ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 30/251-9/8515.06.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Клуб"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ТМО-Сервіс”;
2) Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної
інвентаризації права власності на об’єкти нерухомого майна
Третя особа без
самостійних вимог
на стороні відповідача Подільська районна у місті Києві рада
про визнання права власності та зобов’язання винити дії
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники:
Від позивача Лісова Л.І. (дов. №04 від 17.05.2010р.)
Від відповідача 1) не з"явились
2) не з"явились
Від третьої особи не з"явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Клуб»(надалі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМО-Сервіс»(надалі –відповідач-1) та до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі по тексту -відповідач-2) про:
- визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Клуб»на нежитлову будівлю (Літера “А”) загальною площею 301,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Б”) загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Д”) загальною площею 12,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26-а.
–зобов’язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об’єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Клуб»на нежитлову будівлю (Літера “А”) загальною площею 301,2 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Б”) загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Д”) загальною площею 12,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26-а.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2009 року (суддя Ващенко Т.М.) позов задоволений, за позивачем визнане право власності на вищевказане майно та зобов’язано відповідача-2 зареєструвати право власності на це майно.
Не погоджуючись з прийнятим у справі рішенням, Подільська районна у місті Києві рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на те, що судове рішення стосується прав та обов’язків скаржника, однак останній не був залучений до участі у справі, просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає про те, що дозволи на будівництво вищезазначених будівель не видавались, земельні ділянки під уже забудоване майно не надавались, тобто вказані будівлі зведені самочинно, тому визнання на них права власності є незаконним.
Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2010 року рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2009 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду України від 11.03.2010 року було відмовлено у порушенні провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 10.02.2010 року у справі №30/251.
Резолюцією Голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 14.04.2010 року справу передано на новий розгляд судді Бондаренко Г.П.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2010 року справу №30/251 призначено до розгляду, присвоєно №30/251-9/85, а також залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Подільську районну у м. Києві раду, оскільки рішення у справі може вплинути на права та обов'язки даної особи щодо сторін у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2010 року розгляд справи був відкладений на 08.06.2010 року у зв’язку з неявкою відповідачів 1,2 та третьої особи та неподанням сторонами по справі всіх витребуваних судом доказів
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2010 року розгляд справи був відкладений на 15.06.2010 року у зв’язку з неявкою відповідачів 1,2 та третьої особи та необхідністю подання сторонами додаткових доказів у справі.
Відповідачі 1,2 та третя особа у судове засідання 15.06.2010 року втретє не з’явились, вимоги ухвал суду від 16.04.2010 року, 25.05.2010 року та 08.06.2010 року не виконали, про дату та час слухання справ повідомлялись належним чином.
Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів 1,2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідачі 1,2 не скористались своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представників для участі в судових засіданнях, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів 1,2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до нової редакції Статуту ТОВ «Сервіс-Клуб», зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 19.05.09. за №10741050009004852, учасником Товариства виступило ТОВ «ТМО-Сервіс».
Частка ТОВ «ТМО-Сервіс»у статутному капіталі ТОВ «Сервіс-Клуб»сформована за рахунок майнового внеску у вигляді нежитлової будівлі (Літера “А”) загальною площею 301,2 (триста одна ціла дві десятих) кв. м, нежитлової будівлі (Літера “Б”) загальною площею 22,5 (двадцять дві цілих п’ять десятих) кв. м., нежитлової будівлі (Літера “Д”) загальною площею 12,3 (дванадцять цілих три десятих) кв. м, що знаходяться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а, про що свідчить Протокол зборів учасників від 12.05.09., додаток від 12.05.09. до зазначеного протоколу, акт оцінки від 12.05.09. та акт приймання-передачі від 12.05.08.
На вищезазначені будівлі Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 08.06.07. складено технічний паспорт.
Спір виник, в зв’язку з тим, що відповідач-1 своїми діями не визнає права власності позивача на об'єкт нерухомого майна, що передано ним у статутний фонд позивача, а саме, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМО-Сервіс»відмовляється надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Клуб»документацію відносно об’єкту нерухомості.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.
Згідно п. 1 ст. 140 Господарського кодексу України, джерелами формування майна суб’єктів господарювання є грошові та матеріальні внески засновників.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Згідно ст. 329 Цивільного кодексу України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача-1 направлено лист № 20/05-2009 від 20.05.09. з вимогою до 24.05.09. надати технічну документацію та інші документи про належність майна відповідачу-1, але матеріали справи не містять доказів відповіді відповідача-1 на зазначену вимогу позивача.
Отже, в матеріалах справи не міститься доказів того, що відповідач-1 на момент передачі спірного майна до статуного фонду позивача був його власником, що стало підставою для скасування рішення суду першої інстанції постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2010р. та направлення справи на новий розгляд під час якого суду необхідно встановити факт того, чи був відповідач-1 власником спірного нерухомого майна на момент передачі його до статуного фонду позивача та чи були у відповідача-1 правовстановлюючі документи на нерухоме майно на момент передачі його до статутного фонду позивача.
02.06.10р. та 11.06.10р. позивачем у справі були надані до суду додаткові докази та пояснення у справі, відповідно до яких позивач пояснив, що на момент внесення нерухомого майна до статутного капіталу позивача, відповідач-1 не надав підтвердження свого права власності на нерухоме майно, однак в нього наявні документи, що посвідчують права відповідача на користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26, а саме черговий кадастровий план, рішення Шевченківської районної ради народних депутатів від 25.11.1991р. за № 730, відповідно до якого дозволено підприємству "ТМО-Сервіс" обладнати майданчик "Автосервіс" по вул. М. Гречка на дільниці 0,183 га у м. Києві, користування земельною ділянкою є тимчасовим до початку будівництва, технічним звітом про встановлення меж земельної ділянки по вул. Маршала Гречка, 26-а та довідку про грошову оцінку землі від 12.05.2009р., а також надано копії платіжних доручень про сплату відповідачем-1 податку за землю по вул. Маршала Гречка, 26-А.
Відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України, соба, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності. Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Відповідно до ст. 119 Земельного кодексу України, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, судом на підставі поданих позивавчем документів встановлено, що відповідач-1 з 1991 року вільно, відкрито користувався земельною ділянко по вул. Маршала Гречка, 26-А, сплачує за неї земельний поданок та з 1991 року користується нерухомим майном, яке було збудоване на вказаній земельній ділянці у 1991 року.
За таких обставин, суд вважає, що з доказів наявних у справі вбачається, що відповідач-1 з 1991 року та до моменту передачі його до статутного фонду позивача (12.05.2009р.), відкритого та безперервно володівнерухомим майном.
Доказів того, що це майно було збудовано відповідно до розробленої проектної документації та належним чином введено в експлуатацію, а також те, щзщо у відповідача-1 наявні належним чином оформлені правовстановлювальні документа на вказане нерухоме майно, сторонами у справі при новому розгляді справи суду не надано. Однак, суду також не надано доказів того, що починаючи з 1991 року по 2009 року, з огляду на те, що відповідач-1 безперервно користувався як земельною ділянкою (за яку сплачував земельний податок до лютого 2010 року), відповідними уповнвоаженими органами державної влади вживалися дії щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, чи знесення самочинно збудованого майна.
За таких, обставин, в матеріалах справи наявні докази, що відповідач-1 протягом 18 років відкрито (з огляду на сплату земельного податку та наявні дозволи районої ради) користувався нерухомим майном, а отже на підставі ст. 344 ЦК України за набувальною давністю на момент внесення нерухомого майна до статуного фонду позивача мав право на набуття права власності на спріне нерухоме майно.
Як свідчать матеріали справи, відповідач-1 не визнає права власності позивача на об'єкт нерухомого майна, що передано ним у статутний фонд позивача, оскільки відмовляється надати правовстановлюючу документацію відносно об’єкту нерухомості, разом з тим інші докази у справі свідчать про те, що відповідач-1 навіть при відсутності правовстановлюючих документів мав право на набуття права власності на спірне нерухоме майно, а отже і мав права щодо передачі його до статутного фонду позивача у якості внеску до статутного фонду.
Також судом встановлено, що відповідно до висновку № 51/70/09 експертного будівельно-технічного дослідження, що складений 02.06.09., судовим експертом Черніним Я.О. (свідоцтво Міністерства юстиції України від 27.10.08.), нежитлова будівлю (Літера “А”), що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а має загальну площу 301,2 кв. м; нежитлова будівля (Літера “Б”), що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а має загальну площу 22,5 кв. м; нежитлова будівля (Літера “Д”), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26-а має загальну площу 12,3 кв. м, зазначені будівлі є нерухомим майном та мають 100 % будівельну готовність і на момент огляду вони експлуатуються за їх функціональним призначенням.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги про визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Клуб»на нежитлову будівлю (Літера “А”) загальною площею 301,2 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Б”) загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Д”) загальною площею 12,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26-а є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до п. 1 Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. «Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Згідно п. 10 Додатку № 1 до вищезазначеного положення, рішення судів, про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Як встановлено судом відповідачем-2 було видано позивачу реєстраційне посвідчення №002219 від 09 липня 2009 року, яким посвідчено, що нежилі будівлі (літера А, літера Б, літера Д) загальною площею 336,0 кв. м., зареєстровані за позивачем на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2009 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Таким чином позовні вимоги в частині зобов’язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об’єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Клуб»на нежитлову будівлю (Літера “А”) загальною площею 301,2 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Б”) загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Д”) загальною площею 12,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26-а належить припинити на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача-1 відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись п.1-1 ст. 80, ст.ст.4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині зобов’язання Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об’єкти нерухомого майна»зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Клуб»на нежитлову будівлю (Літера “А”) загальною площею 301,2 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Б”) загальною площею 22,5 кв. м, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а; нежитлову будівлю (Літера “Д”) загальною площею 12,3 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26-а
3.Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Клуб»(04107, м. Київ , вул. Лук’янівська, 1, літ. А, код ЄДРПОУ 22868518): на нежитлову будівлю (Літера “А”) загальною площею 301,2 (Триста одна ціла дві десятих) квадратних метра, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а, на нежитлову будівлю (Літера “Б”) загальною площею 22,5 (Двадцять дві цілих п’ять десятих) квадратних метра, що знаходиться за адресою –м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26а, на нежитлову будівлю (Літера “Д”) загальною площею 12,3 (дванадцять цілих три десятих) квадратних метра, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 26-а.
4. Стягнути з Товариства з обмежною відповідальністю "ТМО-Сервіс" (04107, м. Київ, вул. Лук'янівська, 1-а, код ЄДРПОУ 01291360, з будь-якого виявленого державним виконавцем рахунку) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Клуб" (04107, м. Київ, вул. Лук'янівська, 1-а, код ЄДРПОУ 22868518 ) 85,00 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Г.П. Бондаренко
Рішення підписано 09.07.2010 року