ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2010 р. Справа № 2-а-1758/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Ковбасюк Ользі Миколаївні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача : Киричок Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
до: Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції
про: визнання протиправним та скасування рішення від 09.02.2010 року № 0000082308/0 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 17 250 грн.
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 до Жмеринської об’єднаної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення Жмеринської ОДПІ від 09.02.2010 року № 0000082308/0 про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 17 250 грн.
Позов мотивовано тим, що рішення, прийняте Жмеринською ОДПІ, не базується на дійсних обставинах, прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач щодо заявленого позову заперечив повністю, обґрунтовуючи свою позицію тим, що СПД ОСОБА_1 було порушено положення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а тому прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскаржуване позивачем, відповідає чинному законодавству.
В судовому засіданні представник відповідача щодо заявленого позову заперечувала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях (а.с. 38-39).
У судовому засіданні 18 червня 2010 року було допитано в якості свідків – ОСОБА_4, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПА у Вінницькій області, ОСОБА_5, головного державного податкового ревізора-інспектора ДПІ у м. Вінниці, ОСОБА_6, продавця магазину дверей, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1.
Зі слів ОСОБА_4, 22 січня 2010 року він отримав від свого керівника Цимбалюка Андрія Михайловича направлення на перевірку та бланк заказу на виготовлення дверей. Під час проведення перевірки, після представлення всіх документів на перевірку було запропоновано надати свідоцтво про сплату єдиного податку. Дане свідоцтвом було надане. Потім продавцям було пред`явлено бланк-заказу. На запитання чи можна повернути гроші за даним бланком заказу, продавець повідомала, що гроші можна отримати, за виключенням 10 % від суми заказу. Після чого, Поповим було складено акт перевірки. Заперечення до акту перевірки продавці не надали.
Зі слів ОСОБА_5, 22 січня 2010 року він здійснював приватну покупку вхідних дверей в магазині позивача. Після того, як ним було вибрано двері за ціною 3 450 грн, він сплати вартість дверей повністю. На його вимогу, продавцями було видано бланк заказу. В той же день ним була написана службова записка на ім`я керівника – Цимбалюка Андрія Михайловича.
Зі слів ОСОБА_6, 22 січня 2010 року перед закриттям магазину прийшов чоловік придбати вхідні двері. Йому було запропоновано декілька варіантів дверей. Після вибору дверей, чоловік їх замовив на наступний день. Однак на наступний день він не з`явився, на телефонні дзвінки не відповідав. Через чотири дні прийшли перевіряючі з податкової. Після перевірки документів, Поповим було складено акт в якому вона розписалась. Під час перевірки про повернення грошей мова не йшла. Ніяких грошей з ОСОБА_5 вони з колегою Іриною не брали.
Також, у судовому засіданні 23 червня 2010 року було допитано в якості свідка – Цимбалюка Андрія Михайловича, начальника відділу ДПА у Вінницькій області. Зі слів Цимбалюка Андрія Михайловича, 16.10.2009 року під час проведення перевірки на території ринків ревізором Яхно Романом Віталійовичом була підготовлена доповідна записка по двом об`єктам, в одному з яких здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1. На підставі даної доповідної записки та інших службових записок, було прийнято рішення про включення фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до плану перевірки. Відповідно до плану перевірки підготовлено направлення на перевірку, в даному випадку інспектором аналітичної роботи Яхно Романом Віталійовичом. Дане направлення було підписано керівником податкової. Так співпало, що ОСОБА_5 потрібно було придбати двері. Разом з покупкою дверей він здійснював контроль порядку проведення розрахунків ФОП ОСОБА_1
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа – підприємець Жмеринською районною державною адміністрацією 26 листопада 2002 року, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця (а.с. 24).
Відповідно до свідоцтва про сплату єдиного податку від 23.12.2009 року (а.с. 25) ФОП ОСОБА_1 здійснює роздрібну торгівлю іншими продовольчими товарами; діяльність автомобільного регулярного транспорту; оренда автомобілів; роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом.
