№ 2-86\10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 року

    Червоногвардійський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі

головуючої судді                         Заставенко М.О.,

при секретарі                         Бановій О.М.,

за участю

позивача                               ОСОБА_1,

представника позивач             адвоката     ОСОБА_2,

відповідачів                             ОСОБА_3

                                ОСОБА_4

представника відповідача             адвоката     ОСОБА_5, ОСОБА_6

третьої особи                             ОСОБА_7        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_8 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2009 року Позивачі звернулись до суду з вимогою до Відповідачів про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталося 27 червня 2008 року.

У судовому засіданні Позивач ОСОБА_1, що діяла в своїх інтересах та в інтересах позивача ОСОБА_8 на підставі довіреності, підтримала заявлені та доповнені позовні вимоги, в обґрунтування яких пояснила, що 27 червня 2008 року в 18 годин на автодорозі Донецьк – Новоазовськ сталося ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1, власником якого є вона, під керуванням її сина ОСОБА_7, «ЗАЗ11022» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, «Ніссан»  державний номер АН НОМЕР_9, під керуванням ОСОБА_4 при наступних обставинах. Автомобіль «ВАЗ 21063» рухався   по дорозі із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку в сторону м. Новоазовськ. За ним в попутному напрямку рухались автомобіль «ЗАЗ11022» та автомобіль «Ніссан». На 104 км зазначеної автодороги в результаті того, що ОСОБА_3 при виконанні маневру обгону автомобіля «ВАЗ 21063»  та зміні напрямку руху не впевнилась в небезпечності маневру для інших учасників дорожнього руху, а ОСОБА_4 не обрала небезпечну швидкість руху при виконанні маневру обгону автомобіля «ЗАЗ11022», сталося ДТП в результаті чого автомобіль «ВАЗ 21063» отримав механічні пошкодження від зіткнення з автомобілем «ЗАЗ11022». Розмір завданої матеріальної шкоди автомобілю «ВАЗ 21063» згідно висновку спеціаліста становить 7767,44 грн. За проведення дослідження по встановленню розміру завданої шкоди та виготовлення висновку нею було сплачено 600 грн. В результаті завданих пошкоджень автомобіль «ВАЗ 21063» наступного дня евакуатором був доставлений в м.Харцизьк, за послуги якого було сплачено 1140 грн. На теперішній час автомобіль не відремонтований через те, що шкода добровільно Відповідачами не відшкодована, крім того судовий розгляд справи затягується Відповідачами, в результаті чого Позивач позбавлена можливості відремонтувати автомобіль та користуватись належним їй автомобілем для поїздок, що негативно відображається на її стані здоров’я та психічному стані. Автомобіль з кожним місяцем втрачає свою вартість, що не дає Позивачу спокою та порушує уклад її життя, вона вимушена звертатись до лікаря за медичною допомогою. Для явки в суд Позивач вимушена користуватись громадським транспортом та  тривалий час добиратись із м.Харцизьк. На підставі викладеного просила стягнути з Відповідачів на її користь матеріальну шкоду що складається з 7767,44 грн. завданої  автомобілю, 1140 грн. на послуги евакуатора, 600 грн. за проведення експертного дослідження спеціалістом, понесені судові витрати: судовий збір в розмірі 95,24 грн., 8,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезепечення 289,80 грн., 37 грн. моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. по 5 000 грн. з кожного та витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Крім того пояснила, що  автомобілі «ВАЗ 21063» крім водія попереду на пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_8, яка була застібнута ременем безпеки, на задньому сидінні ОСОБА_9, ОСОБА_10 На момент ДТП ОСОБА_8 була вагітна. В результаті зіткнення автомобілів та сильного удару ОСОБА_9 налягла  на переднє пасажирське сидіння на якому сиділа ОСОБА_8, в результаті чого остання відчула біль від ременю безпеки. Від зіткнення автомобіль  «ВАЗ 21063»  викинуло на зустрічну смугу в результаті чого ОСОБА_8 відчула страх та шок.  Наступного дня 28.06.2008 року ОСОБА_8 відчула погане самопочуття та повернувшись додому 29.06.2008 року звернулась до лікаря з больовими відчуттям в області живота. В наступному ОСОБА_8 перебувала на стаціонарному лікуванні  протягом 1,5 місяців. В результаті фізичної травми отриманої в ДТП відбувся здвиг та зміна положення плоду, що призвело до смерті дитини від асфіксії через 13 днів після народження. Наведені факти вплинули не тільки на уклад життя ОСОБА_8, втрата дитини відобразилась на її психічному стані – перебувала в стані депресії тривалий час. Оцінює  завдану моральну шкоду в розмірі 15 000  грн. та просила стягнути її з Відповідачів по 7500 грн. з кожного.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала, та пояснила , що має на праві власності автомобіль НОМЕР_3 на якому 27.06.2008 року вона рухалась по автодорозі Донецьк – Новоазовськ в напрямку м.Новоазовськ зі швидкістю 80-90 км/г. В автомобілі в якості пасажира знаходилась ОСОБА_11.  На 104 км автодороги Донецьк – Новоазовськ рухаючись в правом ряду її автомобіль приблизився до автомобілів «ЗАЗ11022» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 перед яким рухався «ВАЗ 21063» державний номер НОМЕР_1, під керуванням третьої особи по справі -  ОСОБА_7 що рухались в попутному напрямку один за іншим. Швидкість зазначених автомобілів була на 10-20 км/г менше чим її, та вона прийняла рішення здійснити їх обгін. Впевнившись в небезпеці маневру, оцінивши дорожню обстановку, включивши сигнал лівого повороту почала виконувати обгін автомобілю «ЗАЗ11022». Коли її автомобіль порівнявся з останнім на 1/3, водій автомобілю «ЗАЗ11022» почав здійснювати маневр обгону автомобілю «ВАЗ». Оцінивши обстановку ОСОБА_4 прийняла міри екстреного гальмування та змінила напрямок руху ліворуч. В цей момент виникло зіткнення передньої частини її автомобілю з задньою частиною автомобілю «ЗАЗ11022». Вважає, що нею були виконані заходи передбачені ПДР України та в неї не було технічної можливості уникнути зіткнення.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, та пояснила 27.06.2008 року керуючи автомобілем «ЗАЗ» рухалась по а/д Донецьк – Новоазовськ в напрямку с. Седово.  В автомобілі на задньому сидінні знаходився її син ІНФОРМАЦІЯ_1. Рухалась зі швидкістю 75-80 км/г. Попереду в попутному напрямку рухався автомобіль «ВАЗ ». Вирішивши здійснити обгін автомобілю, ОСОБА_3 включила сигнал лівого повороту, впевнившись в небезпечності маневру та змінила напрямок руху в ліво. В дзеркало заднього виду вона бачила автомобіль «Ніссан» на небезпечній відстані більше 10 м. в попутному напрямку  прямо за її автомобілем. Порівнявшись в автомобілем «ВАЗ» на 1/3 вона відчула удар в задню частину її автомобілю, в результаті чого її автомобіль викинуло на зустрічну смугу, ним був збитий маленький стовп  з зазначенням км. дороги та автомобіль упав в кювет капотом вперед. Автомобіль отримав багаточисельні пошкодження: раз рушена права цофа в результаті чого відпало колесо, тріснули правий та лівий лонжерон, передні фари розбиті, ліва задня фара розбита,  деформований кузов та заблоковані двері, пошкоджений передній бампер. Посилаючись на ст.1666 ЦК України, ст..62 Конституції, постанову Ленінського районного суду м.