ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" серпня 2007 р. Справа № 03/3944
Господарський суд
Черкаської області, в складі:
головуючого - судді Єфіменко В.В.,
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Король В.Л., за довіреністю
представник відповідача: не з”явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юні - Трейд”, м. Черкаси
до відкритого акціонерного товариства “Жашківське АТП - 17141”, Черкаська область, м.Жашків
про стягнення 34546 грн. 77 коп., -
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача 34546 грн. 77 коп. боргу за договором купівлі –продажу № 16/08-06 від 16.08.2006 р., а саме:
- 29862 грн. 69 коп. - боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції;
- 709 грн. 28 коп. –3 % річних;
- 3974 грн. 80 коп. - пені
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач відзиву на позов суду не надав, його представник, повідомлений належним чином, в судове засідання не з”явився.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і подані сторонами докази, приходить до наступного.
16.08.2006 р. між позивачем і відповідачем укладений договір купівлі –продажу № 16/08-06 (далі - договір).
Відповідно до п. 1 договору постачальник (відповідач) зобов’язується передати у власність покупцю (позивачу), а покупець (позивач) зобов’язується прийняти і оплатити нафтопродукти, в кількості вказаній в письмовій заявці покупця (позивача), на основі якої постачальник (відповідач) виставляє покупцю (позивачу) рахунок-фактуру і передає підтверджуючі поставку документи.
Відповідачем на підставі заявки від 16.08.2006 р. виставлено рахунок –фактуру № 42 на оплату позивачем дизельного палива в кількості 40,0 тон за ціною 3133 грн. 33 коп. за тону, на загальну суму 150400 грн. 00 (з якої ПДВ –25066 грн. 67 коп.). 16.08.2006 р. зазначена сума була перерахована в якості попередньої оплати відповідачу.
П. 3.4 договору передбачає, що продукція відвантажується на протязі одного дня з моменту виконання наступних умов:
- отримання постачальником письмової заявки покупця;
- при умові здійснення попередньої оплати згідно з п. 2.2 даного договору або авансового платежу відповідно до п. 2.4.1 договору –надходження грошових коштів на рахунок постачальника.
Суд бере до уваги доводи позивача про те, зазначив, що відповідачем не було здійснено поставку товару в повному обсязі та в строк передбачений договором. Відповідачем було недопоставлено 7,855 тон товару на суму 29535 грн. 40 коп. та не було надано накладні на поставлений товар.
Позивач 14.09.2006 р. звернувся до відповідача з вимогою повернути частину суми попередньої оплати в розмірі вартості недопоставленого товару. Відповідачем було сплачено лише 2500 грн. 00 коп.
Борг відповідача становить 27035 грн. 40 коп. з урахуванням процентів нарахованих на суму попередньої оплати від дня коли товар не був переданий за призначенням покупцеві.
Ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір боргу відповідача з урахуванням індексу інфляції складає 29862 грн. 69 коп., а 3 % річних від простроченої суми становлять 709 грн. 28 коп.
Ст. 231 ГК України встановлює, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов'язань, визначається відповідним суб'єктом господарювання - господарською організацією. Відповідно до цієї статті та ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та п. 4.3 договору до відповідача застосована пеня в розмірі подвійної ставки НБУ за увесь час користування чужими коштами, а саме 3974 грн. 77 коп.
Розрахунок позову зроблено вірно.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач довів заявлені ним вимоги і позов підлягає до задоволення.
З відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по держмиту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути 29862 грн. 69 коп. - боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції; 709 грн. 28 коп. –3 % річних; 3974 грн. 80 коп. –пені, а всього 34546 грн. 77 коп. боргу, 345 грн. 46 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з дочірнього підприємства “Кам’янський цукровий завод” товариства з відкритого акціонерного товариства “Жашківське АТП - 17141”, Черкаська область, м.Жашків, вул. Перемоги, 11, код 03119500, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юні - Трейд”, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269, код 32654168.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.
СУДДЯ В.В.Єфіменко