ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.07.10 Справа № 14/41-10.
За позовом: Приватного підприємства «Деметра» в особі філії в м.Ромни Сумської області
до відповідача: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, смт.Недригайлів, Сумська область
про стягнення 4761 грн. 40 коп.
СУДДЯ СОП‘ЯНЕНКО О.Ю.
при секретарі с/з Волоховій Н.В.
Представники:
від позивача: Черниш М.Ю., довіреність б/н від 06.04.2010 року,
Басараб А.Г. – директор
від відповідача: ОСОБА_5, довіреність б/н від 28.04.2010 року
адвокат ОСОБА_6, ордер № 52 від 24.06.2010 року
присутній: Яременко О.Г. – торговий агент
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 3 636 грн. 60 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору поставки б/н від 06.06.2009 року та видаткової накладної № ДГ017327 від 15.01.2010 року, 161 грн. 35 коп. – пені, 963 грн. 45 коп. – штрафних санкцій, а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.
Крім того, позивач подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на майно та грошові суми, що належать ФОП ОСОБА_1, в межах заявлених позовних вимог.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Деметра» в особі філії в м.Ромни не було укладено договір поставки б/н від 06.06.2009 року, однак договір поставки укладався в 2008 році терміном на один рік, який не продовжувався і не переукладався, тому дія договору поставки закінчилась в 2009 році. Також в підтвердження своєї позиції вказує, що оскільки на першому аркуші договору поставки б/н від 06.06.2009 року, на який посилається позивач, відсутній підпис ФОП ОСОБА_1, що, на думку відповідача, свідчить про те, що договір підроблено. Також, відповідач зазначає, що поставка товару здійснювалась без договору, відповідно до накладної № ДГ017366 від 15.01.2010 року на суму 4417 грн. 35 коп., за який відповідач розрахувалась в повному обсязі. Щодо поставки товару по накладній № ДГ017327 від 15.01.2010 року на суму 3 636 грн. 60 коп. відповідач заперечує, зазначає, що підпис на цій накладній продавцем було поставлено випадково.
Викликаний в судове засідання торговий агент ПП «Деметра» Яременко О.Г. надав суду пояснення, в яких повідомив, що 14.01.2010 року ФОП ОСОБА_1 було зроблено заявку товару на 15.01.2010 року, потім було до замовлено товар по телефону, в зв’язку з цим було виписано дві накладні, відповідно до яких товар було відправлено на адресу торгівельної точки замовника.
Позивач, на виконання ухвали суду від 24.06.2010р. надав суду внутрішні документи, які підтверджують поставку товару 15.01.2010 року на адресу торгівельної точки відповідача. Зазначені документи оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що товар був поставлений за однією накладною, друга накладна була підписана помилково.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:
На підставі видаткової накладної № ДГ017327 від 15.01.2010 року позивач поставив відповідачу товар в асортименті, кількості та цінами вказаними в видатковій накладній.
Як свідчать матеріали справи, товар був прийнятий покупцем, про що свідчить наявність його підпису на видатковій накладній.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.
Як встановлено судом, відповідно до видаткової накладної № ДГ017327 від 15.01.2010 року, підписаної сторонами, відповідачу поставлено товар на суму 3 636 грн. 60 коп. Відповідач за поставлений товар не розрахувався, тому на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 3 636 грн. 60 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 161 грн. 35 коп. – пені, 236 грн. 13 коп. – 30 % річних, 727 грн. 32 коп. – штраф, відповідно до умов договору б/н від 06.06.2009 року.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 161 грн. 35 коп. – пені, 236 грн. 13 коп. – 30 % річних, 727 грн. 32 коп. – штрафу, посилається на укладений між ПП «Деметра» в особі філії в м.Ромни та ФОП ОСОБА_1 договір поставки б/н від 06.06.2009 року. Згідно п.1.1 договору позивач зобов’язувався здійснювати поставку товару у власність покупця, а покупець зобов’язувався у семиденний термін оплатити товар, відповідно до видаткової накладної. (п.3.2. договору). Відповідно до п.5.7. договору поставки в разі несвоєчасної оплати отриманого товару покупець зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 20% від вартості несплаченого вчасно товару, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення платежу, а також сплати 30 % річних від простроченої суми. На підставі п. 5.7 договору відповідачу була нарахована пеня в сумі 161 грн. 35 коп., 30 % річних в розмірі 236 грн. 13 коп. та штраф в сумі 727 грн. 32 коп., в зв’язку з тим, що відповідач за поставлений товар вчасно не розрахувався.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що між позивачем та відповідачем договір поставки б/н від 06.06.2009 року, на який посилається позивач як на підставу своїх вимог, не укладався, у відповідача примірник зазначеного договору відсутній. Однак зазначає, що договір поставки укладався в 2008 році терміном на один рік, який не продовжувався і не переукладався, тому дія договору поставки закінчилась в 2009 році.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь – якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні у двадцятиденний строк після одержання договору.
Як встановлено судом, у відповідача примірник договору поставки б/н від 06.06.2009 року відсутній. Оригінал договору відповідачем суду не надано. Як зазначає ОСОБА_1 екземпляр договору від 06.06.2010 року їй не направлявся, зазначений договір вона не підписувала.
Факт заборгованості відповідача в сумі 3 636 грн. 60 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, видатковою накладною № ДГ017327 від 15.01.2010 року, підписаною позивачем та відповідачем у справі. У накладній відсутнє посилання на договір поставки б/н від 06.06.2009 року як на підставу господарської операції.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 636 грн. 60 коп. заборгованості за поставлений товар є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню. В частині стягнення 161 грн. 35 коп. – пені, 236 грн. 13 коп. – 30 % річних, 727 грн. 32 коп. – штрафу суд відмовляє, оскільки поставка товару 15.01.2010 року відбулася у спрощений спосіб, передбачений ч.1 ст.181 Господарського кодексу України.
Відповідно до вимог ст.712, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаро – розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Крім того позивач подав заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на майно та грошові суми, що належать ФОП ОСОБА_1, в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь – якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких засобів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Водночас, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд відмовляє позивачеві у задоволенні клопотання про забезпечення позову, оскільки ним не надано належних доказів в обґрунтування вимог даного клопотання, що можуть свідчити про ускладнення чи неможливість виконання рішення господарського суду по справі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються 77 грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 180 грн. 25 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 66, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (42100, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Деметра» в особі філії в м.Ромни (42000, Сумська область, м.Ромни, вул.Гетьмана Мазепи,3-А; код 31149163) 3 636 грн. 60 коп. – заборгованості за поставлений товар.
3.В іншій частині позову – відмовити.
4.Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (42100, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Деметра» в особі філії в м.Ромни (42000, Сумська область, м.Ромни, вул.Гетьмана Мазепи,3-А; код 31149163) 77 грн. 90 коп. – витрат по сплаті державного мита, 180 грн. 25 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
5.В задоволенні заяви Приватного підприємства «Деметра» в особі філії в м.Ромни про забезпечення позову відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ О.Ю. СОП‘ЯНЕНКО
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 12.07.2010 року.
Суддя