Донецька від 20.11.2008 року  про закриття провадження по справі в зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, вважає, що її вина в зіткненні автомобілів не доказана тому вона не повинна відшкодовувати шкоду. Вважає, заявлені вимоги про відшкодування матеріальної шкоди занадто великими. Оскільки «ВАЗ» самостійно доїхав до с.Седово, вважає, що пошкодження були незначними та необхідності у зверненні до послуг евакуатора не було. Обстеження транспортного засобу «ВАЗ» зроблено спеціалістом після спливу 332 днів після ДТП за ініціативою Позивачів, без врахування матеріалів справи, він не був попереджений про кримінальну відповідальність, тому висновки спеціаліста не можуть бути підставою для встановлення матеріальної шкоди так само як і квитанція про оплату послуг евакуатора. Вважає не доведеним факт знаходження позивача ОСОБА_8 в автомобілі «ВАЗ» та отримання нею тілесним пошкоджень, а також причинного зв’язку між отриманими ушкодженнями  та смертю дитиною народженою ОСОБА_8 Просила суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_12 пояснив, що 27.06.2008 року рухався на автомобілі НОМЕР_1, що належить на праві власності його матері ОСОБА_1, по а/д Донецьк – Новоазовськ. В автомобілі також знаходились ОСОБА_8 – його дружина та знайомі - подружжя ОСОБА_9. Рухаючись в правому ряду  на 104 км зазначено дороги відчув удар в задню частину його автомобілю, від якого автомобіль «ВАЗ» перелетів на зустрічну полосу руху та зупинився на узбіччі. Після зупинення автомобілю він вийшов і побачив в 40-50 метрах ліворуч на узбіччі знаходився автомобіль « Таврія» та протилежному узбіччі «Ніссан». Автомобіль «ВАЗ» отримав такі пошкодження: бампер пошкоджений з правої сторони, побиті фари, кришку багажника повело та вона не відкривалась. ОСОБА_8 під час ДТП була вагітна та знаходилась на передньому пасажирському сидінні, була застібнута ременем безпеки. Після того, що сталося вона знаходилась в шоковому стані, швидку допомогу їй не викликали, так як явних пошкоджень не було. Після оформлення всіх матеріалів працівниками ДАЇ він на автомобілі «ВАЗ» доїхав до с.Седово. Рухався не більше 30 км/г так як стан автомобілю не давав впевненості в небезпечності його експлуатації. Повертатись м. Харцизьк подолавши велику відстань на автомобілі в аварійному стані він вважав опарним таму прибіг до послуг евакуатора, за який розрахувалась мати в м.Харцизьку. Пізніше після відкриття багажника було встановлено, що пошкоджений лонжерон заднього полу правий. Після повернення в м.Харцизьк ОСОБА_8 звернулась до лікарні, пройшла обстеження та знаходилась на стаціонарному лікуванні. Після смерті народженої дитини ОСОБА_8 знаходилась в депресивному стані, не бажала жити, не бажала бачити близьких людей, рідних. Вважає, що в тому що після ДТП дружина  знаходилась на лікуванні в зв’язку з загрозою зриву вагітності та смертю дитини є причинний зв'язок.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, проаналізувавши надані докази, зокрема, оглянувши матеріали адміністративних справ № 3-13898/08, № 3-11122/08 суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до вимог ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь в справі, не підлягають доказуванню. Ст. 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що 27 червня 2008 року в 18 годин на автодорозі Донецьк – Новоазовськ сталося ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, під керуванням ОСОБА_7; «ЗАЗ11022» державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що управляла на підставі довіреності та «Ніссан»  державний номер АН НОМЕР_3, під керуванням власника ОСОБА_4 (а.с. 58-60 адм.справа №3-11122/08)

