ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.07.10 Справа № 16/67-10.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний будинок «ВЕЛЕС», м.Харків
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Велика Чернеччина , Сумського району, Сумської області
про стягнення 80347,25 грн.
СУДДЯ Моїсеєнко В.М.
За участю представників сторін:
Від позивача: Мєльнік Д.М.
Від відповідача: ОСОБА_1
За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 80347,25 грн. заборгованості по договору поставки продукції №65 від 01.06.2009р., в тому числі 76553,15 грн. основного боргу, 2708,72 грн. пені, 688,98 грн. інфляційних витрат, 396,40 грн. 3% річних , а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.
Відповідач відзив на позов не подав, його представник в судовому засіданні факт та розмір боргу визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між позивачем та відповідачем 01.06.2009р. був укладений договір поставки продукції №65 , за умовами п.1.1., п. 4.1.1 якого продавець (позивач) зобов‘язався поставити , а покупець (відповідач) зобов‘язався прийняти та оплатити товар.
Продавець ( позивач) поставляє товар згідно з заявкою покупця (відповідача) наданою по телефону, факсу, електронній пошті.
Згідно п. 5.3.1 договору передбачено оплату відповідачем вартості кожної партії товару на протязі семи днів з моменту відвантаження продукції.
Строк дії договору визначений у п. 11.1 договору поставки, в якому зазначено, що договір діє до 31.12.2009р.
Факт отримання відповідачем товарів за договором підтверджується матеріалами справи, а саме договором поставки продукції № 65 від 01.06.2009р., актами звіряння взаємних розрахунків. Копії вказаних документів долучені до матеріалів справи (а.с.7-12).
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач розрахунки з позивачем повністю не провів, тому позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Таким чином, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу склала 76553,15 грн.., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов’язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов’язання.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення 76553,15 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в сумі 2708,72 грн., 396,40 грн. -3% річних та 688,98 грн. інфляційних нарахувань за невиконання грошового зобов’язання.
Відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов‘язання у вигляді стягнення пені передбачена п. 8.3 договору поставки продукції , за яким за прострочення розрахунків покупець ( відповідач) повинен сплатити на користь продавця ( позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Відповідно до п.8.2 договору покупець ( відповідач) , прострочив ший виконання грошового зобов’язання на вимогу продавця ( позивача) повинен сплатити останньому борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки , а також 3% річних від простроченої суми.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення пені інфляційних збитків та 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов‘язань є обґрунтованими та підлягають задоволенню .
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Торговельний будинок «ВЕЛЕС» ( 61019, м. Харків, вул. Калініна,91, код 36225353) 76553,15 грн. основного боргу, 2708,72 грн. пені, 688,98 грн. інфляційних нарахувань, 396,40 грн. 3% річних, 803 ,47 грн. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ В.М.Моїсеєнко
В судовому засіданні, за згодою представників сторін, оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення підписано 13.07.2010р.
Суддя Моїсеєнко Віктор Миколайович