Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2007 року справа №14/16-06
Колегія суддів у складі: головуючого судді В.В.Афанасьєва,
судді А.І.Бухана,
судді Ю.В.Такмакова
при секретарі Бенціонові З.О.,
за участю представників:
позивача - Древаль С.М.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 5 Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2602С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 09 липня 2007 року по справі № 14/16-06
за позовом ФО підприємця ОСОБА_1, м. Лебедин
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колядинець" с. Колядинець
про стягнення 21488,78 грн.
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 09 липня 2007 року у справі № 14/16-06 (суддя Коваленко О.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 21 488 грн.78 коп. боргу, 214 грн. 88 коп. витрат по сплаті держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач з даним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09 липня 2007 року у справі № 14/16-06 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Разом з тим 27 серпня 2007 року канцелярією Харківського апеляційного господарського суду зареєстровано клопотання відповідача з проханням розглядати дану справу без участі його представника.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає рішення місцевого господарського суду таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Разом з тим він повідомив про те, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що
Між позивачем та відповідачем було укладено спрощений договір поставки,
відповідно до якого позивач поставив відповідачу запасні частини до
сільськогосподарської техніки на суму 22 889 грн. 78 коп., у відповідності до
укладеного усного договору з відповідачем на підставі накладної НОМЕР_1. від
01.03.05р.
Враховуючи те, що відповідач розрахунок не провів позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх інтересів.
Згідно зі ст.. 626 ЦК України угодами є домовленість двох або більш сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчиняться правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Відповідно до ст.. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинило дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнав отримання ним матеріальних цінностей по накладній НОМЕР_1 від 01.03.2005 року і посилався лише на наявність спору щодо їх вартості та вважав, що сплачена ним 01.04.2005 року сума у розмірі 1 401 грн. є достатньою платою за отримане. Зазначений факт також встановлений Вищим господарським судом України в постанові від 12.04.2007р. Отже на підставі статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на це суд вважає, що відповідач дійсно отримав від позивача товар на підставі накладної НОМЕР_1. від 01.03.05 р. І в подальшому своїми діями схвалив угоду укладену головним інженером відповідача Кравченко В.А. без довіреності на право одержання матеріальних цінностей, що також підтверджується поясненнями працівників відповідача головного інженера Кравченко В.А. та комірника Кревсун В.В., в яких зазначено що отримані від позивача запчастини, вони за вказівкою директора відповідача Марченко В.А. видали для ремонту сільськогосподарської техніки належної СВК "Колядинець".
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідач не подав доказів сплати боргу в сумі 21 488 грн. 78 коп., або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача даної заборгованості суд першої інстанції визнав правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, через що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як свідчать матеріали справи, господарський суд Сумської області забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно дослідив фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.
Наведені відповідачем у обґрунтування своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи. Системний аналіз матеріалів справи свідчить про те, що між сторонами у справі існували договірні правовідносини, за якими позивач постачав, а відповідач приймав матеріально-технічні цінності ( запасні частини) до сільськогосподарської техніки, і в тому числі по накладній НОМЕР_1 від 1 березня 2005 року. Твердження відповідача про необґрунтованість використання господарським судом при вирішенні спору на пояснення працівників відповідача про постановку на бухгалтерський облік фактично одержаних запчастин не відповідають фактичним обставинам справи. Інших доказів правомірності своїх заперечень проти позову відповідач не надав.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Рішення господарського суду Сумської області від 09 липня 2007 року по справі № 14/16-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя В.В.Афанасьєв
суддя А.І.Бухан
суддя Ю.В.Такмаков