Вина ОСОБА_4 в порушенні правил безпеки дорожнього руху визнана постановою судді Червоногвардійського районного суду м.Макіївки від 04 листопада 2008 року, якою встановлено, що 27 червня 2008 року о 18 години на 104 км. автодороги Донецьк-Новоазовськ ОСОБА_4 керувала автомобілем НОМЕР_3 не обрала безпечну швидкість руху, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_1 та «ЗАЗ11022» державний номер НОМЕР_2 в наслідок чого автомобілі отримали пошкодження. Вказана постанова набрала законної сили. ( а.с.7, а.с.63,81 адм. справа №3-11122/08 )

Постановою судді Ленінського районного суду м.Донецька визнана вина ОСОБА_3 в порушенні правил безпеки дорожнього руху 27 червня 2008 року о 18 години на 104 км. автодороги Донецьк-Новоазовськ, яка при виконанні маневру обгону та зміні напрямку руху не впевнилась в безпечності її дій для інших учасників дорожнього руху, що стало причиною зіткнення її автомобіля з автомобілем «Ніссан» державний номер НОМЕР_3 Вказана постанова набрала законної сили. ( а.с.6, а.с.53,69 адм. справа №3-13898/08 )

Відповідно до вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь в справі, не підлягають доказуванню. Згідно до вимог частини четвертої цієї статті, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення,  обов’язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій щодо особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи малі місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в результаті порушення ОСОБА_4, яка керувала автомобілем «Ніссан», правил дорожнього руху виникло зіткнення з автомобілями «ВАЗ 21063», «ЗАЗ11022»в результаті чого автомобіль «ВАЗ 21063» отримав механічні пошкодження, вина водія автомобілю «ЗАЗ11022»- ОСОБА_3 в тому, що в результаті порушень нею правил дорожнього руху трапилось зіткнення з автомобілем «Ніссан». Таким чином, причинного зв’язку між порушенням правил дорожнього руху ОСОБА_3 та завданням шкоди автомобілю «ВАЗ 21063»  судом не встановлено.

Висновком експертного авто - товарознавчого дослідження від 25 травня 2009 року №02/06 проведеного спеціалістом приватного підприємства «Експерт-оцінка», яке має кваліфікацію на проведення відповідних досліджень, встановлено, що вартість відновлюваного ремонту по усуненню пошкоджень на автомобілі «ВАЗ 21063» реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 7767,44 грн. В експертному дослідженні спеціаліста зазначені характер пошкоджень транспортного засобу, виконана калькуляція відновлювальних ремонтних робіт. (а.с.23-44)

За загальними правилами цивільного законодавства про відшкодування шкоди (статті 1166 і 1192 ЦК України), витрати потерпілої фізичної чи юридичної особи з виправлення пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з витрат позивача на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, і підлягають стягненню з винного за умови належного обґрунтування заявленої вимоги та її підтвердження відповідними документами.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо), володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з роз’ясненнями п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зі змінами та доповненнями, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. П.9 зазначеної Постанови роз’яснено що при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну,  слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Правом заявлення клопотання про призначення судово-автотоварознавчої експертизи Відповідачі не скористались.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд визнає, що винними діями ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 7767 грн. 44 коп., яка підлягає стягненню з неї на користь ОСОБА_1

Між сторонами у справі не досягнута згода про спосіб виправлення пошкодженого автомобіля, тому суд відповідно до норм статті 1992 ЦК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_4 заподіяних майнових збитків у грошовій сумі.

Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №ВВ/4923410 застрахована відповідальність ОСОБА_7 за заподіяну шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди  (а.с.62 адм.справи№3-11122/08)

Відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №ВВ/9075152 застрахована відповідальність власника транспортного засобу «ЗАЗ11022» ОСОБА_13  за заподіяну шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди  (а.с.61 адм.справи№3-11122/08)

Відповідальність ОСОБА_4 за заподіяну шкоду третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди не застрахована.

На підставі викладеного, з урахування встановленої вини ОСОБА_4 в дорожньо-транспортній пригоди, суд не притягував до участі у справі страхові компанії.  

Вимоги ОСОБА_1. про стягнення понесених витрат на послуги евакуатора в сумі 1140 грн., задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів сплати зазначеної суми. Суд не бере до уваги надані позивачем квитанцію про вартість послуги евакуатора в сумі 1140 грн. та акт-прийому-здачі виконаних робіт, підписаний виконавцем та замовником ОСОБА_12, що не є належним доказом на підтвердження понесених витрат. (а.с.18-21)

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на обґрунтування заявленого позову про відшкодування на її користь моральної шкоди пояснила, що через пошкодження у ДТП його транспортного засобу вона понесла сильні душевні хвилювання. На даний час, у зв’язку з відсутністю у неї коштів на ремонтні роботи вона позбавлена можливості відремонтувати автомобіль та вимушена користуватись громадським транспортом, пошкоджений автомобіль руйнується та втрачає свою вартість, що викликає у неї дискомфорт і як наслідок постійну нервовість та погіршення стану здоров’я. Вказані обставини порушили нормальний життєвий уклад, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Завдану їй моральну шкоду оцінює у розмірі 10 000 грн. На обґрунтування моральної шкоди завданої ОСОБА_8 пояснила, що під час ДТП остання знаходилась на передньому пасажирському сидінні в автомобілі «ВАЗ 21063».   На момент ДТП ОСОБА_8 була вагітна. В результаті зіткнення автомобілів та сильного удару ОСОБА_9 навалилась на переднє пасажирське сидіння на якому сиділа ОСОБА_8, в результаті чого остання відчула біль від ременю безпеки. Від зіткнення автомобіль  «ВАЗ 21063»  викинуло на зустрічну смугу в результаті чого ОСОБА_8 відчула страх та шок.  Наступного дня 28.06.2008 року ОСОБА_8 відчула погане самопочуття та повернувшись додому 29.06.2008 року звернулась до лікаря з больовими відчуттям в області живота. В наступному ОСОБА_8 перебувала на стаціонарному лікуванні  протягом 1,5 місяців. В результаті фізичної травми отриманої в ДТП відбувся здвиг та зміна положення плоду, що призвело до смерті дитини від асфіксії через 13 днів після народження. Наведені факти вплинули не тільки на уклад життя ОСОБА_8, втрата дитини відобразилась на її психічному стані – перебувала в стані депресії тривалий час. Оцінює  завдану моральну шкоду в розмірі 15 000  грн. та просила стягнути її з Відповідачів по 7500 грн. з кожного.

Зі змісту ст..23 ЦК України випливає, що під моральним збитком закон передбачає втрати немайнового характеру внаслідок душевних і фізичних стаждань, яких фізична особа зазнала у зв’язку, в тому числі, із знищенням чи пошкодженням її майна, приниження ділової репутації, чи інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Згідно з   роз'ясненнями  Пленуму  Верховного  Суду  України, даними у п.9,10 постанови від 31 березня 1995 р.  N 4 "Про судову практику в справах  про відшкодування  моральної (немайнової) шкоди" зі змінами та доповненнями, р озмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9,  ОСОБА_10 дали пояснення аналогічні пояснень третьої особи ОСОБА_8, підтвердивши факт того, що ОСОБА_8, знаходилась в автомобілі «ВАЗ» на передньому пасажирському сидінні та була застібнута ременем безпеки під час ДТП на 104 км а/д Донецьк – Новоазовськ що сталося 27.06.2008 року. ОСОБА_9 підтвердила, що під час зіткнення автомобілів навалилась на переднє пасажирське сидіння та шоковий стан ОСОБА_8, а також на погане самопочуття ОСОБА_8 після ДТП.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні, пояснила, що в момент ДТП знаходилась на передньому пасажирському сидінні в автомобілі «Ніссан», хто знаходився в автомобілі «ВАЗ21063» не бачила.

Встановлені в судовому  засіданні обставини свідчать про порушення права власності ОСОБА_1 у результаті пошкодження належного їй майна, що в загалі спричинило їй душевні страждання, зажадало від неї додаткових зусиль для організації життя.

ОСОБА_8 в ДТП відчула фізичний біль, жах  та душевне хвилювання.

За таких обставин суд визнає, що моральна шкода ОСОБА_1, ОСОБА_8 заподіяна неправомірними діями ОСОБА_4 між неправомірними діями останньої і шкодою існує причинний зв'язок, вина останньої в заподіянні шкоди встановлена.

Судом встановлено, що у ОСОБА_8 під час ДТП 27.06.2008 року знаходилась у стані вагітності (а.с.62). ОСОБА_8. в період з 07.07.2008 року по 18.07.2008 року знаходилась на стаціонарному лікуванні гінекологічному відділенні лікарні з діагнозом 8-9 тиж. вагітності, погроза переривання вагітності. (а.с.62). ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_8 народила сина ОСОБА_14 (а.с.63) ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_14 помер у віці 13 днів (а.с.64). Але суду не надано жодного об’єктивного, належного і допустимого доказу того факту, що дії Відповідачів і які саме їх дії призвели до настання негативних наслідків для здоров’я  ОСОБА_8 та її дитини. Правом заявлення клопотання про проведення судово-медичної експертизи для встановлення цього факту Позивачі не використали, що позбавляє суд можливості встановити ці факти та наявність чи відсутність необхідного причинно-наслідкового зв’язку.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, розмір матеріальної шкоди, з огляду на суть позовних вимог, характер заподіяних моральних страждань ОСОБА_1, ОСОБА_8 ступень негативних наслідків для  їх життя, майновий стан відповідача, суд визначає розмір стягнення компенсації у відшкодування заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 500 грн., розмір стягнення компенсації у відшкодування заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 1000 грн.