Судом встановлено, що 26.01.2010 року головним державними податковим ревізорами-інспекторам ДПА у Вінницькій області ОСОБА_4 та старшим державними податковим ревізорами-інспекторам ДПА у Вінницькій області Поповим В.М., згідно направлень від 25.01.2010 року (а.с. 10), проведена перевірка за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
За наслідками проведеної перевірки складено Акт № б/н від 26.01.2010 року (а.с. 11-14), яким було встановлено порушення підпункту 2.6 пункту 2 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті України”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №657. Так, у акті зазначено, що 22 січня 2010 року ПП ОСОБА_1 продано двері на загальну суму 3 450 гривень і ці кошти не відображені в книзі обліку доходів та витрат.
На підставі зазначеного Акту перевірки Жмеринською ОДПІ прийняте рішення № 0000082308/0 від 09.02.2010 року, яким до ПП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17 250 грн. (а.с. 15).
12 лютого 2010 року позивач подав на зазначене вище рішення скаргу до ДПА у Вінницькій області. Відповідно до листа ДПА України у Вінницькій області від 22.03.2010 року №6490/Д/25-010 (а.с. 16-18) у задоволенні скарги позивачу було відмовлено.
Відповідно до підпункту 2.6. пункту 2 Положення, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за N 40/10320 "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Як вбачається з показань свідків, 22 січня 2010 року працівники відділу контролю за суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Вінницькій області ОСОБА_5 та Яхно Р.В. прибули до магазину, що знаходиться за адресою: вул. Шмідта, 28 у м. Вінниці, та ОСОБА_5 зроблено замовлення на двері на загальну суму 3 450 гривень, на підтвердження чого йому продавцем видано Бланки замовлення №№506, 507 (а.с. 22). Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив суду, що двері він придбавав для власних потреб, кошти сплатив за замовлені двері у повному обсязі, після чого йому було видано бланки заказів.
Того ж дня ОСОБА_5 на ім’я начальника вищезазначеного відділу підготовлено службову записку, згідно якої ним в ході доперевірочного аналізу зафіксовано факт продажу дверей в магазині ФОП ОСОБА_1
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.4 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі – Закон №265) встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Частиною 4 статті 16 зазначеного вище Закону визначено, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
У питаннях застосування РРО Закон №265 є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (далі – Закон №509), застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом №265.
З огляду на вищевикладене, до перевірок РРО застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок (ст. 11-2 Закону №509). Тому посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення перевірок РРО за умови надання суб’єкту господарювання під розпис:
- направлення на перевірку;
- копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки. Наказ на проведення планової перевірки не видається. При цьому обидва документи має бути оформлено відповідно до вимог, установлених ст. 11-2 Закону №509.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що початком перевірки суб’єкта господарювання є пред’явлення йому направлення на перевірку. Жодних заходів з проведення доперевірочного аналізу суб’єкта господарювання наведеними вище чи будь – якими іншими нормативно – правовими актами не передбачено
Крім того, абз.15 статті 2 Закону №265 дано визначення розрахунковому документу, а саме зазначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
В пункті 7 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ).
Відповідно до Правил продажу товарів на замовлення та вдома у покупців, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України N 199 від 29.03.99, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 квітня 1999 р. за N 249/3542, замовлення оформлюється на бланку замовлення у двох примірниках, у якому зазначаються: найменування суб'єкта господарювання, назва товару, його ціна (за один кілограм або сто грамів, одиницю розфасовки, упаковки, штуку, один метр), кількість, загальна вартість товару, вартість послуг, що надаються додатково, дата (час) виконання замовлення тощо.
Перший примірник оформленого бланка замовлення передається покупцю, другий - залишається у суб'єкта господарювання. Якщо проведена попередня оплата, то в бланку замовлення робиться спеціальна відмітка.
На непродовольчі товари покупцю виписується також товарний чек із зазначенням усіх належних реквізитів
З огляду на вищевикладене, висновки перевіряючих про те, що бланк замовлення є розрахунковим документом та підтверджує факт отримання продавцем готівки є безпідставними, необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки бланк замовлення у розумінні Закону № 265 чи будь – якого іншого нормативно – правового акту, не є розрахунковим документом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративному судочинства України, передбачено якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративному судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).
З огляду на усе вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції від 9 лютого 2010 року № 0000082308/0 про затосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 250 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (23143, АДРЕСА_2, ідн. номер НОМЕР_1) 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.) судового збору.
За результатми розгляду даної адміністративної справи винести окрему ухвалу та направити її до ДПА у Вінницькій області для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 29.06.10
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
23.06.2010