ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/30912.07.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДПОСТАЧ»

ДоКомунального підприємства "Київпастранс" 

Простягнення 831 708,82 грн.

           Суддя  Гавриловська І.О.                                                                                                                                                  

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Андрушко Є.Л. –дов. № б/н від 11.06.2010 р.

Від відповідача: Солодовнік О.С.–дов. № 06-5/17 від 04.01.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДПОСТАЧ»до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпастранс" про стягнення 831 708,82 грн. боргу за договором № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р.

Ухвалою суду від 18.06.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/309 та призначено її розгляд на 07.07.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2010 р. підтримав позовні вимоги та надав документи на виконання вимог ухвали від 20.04.2010 р.

Представник відповідача у судовому засідання надав пояснення по суті спору, не заперечив проти позовних вимог, проте пояснив, що у зв’язку зі складним фінансовим становищем не має можливості оплатити борг.

У судовому засіданні 07.07.10 р. судом було оголошено перерву до 12.05.10 р. для дослідження доказів у справі № 37/102 та надання відповідачем письмово відзиву на позовну заяву.

08.07.2010 р. через службу діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" додатково 63 839,59 грн. інфляційних нарахувань та 7 428,69 грн. трьох процентів річних.

Розглянувши подану заяву, суд відзначає, що відмовляє позивачу в прийнятті даної заяви до розгляду, оскільки відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві (див. абзац другий підпункту 3.7 пункту 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 N 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», з наступними змінами і доповненнями). Тобто, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітись заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві.

Ретельно дослідивши зміст поданої заяви та оцінивши такий зміст з раніше заявленими позовними вимогами, суд встановив, що в поданій заяві про збільшення позовних вимог позивач додатково, крім суми основного боргу, просить ще стягнути інфляційні нарахування та річні проценти у відповідності до статті 625 ЦК України, але зазначені вимоги позивачем раніше не заявлялись. Суд відзначає, що неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, про які не йшлося в позовній заяві, а тому подана заява позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних нарахувань та річних процентів у відповідності до статті 625 ЦК України судом не приймається до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 12.07.10 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у дане судове засідання не з’явився.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -   

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДПОСТАЧ»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київпастранс»(покупець) був укладений договір № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р. про закупівлю товару, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати (на замовлення покупця) отримувачу товар: мастильні матеріали, в асортименті і кількості наведеній в специфікації (додаток № 1).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2. договору про закупівлю товару № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р. встановлено, що вартість товару, на момент укладання даного договору, становить 2 472 250,00 грн.

Пунктом 1.3 вище зазначеного договору встановлено, що кількість товару, що поставляється відповідно до додатку № 1, може бути скоригована.

У пункті 2.4. даного договору сторони погодили, що отримувачем товару є служба матеріально-технічного забезпечення КП «Київпастранс», яка не являється юридичною особою, а є структурним підрозділом КП «Київпастранс».

Пунктом 2.7. договору про закупівлю товару № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р. встановлено, що перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару отримувачу.

Відповідно до п. 4.1. договору про закупівлю товару № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р. оплата за поставлений товар здійснюється отримувачем –по факту передачі товару протягом 30 банківських днів.

Строк дії зазначеного договору –з моменту підписання сторонами даної угоди та до 31.12.2009 р.

01.09.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору № 2-3/10/09, в якій погодили кількість, асортимент та вартість товару.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що на виконання умов договору про закупівлю товару № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДПОСТАЧ»поставило Комунальному підприємству «Київпастранс»товар на загальну суму 833 097,21 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

видаткова накладна № РН-0000052 від 27 лютого 2009 р. на суму 98 628,25 грн.;

видаткова накладна № РН-0000054 від 30 березня 2009 р. на суму 119 373,20 грн.;

видаткова накладна № РН-0000055 від 29 квітня 2009 р. на суму 140 432,63 грн.;

видаткова накладна № РН-0000058 від 28 травня 2009 р. на суму 136 512,38 грн.;

видаткова накладна № РН-0000060 від 30 червня 2009 р. на суму 136 713,80 грн.;

видаткова накладна № РН-0000062 від 29 липня 2009 р. на суму 99 095,65 грн.;

видаткова накладна № РН-0000075 від 12 жовтня 2009 р. на суму 5 820,36 грн.;

видаткова накладна № РН-0000076 від 30 жовтня 2009 р. на суму 96 520,94 грн.

Належним чином засвідчені копії зазначених видаткових накладних залучені до матеріалів даної справи.

Відповідач прийняв вищезазначені партії товару, що підтверджується видатковими накладними, які підписані представником відповідача. Приймання Комунальним підприємством «Київпастранс»товару здійснювалось на підставі довіреностей: ЯНЦ № 706631 від 27.02.2009 р., ЯНЦ № 706958 від 27.03.2009 р., ЯНЦ № 706975 від 29.04.2009 р., ЯНЦ № 706996 від 28.05.2009 р., ЯНЦ № 707052 від 30.06.2009 р., ЯНЦ № 707077 від 29.07.2009 р., ЯНЦ № 707128 від 12.10.2009 р., ЯНЦ № 707220 від 30.10.2009 р. (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач свої зобов’язання щодо сплати вартості отриманого товару виконав частково, у зв’язку з чим основний борг відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду складав 831 708,82грн. Зазначений розмір заборгованості відповідача підтверджений актом звірки взаєморозрахунків від 01.01.2010 р.

11.05.2010 р. позивач на адресу відповідача направив лист № 9 з вимогою в семиденний термін погасити заборгованість. Дана вимога позивача відповідачем залишена без належного на те реагування.

У зв’язку з цим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача на підставі пункту 4.1. договору про закупівлю товару № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р. заборгованості у розмірі 831 708,82 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором про закупівлю товару № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р. строк не здійснив оплату товару належним чином.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач проти наявності боргу перед позивачем у розмірі 831 708,82 грн. не заперечив.

Таким чином, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 831 708,82 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДПОСТАЧ»стосовно стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»831 708,82 грн. заборгованості за договором про закупівлю товару № 2-3/10/09 від 10.02.2009 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

При подачі даного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДПОСТАЧ»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 1637 від 05.05.2010 р. та платіжного доручення № 1654 від 26.05.2010 р. в сумі 8 318,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України “Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 8 317,08 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 00,92 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДПОСТАЧ»(01010, м. Київ, вул. А. Іванова, 10, ідентифікаційний код 30675322) 831 708 (вісімсот тридцять одну тисячу сімсот вісім) грн. 82 коп. боргу, 8 317 (вісім тисяч триста сімнадцять) грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БУДПОСТАЧ» (01010, м. Київ, вул. А. Іванова, 10, ідентифікаційний код 30675322) з Державного бюджету України державне мито в сумі 00,92 грн., що перераховане платіжним дорученням № 1637 від 05.05.2010 р. та платіжним доручення № 1654 від 26.05.2010 р. (оригінали яких залишаються в матеріалах справи), як зайво сплачене.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                              Гавриловська І.О.