Приписами статей 86 і 88 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати, зокрема, пов’язані з розглядом судової справи, до яких належать витрати, пов’язані із проведенням судових експертиз, на правову допомогу, інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи та оплата судового збору.

Позивачем надано суду квитанцію до прибуткового касового ордера №44 від 25.05.2009 року приватного підприємства «Експерт-оцінка» як доказ оплати вартості висновку спеціаліста експертного товарознавчого дослідження автомобіля за фактом спричинення матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Однак чинним Цивільним процесуальним кодексом України стягнення понесених позивачем витрат за проведення дослідження спеціаліста не передбачено. Судова авто товарознавча експертиза при розгляді даної справи не призначалась. За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1. в цій частині – в розмірі 600 гривень не ґрунтуються на законі, відтак відсутні об’єктивні підстави для їх задоволення.

Позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача понесених ним витрат на правову допомогу у сумі 5000 гривень, що зазначена в договорі про надання юридичних послуг (а.с. 50)

Як впливає зі змісту Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», компенсації підлягають тільки витрати, понесені стороною при розгляді справи. Розмір граничної компенсації витрат пов’язаних з розглядом цивільної справи, якщо компенсація   зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Так, розмір мінімальної заробітної плати згідно статті 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» складає з 01 листопада 2009 року становить 744 грн., з 01 січня 2010 року  складає 869 гривень, з 01 квітня 2010 року – 884 гривень, з 01 липня 2010 року.

Судове засідання 04.11.2009 року, 10.12.2009 року тривало – 130 хвилин

Таким чином витрати на правову допомогу становлять:

744 * 40% : 100 % = 297,60 грн. (компенсація за 1 годину роботи)

297,60  :60 * 130 = 644,8 грн. (компенсація за 130 хвилин)

Судові засідання 05, 22 лютого 2010 року тривали  – 100 хвилин

869 * 40% : 100 % = 347,6 грн. (компенсація за 1 годину роботи)

347,6:60 * 100 = 579,33 грн. (компенсація за 100 хвилин)

Судові засідання 09квітня, 21травня 2010 року тривали  – 95 хвилин

884 * 40% : 100 % = 353,6 грн. (компенсація за 1 годину)

353,6 :60 * 95 = 559,8 грн. (компенсація за 95 хвилин)

Судове засідання 13 липня 2010 року тривали  – 110 хвилин

888 * 40% : 100 % = 355,2 грн. (компенсація за 1 годину)

355,2:60 * 110 = 651,2 грн. (компенсація за 95 хвилин)

Розмір компенсації витрат, пов’язаних з розглядом даної справи право на яке мають Позивачі становить 2435,13 гривень.

Позивач ОСОБА_1 на підтвердження вимог про стягнення понесених витрат на правову допомогу надала суду копію квитанції №049465 від 29.10.2009 року про сплату за ведення цивільної справи 2000 грн. (а.с.81а)

Судом встановлено, що фактично Позивачем понесені витрати в розмірі 2000грн. які вона просить стягнути з Відповідачів.

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України сторони, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

У зв’язку з частковим задоволенням позову ОСОБА_1  понесені нею та документально підтверджені судові витрати в межах заявлених позовних вимого підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_4 частково у розмірі - 1056 грн.40 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої дорожньо-транспортною пригодою матеріальної шкоди – 7767 грн. 44 коп., на відшкодування компенсації завданої моральної шкоди - 500 грн., судових витрат  1056 грн. 40 коп., а всього 9323 грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 на відшкодування компенсації завданої моральної шкоди 1000 грн.

В решті позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

    СУДДЯ