ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2010 р.                                                            Справа № 45/192-10

вх. № 5639/5-45

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - не зявився

відпоаідач - не зявився   

розглянувши справу за позовом СПД ФО ОСОБА_3, м. Березань  

до  ТОВ "Южавтотранс", м. Харків  

про стягнення 2420,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача  1500 грн. основного боргу, 802,08 грн. інфляційних, 118,90 грн. річних, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати мотивуючи тим, що відповідачем в повному обсязі не виконані зобов’язання щодо оплати за договором від 28 березня 2007 р.

Ухвалою суду від 24 червня 2010 року про порушення провадження у справі        № 45/192-10 розгляд справи призначено на 08 липня 2010 року об 11:20.

Представники сторін повідомлені своєчасно про місце, дату та час судового засідання по справі № 45/192-10, про що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення.

В судове засідання 08 липня 2010 року від позивача з’явився його представник - ОСОБА_2, проте, враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 28 ГПК України, громадяни можуть вести справи у господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю,  довіреність від 15 квітня 2010 року на представлення інтересів позивача СПД ФО ОСОБА_3  його представником ОСОБА_2 не має нотаріального посвідчення, що є порушенням ч. 5 ст. 28 ГПК України, належний представник позивача в судове засідання не з’явився.

Відповідач в призначене судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом докази по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 24 червня 2010 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх  нез’явлення в засідання суду, суд за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

28 березня 2007 року між сторонами було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України і в міжнародному сполученні, відповідно до умов якого позивач зобов’язався здійснити перевезення вантажів відповідача.

28 березня 2007 року  відповідач надав позивачу заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом, заявка була узгоджена між сторонами, за маршрутом Львів - Конотоп та вартість перевезення (сума фрахту) - 3500 грн.

02 квітня 2007 року між сторонами було складено та підписано акт про надання послуг, за яким позивачем виконана робота у повному обсязі та за відсутністю зауважень з боку відповідача.

Відповідачем проведено частковий розрахунок, а саме 25.06.2007 р. на суму 1000 грн., 24.07.2007 р. на суму 500 грн. та 29.10.2007 р. на суму 500 грн. Таким чином, відповідачем перераховано на користь позивача всього 2000 грн. Несплаченою лишилась сума в розмірі 1500 грн. основного боргу.

За поштовим описом 06.03.2009  року позивачем було направлено відповідачу претензію на сплату, якою позивач пропонував відповідачу на протязі 7 днів з дати її отримання провести розрахунок.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно  п. 6.4 договору відповідач здійснює оплату за рахунком на протязі 10 банківських днів з моменту отримання документів зазначених в п. 6.2 договору, якщо інше не вказано в заявці. Як свідчать матеріали справи позивачем не надано суду доказів виставлення відповідачу рахунку на оплату та доказів виконання п. 6.2 договору, проте в матеріалах справи наявний акт від 02.04.2007 р. (який також зазначено в п. 6.2 договору), докази часткової оплати відповідача  та претензія (вимога) позивача в порядку ст. 530 ЦК України.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня  пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно  до  ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази  подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження   своїх вимог по сумі основного боргу в розмірі 1500 грн.

Відповідно до  ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання  та  інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання  належним чином відповідно  до  закону, інших правових актів,  договору.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГУ України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно  до  ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний  сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних в розмірі 163,32  грн. та  річних в розмірі 47,95 грн. підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою   і  підлягає  задоволенню. Решта позовних вимог позивача щодо інфляційних та річних  задоволенню не підлягає, оскільки суми розраховані із початкового періоду - жовтень 2007 р.

Відповідно  до  ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 102,00 грн.  та  витрати   на  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу  в  сумі  236,00 грн.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -    

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ"Южавтотранс", 61140, АДРЕСА_1 (в тому числі з р/р НОМЕР_2 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 350589, код ЗКПО НОМЕР_3) на користь СПД ФО ОСОБА_3, АДРЕСА_2 (р/р НОМЕР_4 в Київському ГРУ Приватбанк, МФО 321842, код ЗКПО НОМЕР_1) 1500 грн. боргу,  163,32 грн.  інфляційних,  47,95 грн.  річних,  102,00 грн.  державного мита та 236,00 грн.  витрат за  інформаційно-технічне забезпечення судового  процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                                 

Рішення по справі № 45/192-10 підписано 08 липня 2010 року.