Категорія №2.33
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 липня 2010 року Справа № 2а-3877/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Ліпко Т.М.
за участю сторін:
позивача: не з’явився,
представника відповідача: Соболь К.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіна О.В. про скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
20 травня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіна О.В. про скасування постанови про застосування фінансових санкцій.
Позивач в обґрунтування позову зазначив, що 27 квітня 2010 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіним О.В. було винесено постанову № 098742 про застосування до позивача фінансових санкцій з в сумі 1700 гривень, у зв’язку з порушенням законодавства про транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений с. 39 та 48 цього Закону.
З зазначеною постановою позивач не згоден, оскільки ніколи та нікому не надавав послуг з перевезень пасажирів та вантажів, а транспортний засіб за реєстраційним номером ВВ4936ВН взагалі йому не належить.
У зв’язку з чим просив суд скасувати постанову про накладання штрафних санкцій Начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіна О.В.
У судове засідання позивач не з’явився, надав пояснення, в яких зазначив, що він працює в ТОВ «Любава-Плюс» водієм з 02.07.2007 року, та 27 квітня 2010 року рухався на транспортному засобі (д/н НОМЕР_1), який є власністю учасника ТОВ «Любава-Плюс» ОСОБА_5, який надав свій особистий автомобіль нашому Товариству для виконання його статутних цілей, а саме для використання ТОВ „Любава-Плюс" тільки для власних потреб.
Позивач зазначив, що поставка суб'єктом господарювання за договором поставки продукції власного виробництва власним автомобільним транспортом покупцеві є частиною технологічного процесу. Враховуючи зазначене вище, діяльність суб'єкта господарювання з надання послуг з поставки продукції власного виробництва власними автомобільним транспортом покупцеві ліцензуванню не підлягає, про що було зазначено в листі Держпідприємництва України від 06.08.2001 року № 4-451 -1328/4889.
Також в своїх поясненнях позивач послався, що 24 квітня 2008 року Луганський окружний адміністративний суд виніс постанову по справі № 2а-5783/08 про скасування саме постанови відповідача про застосування фінансових санкцій до ТОВ «Любава-Плюс» та підтвердив вищезазначені доводи.
За таких підстав позивач вважає, що ніколи та нікому не надавав послуг з перевезень пасажирів та вантажів, керуючи транспортним засобом (д/н НОМЕР_1), крім того, у постанові не вказано суті правопорушення та чіткого місця правопорушення, та відповідальність, передбачена в постанові, встановлена для юридичних осіб.
В своїх поясненнях позивач просив розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні не визнав позовні вимоги, зазначив, що 23 березня 2010 року о 15-30 г. в ході проведення рейдової перевірки, в м.Сєвєродонецьк державними інспекторами територіального управління в Луганській області був перевірений транспортний засіб АХУ-1 на шасі НОМЕР_2 держ. знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на підставі довіреності ВКТ № 461637 від 03.10.08р.. під керуванням водія ОСОБА_3, який здійснював перевезення вантажу від ТОВ „Любава-плюс" до ПП ОСОБА_6 За результатами перевірки було виявлено порушення положень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - при перевезенні вантажу - у водія була відсутня ліцензійна картка, у зв'язку з чим посадовими особами складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 171135. Відповідно до ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано фінансові санкції за надання послуг без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян 1700 грн. Враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що в діях посадових осіб територіального управління в Луганській області немає порушень чинного законодавства та постанова про застосування фінансових санкцій № 098742 від 27.04.2010 р. прийнята відповідно до положень законодавства про автомобільний транспорт, у зв'язку з чим, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши адміністративний позов, матеріали справи та надані сторонами докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_3 працює в ТОВ «Любава-Плюс» водієм з 02.07.2007 року по теперішній час, що підтверджується копією трудової книжки та наказом про прийняття на роботу від 02.07.2010 року №10-к.
