ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2010 р. Справа № 2a-2294/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
представника позивача - Воришко Я.Я.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,
до відповідача: ПП ОСОБА_3, АДРЕСА_1,
про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 598,98 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
22 червня 20109року ДПІ в місті Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до ПП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 598,88 гривень.
Представник позивача в судовому засіданні суду подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що заборгованість відповідача становить 598,98 гривень. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про його місце, час та дату був повідомлений належним чином, своїм правом подати заперечення на позовні вимоги не скористався.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності задоволення позову з наступних мотивів.
В судовому засідання втановлено, що ПП ОСОБА_3 14.04.2008 року зареєстрований як приватний підприємець та 15.04.2008 року взятий на облік в ДПІ міста Івано-Франківськ як платник податків. Станом на 07 травня 2010 року ПП ОСОБА_3 допустив податковий борг по сплаті єдиного податку в сумі 598,98 гривень.
ПП ОСОБА_3 05 травня 2008 року подав заяву до ДПІ в місті Івано-Франківську про його переведення на спрощену систему оподаткування, внаслідок чого повинен сплачувати щомісяця до 20 числа єдиний податок в розмірі 200 гривень (згідно переліку ставок єдиного податку Івано-Франківської міської ради).
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. Відповідно до частини 3 статті 9 вказаного Закону обов'язок платника податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням чи списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181–ІІІ «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Узгоджена сума податкового зобов’язання визнається сумою податкового боргу, про який податковий орган повідомляє платника податків шляхом надіслання податкових вимог.
При цьому податковий борг – це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (стаття 1 згаданого Закону).
Однак, в порушення вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» приватний підприємець ОСОБА_3 добровільно суму податкового боргу не сплатив та в установленому Законом порядку не оскаржував.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, відповідно податкова заборгованість в сумі 598,98 гривень, що підтверджується довідкою №320 та іншими матеріалами справи, підлягає до стягнення в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ПП ОСОБА_3, АДРЕСА_1, в доход Державного бюджету України заборгованість 598,98 гривень (п'ятсот дев'яносто вісім гривень дев'яносто вісім копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 14.07.2010 року.