купівлі-продажу провела реконструкцію. Так, внаслідок реконструкції належних їй квартир, з’явилися дві самостійні квартири, а саме: квартира АДРЕСА_3, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м., розташована на другому поверсі та квартира АДРЕСА_2, загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею 23,8 кв.м. Відповідно технічного висновку, виготовленого СПД Буди кін, загальний технічний стан будівельних конструкцій квартир № 20 та № 12 після реконструкції є задовільним та подальша експлуатація безпечною. В зв’язку з тим, що позивач не може розпорядитися своєю власністю, вимушений звернутися до суду.
Крім того, ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Одеської міської ради, в якому просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що дійсно 20.04.2010 року вона уклала з ОСОБА_1 договір купівлі-продажу 55/100 частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 60 кв.м, житловою 39,3 кв.м, договір був нотаріально посвідчений. На момент підписання договору ОСОБА_1 здійснив повний розрахунок. ОСОБА_2 також зазначала, що на момент підписання договору, вона була власником двох квартир: перша АДРЕСА_3, що розташована на другому поверсі, загальною площею 42,2 кв.м., житловою 13,6 кв.м., та належала їй на підставі свідоцтва про право власності від 16.09.2003 року № 2046, зареєстрованого в КП «ОМБТІтаРОН» 29.12.2003 року, та друга АДРЕСА_2, яка була розташована на першому та частково на другому поверсі, загальною площею 60,0 кв.м, житловою площею 39,3 кв.м, та належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право вланості від 16.09.2003 року за № 2046, зареєстрованого в КП «ОМБТІтаРОН» 29.12.2003 року. Внаслідок реконструкції належних їй квартир, з’явилися дві самостійні квартири, а саме: квартира АДРЕСА_3, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м., розташована на другому поверсі та квартира АДРЕСА_2, загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею 23,8 кв.м. Відповідно технічного висновку, загальний технічний стан будівельних конструкцій квартир № 20 та № 12 після реконструкції є задовільним та подальша експлуатація безпечною. В зв’язку з тим, що ОСОБА_2 не може розпорядитися своєю власністю, вимушена також звернутися до суду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник, повідомлені належним чином, до суду не з’явилися. Представник ОСОБА_1 надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав, зустрічний позов визнав.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник, повідомлені належним чином, до суду не з’явилися. Представник ОСОБА_2 надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 визнав та підтримав зустрічний позов.
Представник Одеської міської Ради в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважність причини неявки суд не сповістив.
Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 була власником двох квартир: АДРЕСА_3 що розташована на другому поверсі, загальною площею 42,2 кв.м., житловою 13,6 кв.м., та на належала їй на підставі свідоцтва про право власності від 16.09.2003 року № 2046, зареєстрованого в КП «ОМБТІтаРОН» 29.12.2003 року, та АДРЕСА_3, яка була розташована на першому та частково на другому поверсі, загальною площею 60,0 кв.м, житловою площею 39,3 кв.м, та належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 16.09.2003 року за № 2046, зареєстрованого в КП «ОМБТІтаРОН» 29.12.2003 року.
20.04.2010 року ОСОБА_1 уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 55/100 частини квартири АДРЕСА_2, загальною площею 60 кв.м, житловою 39,3 кв.м, договір був нотаріально посвідчений.
На момент підписання договору позивач здійснив повний розрахунок, але зареєструвати у встановленому законом порядку даний договір він досі не може, оскільки ОСОБА_2 на момент укладання договору купівлі-продажу провела реконструкцію.
Так, внаслідок реконструкції належних ОСОБА_2 квартир, з’явилися дві самостійні квартири, а саме: квартира АДРЕСА_3, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м., розташована на другому поверсі та квартира АДРЕСА_2, загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею 23,8 кв.м.
Відповідно технічного висновку, виготовленого СПД Буди кін, загальний технічний стан будівельних конструкцій квартир № 20 та № 12 після реконструкції є задовільним та подальша експлуатація безпечною.
По закінченню реконструкції дані об’єкти не були введені в експлуатацію, що перешкоджає власникам у здійсненні права власності.
Відповідно до ч.2 ст.383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт та зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до п.4 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМ України від 08.10.1992р. №572 (в редакції постанови КМ України від 24.01.2006р. №45) власники приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку та органу місцевого самоврядування, виданого у встановленому порядку.
Частинами 3,5 ст.376 ЦК України передбачена можливість визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує прав інших осіб.
До правовідносин між сторонами, які не врегульовані законом щодо визнання права власності на самочинно реконструйоване нерухоме майно (квартиру), суд відповідно до ч.1 ст.8 ЦК України застосовує аналогію закону – положення ст.376 ЦК України, яка регулює подібні правовідносини.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованними та належить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею 23,8 кв.м та визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 32,2 кв.м, житловою площею 23,8 кв.м.
Зустрічний позов ОСОБА_2 – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 68,2 кв.м, житловою площею 30,2 кв.м.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя -В.В.Андрухів-