23 березня 2010 року в ході проведення рейдової перевірки, в м.Сєвєродонецьк державними інспекторами територіального управління в Луганській області був перевірений транспортний засіб АХУ-1 шасі НОМЕР_2, державний знак НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_3, який здійснював перевезення вантажу.
На підставі проведеної перевірки був складений акт, в якому встановлено факт порушення положень ст.. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме при перевезенні вантажу у водія була відсутня ліцензійна картка та маршрутний лист. В поясненнях до зазначеного акту перевірки позивач ОСОБА_3 зазначив, що маршрутний лист йому не надавали взагалі.
За результатами перевірки та розгляду матеріалів начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіним О.В. було винесено постанову про застосування штрафних фінансових санкцій до позивача за відсутність ліцензійної картки в сумі 1700,00 грн.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВВС 113569 власником автомобіля АХУ-1 шасі НОМЕР_2, державний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_5.
Посилання позивача на те, що вказаний транспортний засіб належить ТОВ «Любава-Плюс» та ОСОБА_5 передав свій особистий автомобіль Товариству для виконання його статутних цілей, спростовуються матеріалами справи. Так матеріалами справи підтверджено та не заперечуються сторонами факт, що власником автомобіля АХУ-1 шасі НОМЕР_2, державний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_5. Пунктом 1 розділом 4 Статуту ТОВ «Любава-Плюс» встановлено, що ОСОБА_5 вклав до статутного фонду майном складські приміщення, що знаходяться в м.Олександрівськ м. Луганська в с. Тепличне по вул. Садова, буд.17а, склад (літер Г), склад з тамбуром (літери Д, д), склад (літер Ж), навіс (літер К), погріб (літер Е), склад (літер З), зливна яма (літер С), фасувальний пристрій УД-1, лінія виробництва майонезу марки СВВ-1,25 м, устаткування для пакування майонезу (автомат DOYPAK D-25 та дозатор густих рідин). Тобто до статутного фонду підприємства ОСОБА_5 не передавав вантажний автотранспорт АХУ-1 шасі НОМЕР_2, державний знак НОМЕР_1.
Крім того, згідно з довіреністю від 03.10.2008 року, ОСОБА_5 уповноважує ОСОБА_3 та інших осіб представляти його інтереси в органах Державтоінспекції з питання проходження технічного нагляду та в інших установах, підприємствах та організаціях з питання експлуатації та ремонту належного мені на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 виданого ВРЕР ДАІ М.Луганська 02.10.2008 р. автомобіля марки АХУ-1, модель АС С3302 СПГ, 2008 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №Х963302082312693, 33020080518955, реєстраційний № НОМЕР_1, зареєстрованим ВРЕРДАІ М.Луганська 02.10.2008 року. Довіреність видана на підставі усного договору доручення строком на три роки з правом керування автомобілем та виїзду за кордон України.
Таким чином суд дійшов до висновку, що автотранспортний засіб, яким керував позивач ОСОБА_3, належить на праві приватної власності ОСОБА_5
Судом встановлено, що 23.03.2010 року позивач ОСОБА_3 здійснював перевезення вантажу (харчові продукти) від ТОВ «Любава-Плюс» до отримувача ПП ОСОБА_8 без оформлення ліцензійної картки.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що документами для водія (нанятого фізичною особою, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах) є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно – транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. інші документи, передбачені законодавством України.
Посилання позивача, що відповідальність передбачена в постанові, встановлена тільки для юридичних осіб, судом не приймаються до уваги. Так ст. 60 Закону України встановлено, що відповідальність покладається на перевізників.
Так ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
З урахуванням того, що в судовому засіданні не знайшлось підтвердження посиланням позивача на те, що транспорт належить ТОВ «Любава-Плюс» та використовувався для господарської діяльності, суд дійшов до висновку щодо правомірності застосування до ОСОБА_3 штрафних санкцій передбачених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіна О.В. про скасування постанови про застосування фінансових санкцій відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя
Ірметова О.В.