Судове рішення #10078348

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-1916/10/1970

"05" липня 2010 р.                                                                                           м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі  

головуючого –судді Загорського О.О., при секретарі –Мельничук С.М.,

за участю представника  позивача - Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів –Гафтко Н.Л.,

представник відповідача та представник третьої особи –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі позовну заяву Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до селянсько-фермерського господарства «Яворина», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Теребовлянський районний центр зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

  Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до СФГ «Яворина»про стягнення адміністративно-господарських санкцій - 3 103,03 грн. та пені 43,75грн.

Представник позивача  в судовому засіданні зменшила позовні вимоги у зв’язку з сплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у сумі 3 103,03 грн. та пені в сумі 1,97грн., що підтверджується заявою від 23.06.2010р. № 04-274/945 та копією витягу від 18.06.2010р. і просила стягнути з відповідача пеню - 41,78 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, подав заяву від 05.07.2010р., якою визнав позовні вимоги - 41,78 грн.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України і суд заслухавши думку представника позивача  яка вказала про можливість розгляду справи без участі представника третьої особи, враховуючи визнання позову відповідачем і наявності витребовуваної, в ухвалі про відкриття провадження, інформації.

Суд заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, та оцінивши подані докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Згідно з ч.1ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009р. середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу складає 14 осіб, відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. Відповідачем даний норматив працевлаштування інвалідів не дотримано. За 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідачу нарахована адміністративно-господарська санкція в розмірі 3 928,57 грн.

Відповідачем 22.01.2010р. сплачено 825,54 грн. станом на момент подання позову сума становить 3 103,03 грн.

У зв’язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 47 днів, нарахована пеня - 43,75 грн. Відповідачем 18.06.2010р. сплачено - 3 103,03 грн. та пені - 1,97 грн., що підтверджується заявою від 23.06.2010р. № 04-274/945 та копією витягу від 18.06.2010р. Сума, що підлягає до стягненню становить 41,78 грн.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року №875–ХІІ (надалі –Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб –у кількості 1 робочого місця.

Згідно ст.20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно п.3 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 р. № 314, робоче місце інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохорони праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Пунктом 14 зазначеного Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики №244 від 06.07.1998 року затверджена норма статистичної звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих  місць (вакантних посад)”, яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч.1ст. 19 Закону, вважається працевлаштування інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка згідно Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007р., обчислюється виходячи із 120 % річних облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки на весь її строк.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши обставини справи, усунувши із судового розгляду все що не має значення для вирішення справи по суті, дослідивши докази в судовому засіданні, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ч.2 ст.19, ч.1 ст.67 Конституції України, ст.ст. 7, 11, 69-72, 79, 86, 128, 153, 158-163, 167 КАС України, ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд,-

     П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з селянсько-фермерського господарства «Яворина»(с. Дарахів, Теребовлянський район, Тернопільська область, і.к. 31092416) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту пеню в розмірі 41,78 грн., які перерахувати на р/р 31219230700468, ГУДК України в Тернопільській обл., 50070000, МФО 838012, код одержувача 23588154.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги у порядок і строк, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя                                                                                Загорський О.О.

копія вірна

Суддя                                                                                                    Загорський О.О.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація