ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.07.2010 року Справа № 18/68пн-к
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Медуниці О.Є.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Михайличенко Д.В.
та за участю
представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3, дов. № 428, від 31.03.10;
від відповідачів: повноважний та компетентний представник до судового засідання не прибув;
розглянув
апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 27.04.2010 (підписане –05.05.2010)
по справі № 18/68пн-к (суддя –Корнієнко В.В.)
за позовом ОСОБА_4, м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Інтернешнл Луганськ", м. Луганськ
про стягнення вартості майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі
В С Т А Н О В И В:
Позивачем –ОСОБА_4, м. Луганськ заявлено вимогу про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Інтернешнл Луганськ», м. Луганськ частки його майна у грошовому еквіваленті, яка пропорційна частці позивача у статутному капіталі Товариства, складає 80000 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 27.04.2010 у задоволені позову повністю відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Судове рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним: приписами ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”; п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”; абз. 6 п. 3.5. рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”.
ОСОБА_4, м. Луганськ не погодився із вищезгаданим рішенням господарського суду Луганської області та звернувся з апеляційної скаргою від 13.05.2010 до Луганського апеляційного господарського суду. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржене рішення є таким, що винесено з порушенням норм процесуального права та таким, не містить всіх обставин по справі які мають значення, з того підлягає скасуванню.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 від 13.05.2010 на рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2010 у справі №18/68пн-к, керуючись ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", призначено судову колегію у складі: Перлов Д.Ю. –суддя –головуючий; Бородіна Л.І. –суддя; Медуниця О.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії 18.05.2010 порушено апеляційне провадження по справі, у зазначеній ухвалі міститься відмітка про її надіслання усім учасникам судового процесу по справі, за їх юридичними адресами.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 було змінено склад судової колегії по справі №18/68пн-к, у зв’язку з виходом з відпустки судді Лазненко Л.Л. та з метою забезпечення рівномірного навантаження на суддів, головуючого суддю Перлова Д.Ю. було виключено та введено головуючим суддею - суддю Лазненко Л.Л.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 02.07.2010 було змінено склад судової колегії по справі №18/68пн-к: у зв’язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. її було виключено зі складу судової колегії та введено суддю Якушенко Р.Є.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу по справі суду не представив, що не є перешкодою для перегляду рішення місцевого господарського суду, згідно ст. 96 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач у справі не забезпечив участь свого представника в судове засідання апеляційної інстанції, письмово повідомив апеляційний господарський суд про неможливість прибуття до суду з суб’єктивних обставин, прохає залишити в силі оскаржене рішення по справі (заява без номеру від 05.07.2010).
Судова колегія вважає, що можливий розгляд по суті апеляційної скарги по справі без відповідача, який без поважної причини не забезпечив явку свого представника до суду другої інстанції.
Оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши повноважного та компетентного представника позивача, присутнього в судовому засіданні апеляційної інстанції, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскарженого рішення по справі з наступних обставин.
Як досліджено судовими органами, згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, - позивач був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто Інтернешнл Луганськ”(відповідача по справі) з часткою у статутному капіталі 16 %, що підтверджується статутом відповідача.
09.01.2009 позивач нотаріально посвідчив заяву про вихід з Товариства та про виплату йому вартості частини майна Товариства пропорційно його частці у статутному капіталі Товариства.
Позивач у позовній заяві вказав, що 09.01.2009 ним подана вказана заява Товариству, однак, до теперішнього часу грошові кошти йому не сплачені.
На підставі ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача частки його майна у грошовому еквіваленті, яка пропорційна частці позивача у статутному капіталі товариства, яка складає 80000 грн.
Відповідач проти позову заперечує посилаючись на не, що заяву про вихід з Товариства позивач подав Товариству не 09.01.2009, а наприкінці 2009 року, тому строк виплати коштів ще не настав, а настане у грудні 2010 р.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач –апелянт визнав, що судом першої не представлена йому можливість надати докази, які б були предметом обговорення, у тому числі стосовно дати одержання відповідачем у справі –Товариством заяви про вихід із складу Учасників Товариства та виплати вартості його частки майна.
Безпосередньо, 06.07.2010 позивачем без поважної причини не надані суду другої інстанції такі докази, тобто не обґрунтовані доводи, згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не підтверджені обставини, на підстави котрих заявлений позов у справі.
Таким чином, незважаючи на численні запитання, позивачем не представлені суду документальні підтвердження одержання Товариством заяви про вихід з Товариства саме 09.01.2009, а також докази того, що настав строк для здійснення Товариством виплати, згідно ч.1 ст. 54 Закону України «Про господарські Товариства».
Представлена позивачем заява ОСОБА_4, адресована зборам Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Інтернешнл Луганськ»про вихід з Товариства та виплату вартості частки майна, датована 09.01.2009, за цією датою нотаріально засвідчена справжність підпису ОСОБА_4, не є доказом одержання Товариством за цією датою вказаної заяви.
У зазначеній заяві відсутня відмітка повноважної особи Товариства про особисте одержання такої заяви (а.с.22), а позивачем не доведено суду факт одержання такої заяви повноважною особою відповідача.
Саме з цього, надана позивачем у судовому засіданні апеляційної інстанції аналогічна заява, на якої є підпис невстановленої особи, незвісно про щота проставлена дата 09.01.2009, судом не приймається, як доказ, який, окрім наведеного, не відповідає вимогам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” при виході учасника з Товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 “Про практику розгляду судами корпоративних спорів”при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Аналогічний висновок викладений і в абз. 6 п. 3.5. рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 “Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин”.
Разом з цим, позивачем подана суду копія листа відповідача від січня 2010 р. (без зазначення точної дати) в якому відповідач визнає одержання заяви позивача про вихід з Товариства, однак, не зазначає коли він її одержав. У цьому листі відповідач вказує, що виплата буде проведена позивачу після затвердження звіту за 2009 рік та обіцяє здійснити її у найкоротший термін.
У відзиві на позовну заяву відповідачем вказано, що ним одержана заява позивача про вихід з Товариства наприкінці 2009 року, що не спростовано позивачем у справі.
За таких обставин, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що позивачем не доведені суду обставини, на які він посилався, як підставу своїх вимог.
Оскаржене рішення по справі прийнято правомірно, а апеляційна скарга є безпідставною.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті Державного мита при поданні апеляційної скарги покладаються судовою колегією на її заявника.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача, присутнього в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2010 у справі № 18/68пн-к залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 27.04.2010 по справі № 18/68пн-к (суддя – Корнієнко В.В.) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя О.Є.Медуниця
Суддя Р.Є.Якушенко