УХВАЛА

               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 року                                                                м.Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Машкаринця М.М.,

суддів Дідика В.М., Лізанця П.М.,

за участю прокурора Василенко О.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2010 року,

встановив :

Постановою органу досудового слідства від 12 червня 2010 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України.

15 червня 2010 року слідчий СВ Ужгородського РВ ГУМВС України в Закарпатській області звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з поданням, погодженим з Ужгородським міжрайонним прокурором, про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Подання умотивовано тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, з метою уникнення покарання може ухилитися від слідства та суду, здійснювати вплив на свідків та перешкоджати розслідуванню кримінальної справи щодо нього.

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2010 року подання органу досудового слідства щодо ОСОБА_2 задоволено.

Постанова умотивована тим, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, може ухилитися від слідства та суду, від виконання процесуальних рішень.

         У апеляції захисник порушує питання про скасування вказаної постанови судді та заміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на підписку про невиїзд, посилаючись на те, що обвинувачений має постійне місце проживання, дружину та двох малолітніх дітей, позитивно характеризується, вину визнав, розкаявся, сприяв розкриттю злочину.

    Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника, який підтримав апеляцію, промову прокурора про залишення постанови без змін, дослідивши матеріали справи, кримінальної справи, доводи, викладені у апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Викладені у поданні доводи про тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2, можливість перешкоджання встановленню істини у справі і його ухилення від слідства та суду апеляційний суд вважає обґрунтованими.

    При обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 суддя додержав вимоги ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість прийняття такого рішення і дав їм належну оцінку.

Обставини, на які посилається захисник в апеляції не можуть бути підставою для скасування постанови судді.

Посилання у апеляції захисника на те, що судом при постановленні рішення не враховано всіх обставин, які характеризують ОСОБА_2 не можуть бути взяті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, протоколом судового засідання, з якого убачається, що такі обставини судом першої інстанції досліджувалися.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляція захисника підлягає залишенню без задоволення, а постанова судді – без зміни.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд,

Ухвалив:

Апеляцію захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2010 року про обрання щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - без змін.

Судді: